Ухвала суду № 29270494, 24.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року м. Київ К-18148/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010

у справі № 2а-40909/09/2070

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія «Харківобленерго»звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення -рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 2459/43-010/00131954 від 27.07.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: коригування податкових зобов'язань поточного місяця у бік зменшення по податковим накладним, період виписки яких більш ніж 1095 днів наступних за останнім днем граничного строку поданої податкової декларації з податку на додану вартість на суму 16974,72 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення -рішення №0000060843/0 від 06.08.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 25462,08 грн., з яких основний платіж -16974,72 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -8487,36 грн.

Відповідно до п.п.15.3.1. п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно наказу ДПА України № 197 від 25.04.2003 переплатою вважаються суми податків, зборів (обов'язкових платежів), які на певну дату зараховані до бюджету понад узгоджені суми податкових зобов'язань (у тому числі штрафних санкцій), граничний термін сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп.7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 5 сумісного наказу ДПА України, Міністерства Фінансів, Державного казначейства України № 58/78/22 від 03.02.2005 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі звернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків», повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб) або шляхом заявлення відповідного відшкодування у податковій декларації (при цьому заповнюються спеціальні графи податкової декларації), які можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року були надані позивачем у встановлений законодавством термін -протягом 20 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. До податкових декларацій з податку на додану вартість надано Додаток №1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість»за березень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року. Сума коригувань податкових зобов'язань у бік зменшення по податковим накладним, період виписки яких більше, ніж 1095 днів становить 16 974,72 грн. зокрема: у березні 2008 року -2,85 грн.; у травні 2008 року - 568,75 грн.; у червні 2008 року -90,12 грн.; у серпні 2008 року -36,80 грн.; у вересні 2008 року -1952,10 грн.; у жовтні 2008 року -242,59 грн.; у листопаді 2008 року -180,81 грн.; у грудні 2008 року -5990,07 грн.; у січні 2009 року -453,31 грн.; у лютому 2009 року -3342,77 грн.; у березні 2009 року -2227,63 грн.; у квітні 2009 року -1241,50 грн.; у травні 2009 року -645,45 грн.

Відповідно до п.п.5.12.3 п. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку па додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3 та п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у випадку якщо покупцем були повернуті відвантажені раніше товари або здійснюється будь -яка сума компенсації їх вартості, а також у випадку повернення отриманих авансів (внаслідок чого буде відсутній об'єкт оподаткування), суми податкового зобов'язання постачальником повинні бути скориговані. У випадку здійснення коригування сум податкових зобов'язань постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Зазначений розрахунок коригування складається в момент зміни податкових зобов'язань, тобто в день повернення коштів або в день повернення товарів (залежно від того, яка подія відбулася раніше).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в жодному звітному періоді заяви на відшкодування податку з бюджету позивачем не подавалися та не декларувались у відповідних рядках декларацій з податку на додану вартість.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вимогами п.п.15.3.1. п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строк у 1095 днів передбачений для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами. Позивач в даному випадку здійснив коригування сум податкових зобов'язань, що є відмінним від заявлення відповідного відшкодування у податковій декларації, а тому в діях позивача відсутні порушення вимог законодавства, виявлені відповідачем.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 у справі № 2а-40909/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 у справі № 2а-40909/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко