Рішення № 29277499, 11.02.2013, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/20/2013- ц

2/219/609/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2013 рокуАртемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.

при секретарі судового засідання Івашко К.В.

прокурора Артемівської міжрайонної прокуратури Подлуцької Н.В.,

позивача ОСОБА_2

відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівськ цивільну справу за позовом Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Артемівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд» про стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виплати звільненому працівникові сум за період з 15 травня 2012 року по 29 грудня 2012 року у розмірі 18835,74 грн., середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівникові сум з грудня 2012 року по дату постановлення рішення суду, якщо відповідач не здійснить виплату заробітної плати по розгляду справи судом, судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування позову позивач посилається ст.ст. 94, 115, 116, 117 КЗпП та зазначає, що в порушення законодавства відповідач не виплатив ні в день звільнення, ні в подальшому заборгованість із заробітної плати в сумі 1560,61 грн. 04.09.2012 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з боржника суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Заборгованість не погашена, у зв'язку з чим позивач на пітставі ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду за захистом інтересів ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор Подлуцька Н.В. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем його реєстрації рекомендованим поштовим повідомленням. Відповідно до ст.74 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, у судовому засіданні встановлений той факт, що позивач дійсно знаходився у трудових правовідносинах з відповідачем з 19.04.2012 року по 14.05.2012 року, був звільнений по за власним бажанням 14.05.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Але відповідач в порушення вимог ст. 116 КЗпП України не повідомив позивача про нараховані суми належні йому при звільнені, виплату не здійснив.

Згідно довідки відповідача вбачається, що заборгованість з заробітної плати станом на 01.09.2012 року становила 1560,61 грн., розмір якої не оспорюється позивачем. 04.09.2012 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з боржника суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Доказів виплати працівникові заробітної плати відповідач не надав.

Згідно із ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір и належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року офіційно розтлумачені положення статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, які слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.25 постанови від 24.12.1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником в день його звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Судом встановлено, що до теперішнього часу заборгованість по виплаті заробітної плати перед ОСОБА_2 відповідачем не погашена, тому позовна давність не пропущена.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. У відповідності з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав належних доказів ані погашення заборгованості із заробітної плати, ані оплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що спір щодо розміру заборгованості із заробітної плати відсутній, тому суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, з дня звільнення -15.10.2012 року по 29 грудня 2012 року у розмірі 18835,74 грн., а також з 30 грудня 2012 року по 04.02.2013 року в сумі 2 674,21 грн. виходячи з розрахунку :116,27 грн. (середньоденний заробіток) х 25 (чисельність днів затримки розрахунку).

У відповідності з роз'ясненням, даним в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Тому, оскільки з довідки відповідача не вбачається про нараховані та утримані суми при звільненні, то слід стягнути з відповідача 21 509,95 грн. (без урахування податку (єдиного соціального внеску з фізичної особи) та інших обов'язкових платежів.

Як передбачено ч. 3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. На підставі зазначеної норми з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі пропорційному задоволеній частині вимог, а саме в сумі 205,10 грн.

Згідно статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 88, 107, 208, 213-215, 224, 225, 367 ЦПК України, ст.ст. 38, 116, 117, 232, 233, 237-1 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Космонавтів, буд.6, р/р 26006010301393 ДФ ПАТ «АКБ Банк» м. Донецьк, МФО 335764, код ЄДРПОУ 33367104) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.10.2012 року по 29 грудня 2012 року у розмірі 18835,74 грн., а також з 30 грудня 2012 року по 04.02.2013 року в сумі 2 674,21 грн. (без урахування податку (єдиного соціального внеску з фізичної особи) та інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне-управління «Артемівськтрансбуд» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул. Космонавтів, буд.6, р/р 26006010301393 ДФ ПАТ «АКБ Банк» м. Донецьк, МФО 335764, код ЄДРПОУ 33367104) на користь держави (рахунок отримувача № 31214206700015; отримувач УДК у м. Артемівськ; код ЄДРПОУ одержувача - 37868870; банк отримувача - ГУ ДК служби України в Донецькій області; код (МФО) банку - 834016; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_2, Артемівський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ 26503744 ) судовий збір у розмірі 205,10 грн.

Допустити негайне виконання рішення у справі про присудження ОСОБА_2 заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, в сумі 2557,94 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач може подати апеляційну скаргу в загальному порядку, передбаченому нормами ЦПК України.

Рішення ухвалено, оформлено та підписано суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя Л. В.Шевченко