Ухвала суду № 29266028, 08.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. справа № 2а-13773/09/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі № 2а-13773/09/0470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЄВ -ЄВРОДРАЙВ» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЄВ -ЄВРОДРАЙВ» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська згідно якого просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 18 вересня 2009 року № 0000991701/0/31660 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в загальному розмірі 40 779,72 грн., в тому числі 13 593,24 грн. за основним платежем, 27 186,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняте на підставі акту перевірки від 26.08.2009 року № 5196/23-2-26/33384533, як таке, що не відповідає чинному законодавству України, а також порушує права та охоронювані інтереси позивача.

Позов обґрунтовано тим, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000991701/0/31660 від 18 вересня 2009 року є незаконним через невідповідність його нормам діючого законодавства України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем при проведенні перевірки не було враховано положення статті 15 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, що в свою чергу призвело до необґрунтованого прийняття податкового повідомлення -рішення від 18.09.2009 року № 0000991701/0/31660 та застосування штрафних (фінансових) санкції.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, згідно якої просить постанову суду скасувати та прийняти нову якою у задоволені позову відмовити.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що «позивач в ході оскарження не надав документи, які підтверджують сплату податку з доходів фізичної особи -ОСОБА_1 за місцем проживання для підтвердження можливого подвійного оподаткування доходів резидента».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 31.07.2009 року по 20.08.2009 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року. За підсумками перевірки було складено акт від 26.08.2009 року № 5196/23-2-26/33384533, в якому зазначено, що в ході перевірки відомостей про нарахування заробітної плати та утримання податку з доходів фізичних осіб, податок з доходу ОСОБА_1 не нараховувався та не отримувався. У період з жовтня 2007 року по березень 2009 року ОСОБА_1 був нерезидентом України і податок з доходів фізичних осіб необхідно було нараховувати та утримувати за ставкою 30 відсотків, як це визначено пп.9.11.3 п.9.11 ст.9, з урахуванням п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000991701/0/31660, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем, податок з доходів найманих працівників в сумі 40 779,72 грн., в тому числі 13 593,24 грн. за основним платежем, 27186,48 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно контракту між позивачем та ОСОБА_1, вказану особу прийнято на роботу на посаду інженера для виконання маркетингових досліджень та пошуку нових клієнтів на ринку Молдови та до відкриття представництва позивача в Молдові, усі службові обов'язки виконуються за місцем проживання працівника, яким є Республіка Молдова, м. Бельци.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача від 18 вересня 2009 року №0000991701/0/31660 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно врахував положення пункту 2.1 статті 2 та підпунктів 9.11.1, 9.11.3 пункту 9.11 статті 9, пункту 7.1, 7.3 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ІV (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 889-ІV) які визначають платника податку з доходів фізичних осіб, податкового агенту, а також розмір ставки податку з доходів фізичних осіб, та правомірно послався на п.21.1 ст.21 вказаного Закону, згідно якого, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.

Згідно Законом України від 23.04.1996 року було ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:

а) в Україні: податок на прибуток підприємств; прибутковий податок з громадян;

б) у Молдові: податок на прибуток (доход) підприємств; прибутковий податок з фізичних осіб;

За змістом статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).

Згідно ст.15 Конвенції з урахуванням положень статей 16,18,19 і 20 цієї Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковується тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цій другій державі.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку відносно того, що ОСОБА_1, маючи статус резидента Республіки Молдова, при цьому здійснюючи роботу за наймом на території Молдови, та перебуваючи в Україні менше 183 днів протягом року, з урахуванням Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень має право на оподаткування своїх доходів у вигляді заробітної плати, сплачуваної позивачем, на території Республіки Молдова.

Отже, відповідачем при проведенні перевірки не було враховано положення статті 15 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, що в свою чергу призвело до необґрунтованого прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.09.2009 року № 0000991701/0/31660 та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200,206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі № 2а-13773/09/0470 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу суду складено у повному обсязі -13 листопада 2012 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко