Постанова № 29263285, 11.02.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4773/2012

11 лютого 2013 року 13год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Стецюк Максим Юрійович,

відповідача: представник Фаліковська Ірина Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002881530 та № 0002891530 від 10.08.2012 року ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ш" № 0002881530 та № 0002891530 від 10.08. 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при застосуванні штрафних санкцій відповідачем не було враховано подані товариством уточнюючі декларації за 2011 та 2012 роки, якими було зменшено розмір місячної орендної плати за землю з 36040,45 грн. на 12596,47 грн. Таким чином, визначення суми штрафу із розрахунку 36040,45 грн. місячної орендної плати за землю є безпідставним.

Крім того, вказує, що в розрахунку штрафних санкцій, який подано із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, у графах "Дата сплати" та "Сума сплаченого боргу" зазначено суму 82804,25 грн., хоча в дійсності позивачем будь-яких сплат податкових зобов'язань, згідно поданих декларацій не здійснювалось.

Представник позивача, у судовому засіданні, з мотивів викладених у адміністративному позові, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити повністю.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами перевірки щодо своєчасності сплати платежів до бюджету було складено акт № 353/15/32451315 від 03.08. 2012 року на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002881530 від 10 серпня 2012 року, про застосування штрафних санкцій в розмірі 16560 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю та № 0002891530 від 10 серпня 2012 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 654 грн. 30 коп. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

Вказав, що податкові повідомлення-рішення були прийняті згідно поданих уточнюючих декларацій за 2011 та 2012 роки, якими зменшено суму місячної орендної плати за землю на 23443,98 грн., однак строк сплати визначеної у звітній податковій декларації суми вже настав. Враховуючи наведене вище, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 227839 08.05. 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" зареєстроване Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області юридичною особою (а.с. 4).

13.02. 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" було подано податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік із зазначенням місячного платежу 36040,45 грн. (а.с. 11-13).

У зв'язку з тим, що додаткова угода між Костопільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" до договору оренди землі не укладена, 19.03. 2012 року позивачем було подано до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Костопільська МДПІ) уточнюючі податкові декларації з плати за землю на 2011 та 2012 роки, якими зменшено зобов'язання з нарахування орендної плати за землю щомісячно на 23443,96 грн. (а.с. 14-16, 17-19).

З матеріалів справи вбачається, що Костопільською МДПІ була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати платежів до бюджету. По результатам перевірки був складений акт № 353/15/32451315 від 03 серпня 2012 року (а.с. 9-10).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002881530 від 10 серпня 2012 року, про застосування штрафних санкцій в розмірі 16560 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю та № 0002891530 від 10 серпня 2012 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 654 грн. 30 коп. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю (а.с. 6, 7).

Згідно розрахунку штрафних санкцій та додаткового розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки, вбачається, що нарахування штрафних санкцій пов'язано із подачею позивачем уточнених декларації та зменшенням зобов'язання зі сплати орендної плати за землю (а.с. 8, 48-50).

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" № 0002881530 та № 0002891530 від 10 серпня 2012 року, суд виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Разом з тим, абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, позивач, виявивши помилки, що містяться у раніше поданих ним деклараціях, надіслав уточнюючі розрахунки до таких податкових декларацій з плати за землю та зменшив свої зобов'язання зі сплати орендної плати за землю.

Відповідно до пп. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з абзацом першим п. 126. 1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене вище, суду слід зазначити, що на момент притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за затримку сплати суми грошового зобов'язання, Костопільській МДПІ слід було коригувати податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" згідно уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2011 та 2012 роки від 19.03. 2012 року, якими було уточнено грошові зобов'язання позивача за відповідні періоди та застосовувати штрафні санкції у випадку погашення коригованого податкового боргу.

Оскільки при застосуванні штрафних санкцій відповідачем не було проведено коригування податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" згідно уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2011 та 2012 роки від 19.03. 2012 року, то податкові повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002881530 та № 0002891530 від 10 серпня 2012 року не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Щодо обґрунтування заперечень позивача із посиланням на пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно якого передбачено, що погашення податкового боргу це є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом, то суду слід зазначити наступне.

Так, як зазначалося судом вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" згідно уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2011 та 2012 роки від 19.03. 2012 року було зменшено свої грошові зобов'язання за відповідні періоди, що є підставою для коригування податкового боргу позивача.

Таким чином, твердження відповідача щодо погашення податкового боргу згідно уточнюючих податкових декларацій з плати за землю є безпідставним та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи зміст вищезазначеної норми закону суд не бере до уваги посилання податкового органу на Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування штрафних санкцій за неподання та/або несвоєчасне подання платниками декларацій з орендної плати за землю державної і комунальної власності, а також нарахування штрафних санкцій та пені у разі непогашення податкового зобов'язання, затверджене наказом Державної податкової служби України № 379 від 05.07. 2006 року, як таке, що суперечить чинним нормативно-правовим актам та припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, у ході судового засідання позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог, а відповідач не підтвердив правомірність своїх дій.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 172 грн. 15 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 2510080 від 05.12. 2012 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкові інспекції Рівненської області Державної податкової служби форми "Ш" № 0002881530 від 10 серпня 2012 року, про застосування штрафних санкцій в розмірі 16560 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю та № 0002891530 від 10 серпня 2012 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 654 грн. 30 коп. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 15 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.