Постанова № 29266925, 07.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 р. Справа № 804/1139/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Самоварові А.В.

за участю:

представника позивача: Шаверіна Д.С.

представників відповідача: Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якій, з урахування заяви про зміну позовних вимог, просило: визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, поданої позивачем; скасувати рішення відповідача №23138/10/182 від 09.10.2012р. щодо неприйняття вказаної декларації; зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року ТОВ «ВЕРІСА» датою її фактичного отримання, а саме 09.10.2012р.; зобов'язати відповідача відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року ТОВ «ВЕРІСА» в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в картці особового рахунку позивача, а також зобов'язати відповідача протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду цієї справи, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання цього судового рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Також позивач просив стягнути з Державного бюджету України понесені ним судові витрати із сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначалося, що позивачем засобами поштового зв'язку на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року з додатками, проте, листом від 09.10.2012р. за вих. №23138/10/182 відповідач необґрунтовано відмовив у її прийнятті, посилаючись на те, що вказана декларація заповнена з порушенням вимог п.п.48.3,48.4ст.48 Податкового кодексу України, а саме: податкова декларація не підписана посадовими особами позивача та не скріплена печаткою товариства. Позивач не погодився з цим твердженням відповідача і оскаржив відмову у прийнятті декларації в адміністративному порядку, однак ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України за наслідками розгляду скарг позивача прийняли рішення, якими залишили скарги ТОВ «ВЕРІСА» без задоволення. У зв'язку із означеним позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи та вимоги позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року дійсно було порушено приписи п.п.48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: ця податкова декларація не була підписана посадовими особами позивача та не скріплена печаткою товариства, тому позивачеві правомірно було відмовлено у її прийнятті.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» (код ЄДРПОУ 36096017) (далі - ТОВ «ВЕРІСА») перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС).

На виконання приписів ст. ст. 49, 203 Податкового кодексу України позивачем 05 жовтня 2012 року поштовими засобами зв'язку цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року ТОВ «ВЕРІСА» з додатками, що підтверджується наданими позивачем та дослідженими під час розгляду справи оригіналами опису вкладення цінного листа, поштового повідомлення про його вручення податковому органу та фіскальним чеком, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.39,40,51).

Означена вище податкова декларація з додатками надійшла до ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС 09 жовтня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповідною розпискою про одержання, проставленою на ньому уповноваженою особою відповідача (а.с.51), а також відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, проставленому на оригіналі цієї податкової декларації та додатках до неї, копії яких також були долучені до матеріалів справи.

Листом від 09 жовтня 2012 року за вих. №23138/10/182 відповідач відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, посилаючись на те, що надіслана ТОВ «ВЕРІСА» декларація заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: ця податкова декларація не була підписана посадовими особами позивача та не скріплена печаткою товариства (а.с.15).

23 жовтня 2012 року позивач оскаржив відмову відповідача у прийнятті поданої ним декларації до Державної податкової служби у Дніпропетровській області, посилаючись на те, що всі, передбачені ст.48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити були наявні у поданій ним декларації і обставини, на які посилається відповідач, не відповідають дійсності, однак, за наслідками розгляду цієї скарги ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 09.11.2012р. за вих. №28033/10/18-619, яким позивачу було відмовлено у її задоволенні (а.с.16-18).

20 листопада 2012 року позивачем було подано скаргу на відмову ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 09 жовтня 2012 року за вих. №23138/10/182 та на рішення ДПС у Дніпропетровській області від 09.11.2012р. за вих. №28033/10/18-619 до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 14.12.2012р. за вих. №7121/0/61-12/18-8515 вищевказана скарга ТОВ «ВЕРІСА» залишена без задоволення (а.с.20-21).

Вирішуючи цей спір по суті у судовому порядку, суд зважає на наступне.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, а також Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року за № 1492.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст.48 цього Кодексу також передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності ( КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Згідно п. 49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. При цьому у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Відповідно до п.49.6 ст.49 цього Кодексу у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року за № 1492.

Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні оригіналу опису вкладення цінного листа, яким ТОВ «ВЕРІСА» надіслала на адресу ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС податкову звітність з ПДВ за вересень 2012 року, копія якого долучена до матеріалів справи, позивачем, зокрема, було надано до відправлення засобами поштового зв'язку саме оригінал податкової декларації з ПДВ за вересень 2012р., заповнений в друкованому вигляді, без виправлень, без помарок і помилок, скріплений оригінальними підписами та печаткою, по формі, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 (із змінами, внесеними згідно Наказу Міністерства фінансів України від 10.02.2012р. №143), а також оригінали Додатків 2,3,5 до цієї податкової декларації в друкованому вигляді, без виправлень, без помарок і помилок, скріплені оригінальними підписами та печаткою; оригінал Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року до цієї декларації, заповнений у друкованому вигляді, без виправлень, без помарок і помилок, скріплені оригінальними підписами та печаткою та дискета з записом вказаного Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с.40).

Означений опис вкладення цінного листа скріплений підписом працівника відділення поштового зв'язку, який посвідчив ним те, що зміст вкладення цього листа ним перевірено. Також на описі проставлено відбиток календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, згідно якого вищевказаний цінний лист надано на відправлення 05 жовтня 2012 року.

При цьому п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, працівник відділення поштового зв'язку, перевіривши відповідність вкладення опису, посвідчив своїм підписом, що позивачем було надіслано на адресу відповідача саме оригінал податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року, скріплений оригінальними підписами та печаткою, що окремо оговорено в описі вкладення. При цьому суд також зауважує, що відносно наявності підписів посадових осіб позивача та печатки ТОВ «ВЕРІСА» в Додатках до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року, які є її невід'ємною частиною, а також в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року, які були надіслані позивачем одночасно з цією податковою декларацією, питань у податкового органу не виникало, оскільки ці обов'язкові реквізити на означених документах наявні, які і зазначено в описі вкладення цінного листа, яким вони надсилалися.

Щодо наявності інших обов'язкових реквізитів у податковій звітності з ПДВ за вересень 2012 року, поданій позивачем, спір між сторонами відсутній.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано всі обставини, що мають значення для його прийняття.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, про що зазначалося вище, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відсутні.

З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, поданої позивачем, як податкової звітності, скасувати рішення відповідача про відмову в її прийнятті та зобов'язати відповідача прийняти до обліку цю податкову декларацію, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд визнає протиправною відмову відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, поданої позивачем, та визнає цю декларацію прийнятою відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме: 09 жовтня 2012 року.

Також суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог відносно зобов'язання відповідача відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року ТОВ «ВЕРІСА» в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в картці особового рахунку позивача, зважаючи на наступне.

Відповідно до Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005р. № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Форми карток особових рахунків мають лицьову та зворотну сторони.

Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Не менше ніж раз на квартал працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності проводиться вибіркова перевірка правильності проведених операцій в особових рахунках платників.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» (чинного на час виникнення спірних правовідносин). Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Отже, позовні вимоги щодо необхідності зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку позивача, відобразивши в обліковій картці особового рахунку відповідні дані, які містяться у поданої позивачем звітності, є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2012 року у справі №К/9991/16139/11.

Вирішуючи позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду цієї справи, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання цього судового рішення, суд зважає на наступне.

Статтею 267 КАС України визначено механізм застосування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Так частиною 1 цієї статті встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163 названого Кодексу, згідно з якого у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

З огляду на наведене та з метою належного судового контролю за виконанням судових рішень, суд приходить до висновку про зобов'язання ДПІ в АНД районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання копії судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду цієї справи, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання цього судового рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 34 грн. 41 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 34 грн. 41 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА».

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 09 жовтня 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання копії судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду цієї справи, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання цього судового рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 34 грн. 41 коп. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Повний текст постанови виготовлено 12 лютого 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова