Рішення № 29279584, 30.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/18421-2012 30.01.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім"

До Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

Про виплату страхового відшкодування 12 748,10 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Пількевич Л.В. (дов. №1 198 від 03.08.2012)

від відповідача : не з'явився.

В судовому засіданні 30.01.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.12.2012 до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 348/07/3 від 13.12.2012 в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (відповідач) грошових коштів в порядку регресу в розмірі 12 748,10 грн. (дванадцять тисяч сімсот сорок вісім 10 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВА/2300107.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 5011-20/18421-2012 розгляд справи призначено на 14.01.2013.

В судове засідання призначене на 14.01.2013 з'явився представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, які суд долучив до вказаної справи.

В судове засідання призначене на 14.01.2013 представник відповідача не з'явився.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 30.01.2013.

29.01.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли клопотання про застосування строків позовної давності та про відкладення розгляду справи.

В судове засідання призначене на 30.01.2013 з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання призначене на 30.01.2013 представник відповідача не з'явився.

В судовому засіданні 30.01.2013 було розглянуто клопотання відповідача про перенесення засідання та витребування копії позовної заяви.

Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки; як вказує відповідач, ухвалу суду він отримав 22.01.2013, а розгляд справи призначено на 30.01.2013 отже для надання ґрунтовних пояснень щодо спору відповідач мав достатньо часу, а саме - 7 днів.

В судовому засіданні 30.01.2013 було розглянуто клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. Як вказує відповідач строк позовної давності закінчується 15.12.2012, а з матеріалів справи вбачається, що позовна заява здана до установи поштового зв'язку 14.12.2012 (оригінал конверту міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності: до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2008 між позивачем (надалі - Страховик) та Росохатим Михайлом Васильовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-08 № 795 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "ВАЗ 21144", державний реєстраційний номер А1 2872 ВО.

Відповідно до п. 5.1.4 Договору Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування протягом строку, передбаченого Договором.

Згідно п. 3.1.1 страховим випадком є така імовірна подія, як ДТП - пошкодження (знищення) транспортного засобу та/чи його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та інші пошкодження транспортного засобу, які сталися під час його руху або пересування іншого транспортного засобу.

Передбачений Договором страховий випадок настав 28.12.2008 в смт. Коцюбинське по вул. Доківська, а саме: відбулося зіткнення автомобіля "ВАЗ 21144", державний реєстраційний номер АІ 2872 ВО, що знаходився під керуванням Росохатого Михайла Васильовича та автомобіля "Пежо", державний реєстраційний номер АА 2274 СО, що знаходився під керуванням Бігуна Павла Олександровича.

В результаті ДТП автомобіль "ВАЗ 21144", державний реєстраційний номер АІ 2872 ВО, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 28.12.2008 виданою ВДАІ з обслуговування Ірпінського регіону та м. Буча на ім'я Росохатого Михайла Васильовича (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 12 748,10 гри., що підтверджується платіжними дорученнями № 669 від 16.12.2008 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № НТ-08/195/Кв/1 від 11,02.2009 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Ірпінського міського суду Київської області від 05.01.2009 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Бігуном Павлом Олександровичем п.п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Пежо", державний реєстраційний номер АА 2274 СО будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2300107 застрахована відповідачем (інформація МТСБУ від 11.01.2013 № 231/7-3-11 наявна в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідного лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВА/2300107. відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Пежо", державний реєстраційний номер АА 2274 СО.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Пежо", державний реєстраційний номер АА 2274 СО.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту № 25 про оцінку майна від 20.01.2009 (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "ВАЗ 21144", державний реєстраційний номер АІ 2872 ВО, внаслідок ДТП, що відбулося 28.12.2008. становить: 16 214,52 грн.

Судом встановлено, що сума сплачена позивачем Страхувальнику 12 748,10 грн. не перевищує суму встановлену звітом - 16 214,52 грн. з вирахуванням ПДВ - 2 702,42 грн. та франшизи позивача - 503,50 грн., а саме 13 008,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2010 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача заяву № 615 на виплату страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу) на суму 12 748,10 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовно відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, а також положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, зважаючи на те, що полісом № ВА/2300107 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 51 000,00 грн., а також франшизу в розмірі - 510.00 грн., обгрунтованими є вимоги позивача про те, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Пежо", державний реєстраційний номер АА 2274 СО, складає: 12 238,10 грн. з розрахунку: 12 748,10 грн. (відшкодована шкода) - 510.00 грн. (франшиза за полісом).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 12 238,10 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 545,12 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (ідентифікаційний код: 19411125, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, буд. 33-37) з будь-якого рахунку,:виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (ідентифікаційний код: 32556540, адреса: 01023. м. Київ, вул. Спортивна, буд. З, р/р 2650900019320, ПАТ КБ "Хрещатик" МФО 300670). або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: страхове відшкодування - 12 238 грн. (дванадцять тисяч двісті тридцять вісім гривень) 60 коп. та судові витрати в сумі 1 545,12 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять гривень) 12 коп.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 04.02.2013

Суддя Ю. В.Цюкало