Ухвала суду № 29266087, 01.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. справа № 2а-0870/11478/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі № 2а-0870/11478/11 за позовом відкритого акціонерного товариства «Мелавтотранс»до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Мелавтотранс»7 грудня 2011 року звернулось до суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області в якому просить скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000952301 та №0000962301 від 25.07.2011 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, викладені у акті перевірки № 978/23/31897981 від 06.07.2011 року на підставі яких їх було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 25 липня 2011 року: № 0000952301 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»в загальному розмірі 10 176 гривень; № 0000962301 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в загальному розмірі 242 355,25 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 195 650 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 47 605,25 грн. В іншій частині позову відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість є необґрунтованими, оскільки встановлені обставини свідчать про фактичне виконання сторонами умов договорів реальність яких оспорюється відповідачем, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволенні позову.

Посилається на безтоварність господарських операції між позивачем та ТОВ «Група Машстрой», ТОВ «Май-СП».

Згідно заперечень на апеляційну скаргу позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Посилається на необґрунтованість доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що повноважними особами відповідача за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Мелавтотранс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, оформленої актом від 06 липня 2011 року №978/23/31897981, було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000962301 від 25.07.2011 року, яким позивачу була визначена сума податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 10 176 грн., в тому числі 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000962301 від 25.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 257 650 грн., в тому числі 62 205,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно висновків акту перевірки № 978/23/31897981, за наслідками перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ВАТ «Мелавтотранс»пп. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік на суму 282 854 грн., занижено податок на прибуток у сумі 10 175 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 в сумі 10 175 грн. Крім того, відповідачем було встановлено, що позивач порушив вимоги п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 72, пп. 7.4.1,7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення податку на додану вартість, занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 257 650 грн., в тому числі за квітень 2010 року у сумі 52 756 грн., за травень 2010 року -72 177 грн., червень 2010 року - 54 051 грн., липень 2010 року -65 833 грн., серпень 2010 року 1 667 грн., жовтень 2010 року 2 333 грн., березень 2011 року - 8 833 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звертався із скаргами до ДПА в Запорізькій області та Державної податкової служби України, однак рішенням ДПА у Запорізькій області скарга позивача була залишена без задоволення, а рішенням ДПС України без розгляду.

Висновки зазначені в акті перевірки зроблені відповідачем з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000952301 від 25.07.2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток. Проведеною перевіркою встановлено, що на порушення пунктів 5.1 підпункту 5.2.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, ВАТ «Мелавтотранс»завищено витрат на загальну суму 196 569 грн., в тому числі за ІІ квартал 2010 року у сумі 196 569 грн., а саме: до розрахунку суми ремонтів на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин (рядок 04.10 Декларацій) включено витрати на придбання запасних частин за безтоварними операціями від імені ТОВ «Група Машстрой», ТОВ «Май-СП».

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000962301 від 25.07.2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставами для висновку перевіряючих осіб щодо завищення позивачем податкового кредиту у загальній сумі 195 650 грн. за періоди: квітень-серпень 2010 року, жовтень 2010 року, березень 2011 року послугували ті ж самі фактичні обставини, що і для висновку про заниження податку на прибуток, викладені вище, а саме: відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Група Машстрой»за період з квітня по червень 2010 року у загальній сумі 171 449,91 грн., та у ТОВ «Май-СП»за період з квітня по жовтень 2010 року і у березні 2011 року у загальній сумі 24 200 грн., оскільки на думку перевіряючих осіб зазначені операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, посилаючись при цьому на ті ж самі обставини, що зазначені при описі порушення у вигляді заниження податку на прибуток.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача були всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»підстави для відображення податкового кредиту за господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Група Машстрой», ТОВ «Май-СП», що підтверджується наданими під час проведення перевірки і наявними в матеріалах справи платіжними документами та податковими накладними.

Крім того з огляду на визнання позивачем наявності порушення у вигляді заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 62 000 грн., суд першої інстанції вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000962301 від 26.07.2011 року підлягає скасуванню частково, з урахуванням наявного в матеріалах справи додатку №1 до рішення № 0000962301 від 26.07.2011 року «Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість»- в загальному розмірі 242 355,25 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 195 650 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 47 605,25 грн.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, що позивачем вчинено порушення ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону №168/97 у вигляді безпідставного заниження ВАТ «Мелавтотранс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 61 999,99 грн., яке полягає в тому, що позивачем в липні 2010 року до податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ ВАТ «Мелавтотранс» було віднесено не в повному обсязі суму операції з реалізації товарів, робіт (послуг) ВАТ Мелітопольський м'ясокомбінат».

Скасування прийнятих відповідачем 25 липня 2011 року податкових повідомлень-рішень: № 0000952301, № 0000962301 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Група Машстрой»укладено договір поставки № 10 від 01.04.2010 року (т.1 с.с.179 ). Предметом цього договору є поставка запасних частин для вантажних автомобілів, на загальну суму 1 028 699,40 в тому числі ПДВ в сумі 171 449,91 грн.

Виконання умов договору та факт поставки товарів підтверджується товарно-транспортними накладними, що зазначені на стр.11 акту перевірки, актами списання ТМЦ, актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2), дефектними відомостями, копії подорожніх листів вантажних автомобілів та картками складського обліку матеріалів, а також видатковими та приходними накладними, податковими накладними (т.2 а.с. 17-36), платіжними дорученнями, актами звіряння розрахунків.

Крім того встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Май-СП», протягом перевіряємого періоду мали місце господарські відносини, які здійснювалися за усними договорами. Предметом цих договорів є поставка запасних частин для автомобілів, на загальну суму 145 200,05 грн. в тому числі ПДВ в сумі 24 200,00 грн.

Виконання умов зазначених договорів та факт поставки товарів підтверджується відповіддю ТОВ «Май-СП»від 06.06.2011 року відповідачу (т.1 а.с. 146), копіями реєстрів отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с.180-184), видаткових накладних, платіжних доручень, актів звіряння розрахунків.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Група Машстрой», ТОВ «Май-СП», оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товару, транспортування товару від продавця до покупця, оприбуткування товару покупцем, використання придбаного товару позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином доводи відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Група Машстрой», ТОВ «Май-СП»за період перевірки, та як наслідок не спрямованість вчинених позивачем правочинів з зазначеними контрагентами на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що свідчить про нікчемність зазначених правочинів відповідно до частини 1 статті 215, частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі №2а-0870/11478/11-без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Ухвалу суду складено у повному обсязі -19 листопада 2012 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко