Рішення № 29273163, 13.02.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/5463/12

(2/199/380/13)

РІШЕННЯ

іменем України

„17" січня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади м. Дніпропетровська, де третя особа четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із даним позовом; ОСОБА_1 посилається на те, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_3. Від даного шлюбу народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, та сім'ї була надана квартира АДРЕСА_1. Квартира була приватизована, та належить зазначеним вище особам на праві спільної сумісної власності. Як зазначається позивачем при зверненні до суду ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, залишив заповіт, яким усе належне йому майно де б воно не було та з чого б воно не складалось, і загалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він матиме право за законом, заповідав ОСОБА_2; ОСОБА_2 подав до четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про те, що на обов'язкову частку в спадковому майні не претендує. Не зважаючи на те, що відсутній спір з питання прийняття спадщини, ОСОБА_2 нотаріус не може видати свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом, при цьому нотаріус посилається на те, що згідно з пунктом 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3.03 2004 р. за № 20/5, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного, або усіх учасників спільної сумісної власності, тільки після виділення ідеальної частини власності, яка належала померлим, або померлому. Сама ж нотаріус не вправі визначати ідеальні долі в спільній сумісній власності на житло.

Позивач в обґрунтування поданого позову посилається на те, що відповідно до ст. 372 Цивільного Кодексу України майно, що є спільною сумісною власністю, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, а в зв'язку зі смертю учасника спільної сумісної власності договір про поділ нерухомого майна не може бути складено; відповідно до ст. 372 Цивільного Кодексу України в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, його частки є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, або законом, та зазначається про те, що між співвласниками не існує домовленостей щодо розміру часток у спільному майні, та вони завжди вважали, що їх частки є рівними. Нотаріус порадив звернутися до суду з питання про визначення частки квартири за померлими.

Предмет позову становить вимога про визначення ідеальних часток співвласників квартири за АДРЕСА_1, а саме, що померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на праві власності належить 1/3 частина квартири за АДРЕСА_1, ОСОБА_1 на праві власності належить 1/3 частина квартири за АДРЕСА_1, ОСОБА_2 на праві власності належить 1/3 частина квартири за АДРЕСА_1

Підставу позову становлять приписи ст.ст. 368, 357, 370, 372 ЦК, п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 03.33.2004 р за № 20/ 5.

Заслухав пояснення позивача та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення

Згідно зі змістом ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, та як вбачається зі змісту позову, після смерті чоловіка відкрилася спадщина, утім, оформлення права на спадщину у встановленому законом порядку та отримання у зв'язку з цим свідоцтва унеможливлюється через відмову нотаріуса у здійсненні цієї нотаріальної дії через необхідність, на переконання нотаріуса, у визначенні частки померлого у майні, на яке відкрилася спадщина.

Згідно зі змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, та майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За життя померлого договором не були встановлені частки у спільній сумісній власності, спору між спадкоємцями щодо розміру часток не має, тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про виділення часток судовому розгляду не підлягають, оскільки свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством та законом не вимагається для оформлення права на спадщину рішення суду про визначення частки спадкодавця та іншого співвласника у спільній сумісній власності, тому в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, тобто винесення нотаріусом у встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. та затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. за N 20/5, порядку обґрунтованої постанови, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, відповідні роз'яснення й надані у Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. №7, та згідно з цими роз'ясненнями за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Разом з тим, при винесенні даної ухвали враховується те, що за умови вирішення питання щодо частки померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у майні, вирішуватиметься питання щодо права власності особи (померлого), який не є учасником цивільних відносин та цивільна правоздатність якої припинилася у момент смерті цієї особи, що унеможливлено.

Судові витрати віднести на рахунок позивачів.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя