Ухвала суду № 29273502, 07.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 206/4204/2012

Головуючий у 1-й інстанції: Сичук М.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України - Військова частина А2502 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України - Військова частина А2502 до Відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, прокурор Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України оскаржив його в апеляційному порядку.

Сторони в судове засідання не з'явились, проти 07.02.2013 року надали заяви про розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Колегія суддів на підставі пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2012 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження з матеріалів справи, звертаючись до суду позивач зазначає, що військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону було проведено перевірку чинного законодавства щодо порядку ведення позовної роботи у військовій частині А2502. В ході проведеної перевірки було встановлено, що 11 грудня 2007 року Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 22а-2985/07 за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до військової частини А 2502 про стягнення надбавки за безперервну службу було винесено постанову, якою апеляційну скаргу військової частини А2502 було задоволено, постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2007 року скасовано, в задоволені позову відмовлено. Окрім того, даним рішенням Київського апеляційного адміністративного суду зобов'язано ОСОБА_2 повернути військовій частині А2502 безпідставно стягнуті з неї 15 026,63 грн., ОСОБА_3 8 410,23 грн. та ОСОБА_4 10 122,62 грн.

Копія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11,12.2007 року на запит військової частини А2502 надійшла у військову частину із Замостянського районного суду м. Вінниці 13.03.2012 року.

В подальшому, 26.03.2012 військовою частиною А 2502 на адресу Замостянського районного суду м. Вінниці було направлено лист № 413 про видачу виконавчих листів у вказаній справі, зокрема і про стягнення з ОСОБА_3 на користь військової частини А 2502 коштів в сумі 8 410.23 грн.

Даний виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь військової частини А 2502 коштів у сумі 8410,23 грн. був виданий Замостянським районним судом міста Вінниці 30 березня 2012 року та надійшов на адресу військової частини А2502 06.04.2012 року з вказаним у ньому строком для пред'явлення до виконання на протязі одного року.

16 травня 2012 року за вих. № 642 військовою частиною А 2502 на адресу відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції було направлено заяву про прийняття зазначеного виконавчого листа до виконання.

За результатом розгляду даної заяви постановою державного виконавця відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції від 21 травня 2012 року було відкрито виконавче провадження ВП № 32693889, про що державний виконавець повідомив боржника та стягувача, однак 30 травня 2012 року вказаним державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з мотивацією на те, що заявником пропущено термін пред'явлення виконавчого документа.

Зазначена постанова державного виконавця від 30 травня 2012 року надійшла у військову частину А 2502 12 червня 2012 року.

Вважаючи , що постанова від 30 травня 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконною й підлягає скасуванню, так як державний виконавець при її винесенні неправильно застосував норми процесуального та матеріального права позивач і звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 11.03.2007 pоку, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання минув, а відтак підстави для скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 32693889 від 30.05.2012 року, винесену державним виконавцем відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Під виконавчим провадженням, в розумінні статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» ( тепер і далі по тексту в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), слід розуміти сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Вимоги до виконавчого документа закріплені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження». Так, частиною 1 статті 18 зазначеного закону закріплено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно статті частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, положеннями частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано випадки за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме у разі : 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції 11.12.2007 року Київським апеляційним адміністративним судом було задоволено апеляційну скаргу в\ч А 2502 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до в\ч А 2502 про стягнення недоплаченої надбавки за безперервну службу та скасовано постанову Замосгянського районного суду м. Вінниця від 26.02.2007 року, а в задоволенні позову ОСОБА_3 до в\ч А 2502 відмовлено (а.с.6-8).

Одночасно вирішено питання про поворот виконання скасованої постанови та зобов'язано ОСОБА_3 повернути в\ч 2502 грошові кошти, стягнуті за скасованою постановою суду, в сумі 8 410,23 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції у цій справі набула законної сили 11 грудня 2007р.

30 березня 2012 р. на підставі вказаної постанови апеляційного суду Замостянським районним судом м. Вінниця було видано виконавчий лист (а.с.11).

Постановою державного виконавця від 21.05.2012р. було відкрито виконавче провадження (а.с 13).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом (до внесення змін у вказаний Закон від 08.03.2011 р. - протягом З років). Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Встановлений у Законі 1-річний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився у відповідне число та місяць цього строку. Зокрема, строком пред'явлення до виконання даного виконавчого листа було 12.12.2008 p., оскільки постанова апеляційної інстанції, на підставі якої видано виконавчий лист, набула чинності 11.12.2007 p., а 1-річний строк для її виконання почав перебіг з наступного дня після набрання рішенням законної сили та закінчував перебіг у відповідне число і місяць наступного року.

Таким чином, станом на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 11.03.2007 p., строк пред'явлення виконавчого листа до виконання минув.

Отже, апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України - Військова частина А2502, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Боровицький О. А.

Сушко О.О.