Рішення № 29263945, 14.12.2012, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

14.12.2012

2/0514/2213/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2012 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

позивачаОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства Добропіллявугілля про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулися з позовом до Державного підприємства Добропіллявугілля про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він тривалий час працював на різних підприємствах вугільної промисловості, загальний стаж роботи в підземних умовах складає 17 років 1 місяць 18 днів. Підчас роботи на шахті «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» 03.11.2010 р. з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму у вигляді перелому правих поперекових відростків Л1-Л4 хребців. За наслідками травми, був складений акт про нещасний випадок №42 від 05.11.2010 р., травма була визнана такою, що повязана з виробництвом. 28.02.2012 р. йому вперше висновком МСЕК була встановлена ІІІ група інвалідності. 28.02.2012р. згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності обласної МСЕК №6 серії 10 ААА за №042943, йому було остаточно встановлено ІІІ групу інвалідності, 50 % втрати працездатності внаслідок нещасного випадку, що стався 03.11.2010 р. Внаслідок нещасного випадку на виробництві йому заподіяно моральну шкоду, яку він просив відповідача йому відшкодувати, але відповідач проігнорував його звернення і письмової відповіді йому не надав. Таким чином, він вимушений за захистом своїх прав звернутись до суду. Вважає, що у нього є всі підстави для відшкодування відповідачем йому моральної шкоди. Так, в наслідок отриманих травм, йому були заподіяні насамперед, фізичний біль, фізичні та душевні страждання. Ушкодження здоровя призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоровя, на безпечну працю. З моменту отримання ушкодження, була цілком порушена нормальна життєдіяльність. Він тривалий час знаходився у різних лікарнях, був вимушений проходити обстеження. Увесь цей час, був відірваний від нормального способу життя. Він постійно відчуває болі у руці, йому тяжко виконувати деякі роботи по дому, він не може виконувати, як раніш, деякі види робіт у побуті, по господарству, які виконував до ушкодження здоровя та захворювання, змушений відмовитися від деяких своїх звичок і своїх улюблених занять. Йому проходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням отриманої травми. В даній момент він не по своїй волі змушений досить часто звертатися по допомогу в медичні установи і проходити курси лікування, що також дезорганізує моє життя негативно позначається на його нервовій системі. Таким чином, внаслідок отриманої травми, йому була заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку він оцінює в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень і просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі і просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності, позов не визнав. Вважає, що суду не надано належних доказів, які б свідчили про факт заподіяння позивачеві моральних страждань. Просив відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в звязку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст. 237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював машиністом гірничих виїмкових машин 6-го розряду підземно на ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля».

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 20.08.2007 року по 28.03.2011 року, працюючі у ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті. Дані факти відповідачем в судовому засіданні не оспорювалися і підтверджуються копією трудової книжки позивача (а.с.9-14).

Під час виконання трудових обов»язків, 03.11.2010 року, з позивачем трапився нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму. Цей факт підтверджується актом Н-1 № 41 від 05.11.2010 року, актом Н-5 від 05.11.2010 року і представником відповідача в судовому засіданні не оспорювався.

Висновком МСЕК від 01.03.2011 року позивачу вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності і третя група інвалідності з 22.02.2011 року на 1 рік у зв»язку з трудовим каліцтвом від 03.11.2010 року.

З довідки МСЕК від 28.02.2012 року (а.с.19) вбачається, що позивачу повторно встановлено 50% втрати працездатності з 01.03.2012 року по 01.06.2014 року у зв»язку з трудовим каліцтвом від 03.11.2010 року.

З довідки МСЕК від 28.02.2012 року серія 10 ААБ № 258103 (а.с.19) вбачається, що позивачу, після повторного огляду, встановлена 3 група інвалідності пов»язана з трудовим каліцтвом на строк до 28.02.2014 року.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України Про охорону праці передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок нещасного випадку на виробництва позивачу заподіяно, як з вини самого позивача, так і з вини інших осіб підприємства, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку (а.с.8) та висновком МСЕК від 01.03.2011 року.

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився внаслідок: особистої необачності позивача, який порушив п.1.11 «Інструкції з охорони праці № 3 для машиніста гірничих виїмкових машин» та внаслідок невиконання гірничим майстром дільниці ОСОБА_4 належного контролю за безпекою виконання робіт у своїй зміні, який порушив п.3.34 «Посадової інструкції гірничого майстра дільниці підготовчих робіт № 2».

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП і що відповідач не забезпечив додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку на виробництві.

Зазначені небезпечні умови праці стали однією із причин нещасного випадку на виробництві з позивачем, який внаслідок отриманої травми отримав ушкодження здоров»я.

Пошкодженням здоровя внаслідок отриманої на виробництві травми позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоровя, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є про розслідування нещасного випадку на виробництві, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоровя, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок виробничої травми позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоровя, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданими позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи представника відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоровя не заслуговують на увагу, так як в п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоровя, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обовязків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.

Керуючись ст..ст.5,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Добропіллявугілля про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Добропіллявугілля, місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства Добропіллявугілля, місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн (сто сім гривень 30 коп) на р\рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач ГУ ДКУ Донецької області.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

СуддяО.В.Здоровиця

14.12.2012