Рішення № 29275777, 09.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.13 р. Справа № 5006/11/197/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, ЄДРПОУ 33257089,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харцизьк Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 20 411,45 грн.

за участю представників:

від позивача: Бурмістрова О.А. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харцизьк Донецької області, про стягнення 20 411,45 грн., у тому числі 18 827,06 грн. суми основного боргу, 668,21 грн. пені, 688,32 грн. 3% річних та 227,86 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на поставку Відповідачу теплової енергії для опалення нежитлового приміщення на підставі договору №2163 від 04.04.2011р. у період з 15.10.2008р. до 15.04.2009р., з 23.10.2009р. до 15.04.2010р., з 05.10.2010р. до 18.04.2011р., з 14.10.2011р. до 22.04.2012р., за який Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 здійснений частковий розрахунок у сумі 3 893,07 грн., проте залишок фактичної вартості поставлених теплоносіїв у розмірі 18 827,06 грн. нею не сплачено, а отже зобов'язання у цій частині за договором не виконано у повному обсязі, чим порушено умови укладеного правочину та, внаслідок чого, утворилась заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано копії: договору на поставку теплової енергії в нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому фонді №2163 від 04.04.2011р., рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 07.07.2008р. по справі №2-2911/2008, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20094955 від 03.09.2008р., рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 07.07.2008р. по справі №2-2912/2008, розрахунок суми позовних вимог, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20094062 від 03.09.2008р., рішення Донецької міської ради №23/19 від 19.09.2008р. із додатком №№1-2 до нього, рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. із додатком до нього, наказів Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №138 від 01.03.2011р. та №562 від 03.10.2011р., рахунків за спожиту теплову енергію №2163 від 31.03.2011р., №2163 від 29.04.2011р., №2163 від 31.10.2011р., №2163 від 30.11.2011р., №2163 від 29.12.2011р., №2163 від 30.01.2012р., №2163 від 29.02.2012р., №2163 від 30.03.2012р., №2163 від 27.04.2012р., актів про показання тепломіру від 20.11.2008р., від 15.12.2008р., від 15.01.2009р., від 16.02.2009р., від 16.03.2009р., від 16.04.2009р., від 16.11.2009р., від 16.12.2009р., від 16.01.2010р., від 16.02.2010р., від 16.03.2010р., від 16.04.2010р., від 29.10.2010р., від 25.11.2010р., від 27.12.2010р., від 26.01.2011р., від 28.02.2011р., від 25.03.2011р., від 21.04.2011р., від 27.10.2011р., від 27.11.2011р., від 26.12.2011р., від 27.01.2012р., від 27.02.2012р., від 26.03.2012р., від 02.04.2012р., листа №1008-сб від 21.06.2012р., претензії-вимоги №530-сб від 26.04.2012р., списків відправленої по м.Донецьку рекомендованої кореспонденції, довідки-акту на відключення та акту на подачу теплопостачання, актів на відключення теплопостачання від 15.04.2009р., від 15.04.2010р., від 15.04.2012р. та актів на подачу теплоносіїв від 23.10.2009р., від 15.10.2010р., від 17.10.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, п.5 ч.3 ст.20, п.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», абз.3-4 ст.24 Закону України «Про теплопостачання».

04.12.2012р. представником Позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надані пояснення у порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України №б/н від 04.12.2012р., відповідно до яких суд повідомлено про відсутність даних позовних вимог на розгляді іншого суду та відсутність відомостей щодо наявності відносно Відповідача провадження по справі про банкрутство, а також пояснення №110/юр від 04.12.2012р., за змістом яких роз'яснено відношення Житлово-будівельного кооперативу «Мир-23» до спірних правовідносин, вказано про відсутність за умовами договору обов'язку Позивача щомісячно надавати Відповідачу рахунки для оплати, при цьому зазначено про їх надсилання разом із листом №1008-сб від 21.06.2012р. та означено, що за висновками Позивача, оплата за теплову енергію повинна здійснюватись до першого числа поточного місяця, тобто з першого числа місяця наступного за розрахунковим настає прострочення оплати за теплову енергію у розумінні п.5.3 договору. Правовою підставою нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат визначено п.п.6.1, 6.4 договору.

Із поясненнями №110/юр від 04.12.2012р. Позивачем вдруге подано копії листа №1008-сб від 21.06.2012р., претензії-вимоги №530-сб від 26.04.2012р. із списками відправленої по м.Донецьку рекомендованої кореспонденції та копії листа ЖБК «Мир-23», довідки АБ №025912, розрахунку оплат квартир АДРЕСА_1.

Представник Позивача у судовому засіданні 09.01.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що станом на 09.01.2013р. повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

04.04.2011р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір №2163 на поставку теплової енергії у нежитлових приміщеннях, які знаходять у житловому фонді.

За умовами наведеного правочину, Постачальник зобов'язується поставляти Споживачу теплову енергію до точки розділу згідно балансової приналежності для опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення площею 86,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1 договору).

Споживач у свою чергу, відповідно до п.1.2 правочину, зобов'язується прийняти та здійснити оплату використаної теплової енергії.

Теплова енергія, що постачається за означеним договором, використовується Споживачем виключно для теплозабезпечення приміщень вказаних у п.1.1 договору (п.1.3).

Як вбачається з матеріалів справи, приміщення обумовлене у п.1.1 договору №2163 від 04.04.2011р., належить Споживачу на праві власності. Доказів протилежного, у розумінні приписів процесуального законодавства, суду не представлено.

Відповідно до п.2.2 договору, обсяги теплоспоживання Споживача наступні: загальна площа 86,5 кв.м., теплова енергія - тепломір.

Згідно розділу 5 «Порядок та умови оплати» договору №2163 від 04.04.2011р. Споживач здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які, зокрема, належать останньому на праві власності (п.5.1); сума оплати за теплопостачання у місяць на момент підписання договору становить 1 624,48 грн. на місяць (п.5.2); розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць (п.5.3); розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюються, як правило на умовах 100% передоплати виключно у грошовій формі (п.5.4); при наявності заборгованості у Споживача по цьому договору Постачальник зараховує отриману оплату у рахунок погашення заборгованості за теплову енергію, спожиту у минулому періоді, незалежно від призначення платежу, зазначеного у платіжному дорученні (п.5.5); у залежності від цін на енергоносії, встановлених на підставі рішень органів місцевого самоврядування, тариф може змінюватись у більший чи менший бік без узгодження із Споживачем (п.5.7).

Строк дії договору, визначений його п.10.1, обумовлений з 07.07.2008р. до 07.07.2013р. та якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заяв про розірвання договору, він є пролонгованим на наступний строк, а у частині здійснення розрахунків за теплову енергію - до їх повного виконання.

За твердженнями Позивача, що не спростовані у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, а також приймаючи до уваги рішення Донецької міської ради №23/19 від 19.09.2008р. із додатком №№1-2 до нього, рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. із додатком до нього, накази Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №138 від 01.03.2011р. та №562 від 03.10.2011р., рахунки за спожиту теплову енергію №2163 від 31.03.2011р., №2163 від 29.04.2011р., №2163 від 31.10.2011р., №2163 від 30.11.2011р., №2163 від 29.12.2011р., №2163 від 30.01.2012р., №2163 від 29.02.2012р., №2163 від 30.03.2012р., №2163 від 27.04.2012р. та акти про показання тепломіру від 20.11.2008р., від 15.12.2008р., від 15.01.2009р., від 16.02.2009р., від 16.03.2009р., від 16.04.2009р., від 16.11.2009р., від 16.12.2009р., від 16.01.2010р., від 16.02.2010р., від 16.03.2010р., від 16.04.2010р., від 29.10.2010р., від 25.11.2010р., від 27.12.2010р., від 26.01.2011р., від 28.02.2011р., від 25.03.2011р., від 21.04.2011р., від 27.10.2011р., від 27.11.2011р., від 26.12.2011р., від 27.01.2012р., від 27.02.2012р., від 26.03.2012р., від 02.04.2012р., останнім у періоди з 15.10.2008р. до 15.04.2009р., з 23.10.2009р. до 15.04.2010р., з 05.10.2010р. до 18.04.2011р., з 14.10.2011р. до 22.04.2012р. надані Споживачу послуги фактично на загальну суму 22 720,13 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, Відповідачем частково сплачені надані Позивачем послуги у спірний період в сумі 3 893,07 грн.

Таким чином, заборгованість за надані послуги за договором №2163 від 04.04.2011р. становить 18 827,06 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачанн» до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» №686-IXV від 20.05.1999р. встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 18 827,06 грн. суду не представив, обсяг спожитої теплової енергії не спростував.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем на суму 18 827,06 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати використаної теплової енергії у сумі 18 827,06 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За визначеннями п.6.4 договору, пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більш подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Постачальником протягом 1 (одного) року.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.

Так, Позивачем, керуючись п.6.4 правочину, ст.625 Цивільного кодексу України, до стягнення заявлено: пеня із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, оскільки 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу перевищує останню, у розмірі 668,21 грн., інфляційні витрати у сумі 227,86 грн. та 688,32 грн. 3% річних.

Одночасно, перевіривши правові підстави та період нарахування даних позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині, а саме враховуючи таке.

Як свідчать фактичні обставини справи, сторонами було здійснено новацію договору в частині умов оплати наданої теплової енергії.

За змістом ст.604 Цивільного кодексу України, новація - це правочин про зміну одного зобов'язання іншим між сторонами, що приводить до припинення попереднього зобов'язання.

Стаття 654 Цивільного кодексу України регламентує, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як визначено п.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається з п.п. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, враховуючи наведені норми матеріального права та ті обставини, що Відповідачем не здійснено передплату за договором №2163 від 04.04.2011 року, проте прийнято надану теплову енергію, а Позивачем фактично її поставлено у вище визначені періоди, сторонами здійснено правочин новації щодо зміни умов наведеного правочину в частині оплати теплопостачання.

На підставі викладеного, строк виконання грошового зобов'язання Відповідачем обумовлен положеннями частини 2 ст.530 Цивільного кодексу України, які передбачають, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати такого виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять претензію-вимогу №530-сб, з якою Позивач звернувся до Відповідача з вимогою сплатити заборгованість у сумі 18 827,06 грн. Дана вимога датована 26.04.2012р. та, зважаючи на список відправлених по м.Донецьку рекомендованих листів через поштове відділення №86 м.Донецьк, відправлена 27.04.2012р.

Приймаючи до уваги лист №1008-сб та списки рекомендованих відправлень, рахунки на оплату поставленої Позивачем теплової енергії у період з 15.10.2008р. до 15.04.2009р., з 23.10.2009р. до 15.04.2010р., з 05.10.2010р. до 18.04.2011р., з 14.10.2011р. до 22.04.2012р., направлені Відповідачу 21.06.2012р.

Разом з цим, датою складання рахунків на оплату спожитої теплової енергії в означені періоди є 31.03.2011р., 29.04.2011р., 31.10.2011р., 30.11.2011р., 29.12.2011р., 30.01.2012р., 29.02.2012р., 30.03.2012р., 27.04.2012р., коли датою складання актів про показання тепломіру є 20.11.2008р., 15.12.2008р., 15.01.2009р., 16.02.2009р., 16.03.2009р., 16.04.2009р., 16.11.2009р., 16.12.2009р., 16.01.2010р., 16.02.2010р., 16.03.2010р., 16.04.2010р., 29.10.2010р., 25.11.2010р., 27.12.2010р., 26.01.2011р., 28.02.2011р., 25.03.2011р., 21.04.2011р., 27.10.2011р., 27.11.2011р., 26.12.2011р., 27.01.2012р., 27.02.2012р., 26.03.2012р., 02.04.2012р. Окрім того, як свідчить рахунок №2163 від 31.03.2011р. сума 13 694,84 грн. є доплатою за опалення.

Згідно розрахунку наданого Позивачем, період прострочення ним визначений для нарахування пені з 01.11.2011р. по 30.04.2012р. на суму 258,43 грн., з 01.12.2011р. по 31.05.2012р. на суму 1 502,66 грн., з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. на суму 1 276,03 грн., з 01.02.2012р. по 31.07.2012р. на суму 1 681,09 грн., з 01.03.2012р. по 31.08.2012р. на суму 2 294,64 грн., з 01.04.2012р. по 30.09.2012р. на суму 1 338,90 грн. та з 01.05.2012р. по 31.10.2012р. на суму 456,94 грн.

Період прострочення для нарахування 3% річних визначений з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. на суму 9 801,77 грн., з 01.05.2011р. по 31.10.2011р. на суму 10 018,37 грн., з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. на суму 10 276,80 грн., з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. на суму 11 779,46 грн., з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на суму 13 055,49 грн., з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. на суму 14 736,58 грн., з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. на суму 17 031,22 грн., з 01.04.2012р. по 30.04.2012р. на суму 18 370,12 грн. та з 01.05.2012р. по 10.11.2012р. на суму 18 827,06 грн.

Індекс інфляції нараховано за квітень 2011р. на суму 9 801,77 грн., за травень - жовтень 2011р. на суму 10 018,37 грн., за листопад 2011р. на суму 10 276,80 грн., за грудень 2011р. на суму 11 779,46 грн., за січень 2012р. на суму 13 055,49 грн., за лютий 2012р. на суму 14 736,58 грн., за березень 2012р. на суму 17 031,22 грн. та за квітень 2012р. на суму 18 370,12 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із назви ст.625 Цивільного кодексу України та змісту Глави 51, в якій вона розташована, згаданий у її диспозиції борг є заходом відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, який є наслідком такого невиконання - порушення у розмінні ст.610 Цивільного кодексу України. В свою чергу, саме борг є підставою та базою для нарахування стягуваних в межах розглядуваної справи суми інфляційної індексації та 3% річних.

Оскільки ознакою боргу за наведеними статтями Цивільного кодексу України є прострочення виконання грошового зобов'язання, як вже було зазначено вище, у світлі приписів ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, які закріплюють вимоги щодо виконання зобов'язань, у тому числі -за строком, цілком логічним є висновок суду про існування певного строку (терміну), в межах якого виконання відповідного зобов'язання вважатиметься належним (не простроченим).

Як вбачається з вищенаведених встановлених фактичних обставин справи, з огляду на дату звернення до Відповідача з вимогою про сплату суми боргу у порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, а також на дати складання рахунків та дату їх направлення останньому, зобов'язання з оплати вартості наданої теплової енергії у розмірі 18 827,06грн., у період визначений Позивачем по квітень 2012р., є таким, що не настало, а отже відсутні підстави для нарахування означених штрафних санкцій та відповідальності передбаченої ст.625 Цивільного кодексу України у цей перебіг часу.

Одночасно, стосовно залишкової частини періоду прострочення визначеного Позивачем, ним, не зважаючи на вимоги суду, не пояснено та необґрунтовано нарахування пені, 3% річних та інфляційних вимог, а саме суми на які воно здійснено. За цих обставин, відсутня можливість дослідження правомірності нарахування у цій частині позовних вимог.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог Позивача про стягнення 668,21 грн. пені, 688,32 грн. 3% річних та 227,86 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на Відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харцизьк Донецької області, про стягнення 20 411,45 грн., у тому числі 18 827,06 грн. суми основного боргу, 668,21 грн. пені, 688,32 грн. 3% річних та 227,86 грн. інфляційних витрат, задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86700, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не визначено) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Постишева, б.68, ЄДРПОУ 33257089, р/р26003040177 у ПАТ «Мегабанк», м.Харків, МФО 351629) суму основного боргу в розмірі 18 827,06 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86700, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не визначено) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Постишева, б.68, ЄДРПОУ 33257089, р/р26003040177 у ПАТ «Мегабанк», м.Харків, МФО 351629) відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 484,57 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 09.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено 14.01.2013р.

Суддя Соболєва С.М.