Ухвала суду № 29262570, 04.02.2013, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"04" лютого 2013 р.Справа № 8/11/5022-496/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. розглянув справу

за позовом: Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001, в особі Філії "Бережанський райавтодор", вул. Тернопільська, 37, м. Бережани, Тернопільська область, 47500

про стягнення коштів в розмірі 214 108, 96 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1 - позивача, паспорт НОМЕР_2, виданий Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області 12.02.1999 р.

Відповідача: Кульчицької Л.О. - довіреність №06-4/23 від 04.01.2013р.

В судових засіданнях 31.01.2013 року представникам сторін роз'яснювались процесуальні права та обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Бережани, Тернопільська область, надалі - позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор", в особі Філії "Бережанський райавтодор" м. Бережани, Тернопільська область, надалі - відповідач, про стягнення коштів в розмірі 214 108, 96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 3 від 14.03.2006 р., зокрема в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару (поливно-мастильних матеріалів), внаслідок чого станом на 30.04.2012 р. утворилась заборгованість в загальній сумі 214 108, 96 грн., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.

В підтвердження викладеного надано: договір № 3 від 14.03.2006 р.; видаткові накладні № 083 від 28.02.2010 р., № 138 від 31.03.2010 р., № 169 від 30.04.2010 р., № 242 від 31.05.2010 р., № 350 від 30.07.2010 р., № 373 від 16.08.2010 р., № 417 від 31.08.2010 р., № 418 від 01.09.2010 р., 461 від 30.09.2010 р., № 514 від 29.10.2010 р. та № 046 від 31.05.2011 р.; довіреності № 12Б від 28.02.2010 р., № 119 від 31.03.2010 р., № 44 від 30.07.2010 р., № 46 від 16.08.2010 р., № 52 від 31.08.2010 р., № 55 від 30.09.2010 р. та № 57 від 29.10.2010 р.; акт звірки розрахунків станом на 30.04.2012 р., підписаний повноважними представниками сторін, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 15:10 год. 09.07.2012 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 15:00 год. 20.08.2012р. у зв'язку із неявкою та клопотанням відповідача, а також неподанням сторонами усіх витребовуваних ухвалою суду від 21.06.2012 року документів.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20 серпня 2012 р. провадження у справі № 8/11/5022-496/2012 було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №2/53/5022-568/2012 за позовом Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України" до Приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поставки №3 від 14.03.2006 року.

Строк вирішення спору продовжено в порядку, передбаченому ч.3 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 20.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2013 року провадження у справі №8/11/5022-496/2012 було поновлено, судове засідання призначено на 12:00 год. 31.01.2013 року та зобов'язано сторони надати додаткові документи в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За клопотанням відповідача, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи в судовому засіданні 31.01.2013 року було відкладено на 16:00 год. 04.02.2013 року.

В судове засідання 04.02.2013 року позивач та представник відповідача прибули та, в порядку ст. 78 ГПК України, звернулись до суду із письмовою заявою б/н від 04.02.2013 року (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №5063) про затвердження мирової угоди, текст якої долучили до матеріалів справи. Зокрема, просять суд, у зв'язку із добровільним врегулюванням спору та підписанням сторонами мирової угоди, затвердити останню, а провадження у справі №8/11/5022-496/2012 припинити відповідно до п.7 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважних представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу приписів ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

П.п. 1.1, 1.3 Положення філії "Бережанський райавтодор" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", затвердженого наказом ДП "Тернопільський облавтодор" № 1 від 28.05.2002р., передбачено, що філія "Бережанський райавтодор" є відособленим структурним підрозділом ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; філія не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства та даного положення.

Абз.2 п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, зазначено, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

14.03.2006 р. між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в подальшому - Постачальник, з однієї сторони, та філією "Бережанський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор", в особі начальника Колодки Н.М., що діє на підставі доручення ДП "Тернопільський облавтодор" та Положення, в подальшому - Покупець, з другої сторони, був укладений договір поставки №3, за умовами якого Постачальник зобов'язався постачати і передавати у власність Одержувача товар - паливно-мастильні матеріали (бензин, дизпаливо, масло моторне), а Одержувач - здійснювати оплату та приймати цей товар (п.п.1.1-1.2 р.1 Договору).

Відповідно до п.6.1 договору постачальник зобов'язався поставити Товар на умовах, згідно заявки.

Умовами укладеного договору (р.2) сторони погодили обсяги поставки товару, а саме: бензин А-80- 28 000 л., бензин А-92- 12 000 л., А-95- 16 000 л., дизпаливо - 250 000 л., масло моторне - 16 000 л.

Ціна товару на момент заключення договору складає: А-80- 3,00 грн./л., А-92 -3,40грн./л., А-95 -3,70 грн./л., дизпаливо - 3,40 грн./л., масло моторне - 4,60 грн.л., яка на момент поставки може коректуватися в залежності від конюктури ринку, що склався на даний час, але ціна повинна бути не вище граничних цін, затверджених Державною службою автомобільних доріг України, які встановлюються щомісячно. Загальна сума договору - 1 107 600 тис. грн..

П.5.1 р.5 Договору встановлено, що розрахунок за цим договором між Постачальником і Одержувачем проводиться через р/р, з послідуючим виставленням рахунку Покупцю.

Даний договір набирає сили з моменту підпису і діє до 31.12.2012 року (р. 7 Договору).

Факт укладення договору №3 від 14.03.2006 року та дійсність останнього встановлена рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.09.2012 року, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року у справі №2/53/5022-568/2012, яким в позові ДП "Тернопільський облавтодор" до ПП ОСОБА_1 про визнання договору №3 від 14.03.2006 року недійсним відмовлено повністю.

В силу приписів ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначалось вище, підставою позову позивачем визначено порушення відповідачем зобов'язань по оплаті вартості товару отриманого на підставі договору № 3 від 14.03.2006 року. В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що за період дії наведеного вище договору, станом на 09.07.2012 року (з врахуванням поставок МПП по 30.06.2012 року включно) відповідачу поставлено паливно-мастильні матеріали на загальну суму 839727,66 грн. Оплату за отриманий товар відповідачем здійснено частково на суму 587 800,92 грн., в рахунок погашення боргу по договору №3 від 14.03.2006 року відповідачем поставлено підприємцю паливно-мастильні матеріали на суму 95 159,60 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних, банківських виписок, платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Окрім того, зазначає, що на момент укладення Договору №3 від 14.03.2006 року за відповідачем рахувався борг в сумі 57 341,82 грн., в підтвердження чого до матеріалів справи долучив акт звірки взаєморозрахунків станом на 09.07.2012р.

Відтак, стверджує, що заборгованість відповідача за поставлені згідно договору №3 від 14.03.2006 року паливно-мастильні матеріали становить 214 108,96 грн. які і просить стягнути в судовому порядку.

Факт отримання товару, його часткову оплату, поставку позивачу паливно-мастильних матеріалів на суму 95 159,60 грн., в рахунок погашення заборгованості по договору №3 від 14.03.2006 року та наявність заборгованості в сумі 214 108,96 грн. відповідачем в судових засіданнях не заперечено.

Наявні в матеріалах справи Акти звірки взаєморозрахунків між сторонами по справі станом на 30.04.2012 року, на 09.07.2012 року та на 31.01.2013 року, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін, свідчать про факт визнання відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 214 108 грн. 96 коп.

Разом з тим, в судове засідання 04.02.2013р. сторони, в порядку ст. 78 ГПК України, звернулись до суду із заявою б/н від 04.02.2013р. про затвердження мирової угоди від 04.02.2013 року, текст якої долучили до матеріалів справи. За умовами мирової угоди відповідач зобов'язується здійснити погашення суми в розмірі 218391 (двісті вісімнадцять тисяч триста дев'яносто одної) гривні 14 копійок, в тому числі 214 108, 96 грн. - основного боргу, згідно умов договору поставки № 3 від 14.03.2006 року та 4 282,18грн. - судові витрати, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача 26001050981002 в ПАТ «КБ «НАДРА» м. КИЇВ ЦЕНТР МФО 380764, рівними частинами протягом 3 місяців:

- до 28.02.2013року - 72797,05 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім ) гривень 05 копійок:

- до 31.03.2013року - 72797,05 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім ) гривень 05 копійок;

- до 30.04.2013року - 72797,04 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім ) гривень 04 копійок.

При цьому сторони погодили, що визначена в п. 1 цієї Мирової угоди сума заборгованості Відповідача є остаточною та не може бути збільшена. Позивач заявляє та визнає, що сплативши суму визначену в п. 1. даної Мирової угоди, Відповідач в повному обсязі відшкодовує Позивачеві всі можливі негативні наслідки неналежного виконання договору і не буде мати до Відповідача будь - яких вимог та/або претензій з приводу відшкодування збитків, сум штрафу, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, моральної шкоди, інших витрат чи втрат неналежного виконання Відповідачами обов'язку з оплати продукції. Після виконання умов даної Мирової угоди зобов'язання Відповідача з виконання договору № 3 від 14.03.2006р. (в тому числі документів, що змінюють зазначений договір, доповнюють його або є його невід'ємною частиною) є такими, що припинилися повністю. Позивач зобов'язується та гарантує з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання сторонами не пред'являти жодних претензій до Відповідача з приводу заборгованості згідно договору поставки № 3 від 14.03.2006 року погашення якої є предметом цієї Мирової угоди. В свою чергу Відповідач заявляє, що не має та не матиме жодних зустрічних майнових та немайнових претензій до Позивача, що можуть виникнути на підставі укладеної між Сторонами Мирової Угоди, договору поставки № З від 14.03.2006 року.

Відповідно до п.15 мирової угоди, сторони дійшли згоди, що судові витрати відшкодовує відповідач.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що умови мирової угоди сторін викладаються в адресованому господарському суду письмових заявах , що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами .

Розглянувши подану заяву та умови мирової угоди б/н від 04.02.2013 р., суд встановив наступне:

- мирова угода б/н від 04.02.2013 р. є укладеною та підписаною повноважними представниками обох сторін: суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця та дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі директора Гаврилюка Володимира Феліксовича, що діє на підставі статуту;

- текст мирової угоди не суперечить Закону, не порушує прав та охоронюваних законів інтересів іншої сторони та стосується прав і зобов'язань сторін, які є предметом судового розгляду у справі №8/11/5022-496/2012;

- мирова угода та її зміст свідчать про вільне волевиявлення на її укладення сторін, що її ініціювали та підписали.

В силу ч. 4 ст. 78, п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 78 ГПК України, суд роз'яснив сторонам наслідки затвердження мирової угоди.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд прийшов до висновку, що мирова угода б/н від 04.02.2013р. підлягає затвердженню в судовому порядку, а провадження у справі щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі Філії "Бережанський райавтодор" м. Бережани, Тернопільська область, 214 108 грн. 96 коп. заборгованості - припиненню, у відповідності до ч. 1 п. 7 ст. 80 ГПК України

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 78, п. 7 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду б/н від 04 лютого 2013 року, укладену між Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), з одного боку, та Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, в особі Філії "Бережанський райавтодор", вул. Тернопільська, 37, м. Бережани, Тернопільська область (ідентифікаційний код 31995099), в особі директора Гаврилюка Володимира Феліксовича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, у справі №8/11/5022-496/2013 за позовом - Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, до відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001, в особі Філії "Бережанський райавтодор", вул. Тернопільська, 37, м. Бережани, Тернопільська область, про стягнення коштів в розмірі 214 108, 96 грн. на наступних умовах:

1. Відповідач зобов'язується здійснити погашення суми в розмірі 218391 (двісті вісімнадцять тисяч триста дев'яносто одної) гривні 14 копійок в тому числі 214108, 96грн. - основного боргу, згідно умов договору поставки № 3 від 14.03.2006 року та 4282,18грн. - судові витрати, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача р/р 26001050981002 в ПАТ «КБ «НАДРА» м.КИЇВ ЦЕНТР МФО 380764, рівними частинами протягом 3 місяців:

до 28.02.2013року - 72797,05 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім ) гривень 05 копійок:

до 31.03.2013року - 72797,05 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім ) гривень 05 копійок;

до 30.04.2013року - 72797,04 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім ) гривень 04 копійок;

2. Сторони погоджуються, що визначена в п. 1 цієї Мирової угоди сума заборгованості Відповідача є остаточною та не може бути збільшена. Позивач заявляє та визнає, що сплативши суму визначену в п. 1. даної Мирової угоди, Відповідач в повному обсязі відшкодовує Позивачеві всі можливі негативні наслідки неналежного виконання договору і не буде мати до Відповідача будь - яких вимог та/або претензій з приводу відшкодування збитків, сум штрафу, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, моральної шкоди, інших витрат чи втрат неналежного виконання Відповідачами обов'язку з оплати продукції.

3. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача р/р 26001050981002 в ПАТ «КБ «НАДРА» м. КИЇВ ЦЕНТР МФО 380764.

4. Позивач заявляє та визнає, що сплативши суму визначену в п. 1. даної Мирової угоди, Відповідач в повному обсязі відшкодує Позивачеві всі можливі негативні наслідки неналежного виконання договору № 3 від 14.03.2006р. (в тому числі документів, що змінюють зазначений договір, доповнюють його або є його невід'ємною частиною).

5. Після виконання умов даної Мирової угоди зобов'язання Відповідача з виконання договору № 3 від 14.03.2006р. (в тому числі документів, що змінюють зазначений договір, доповнюють його або є його невід'ємною частиною) є такими, що припинилися повністю.

Позивач та Відповідач не матимуть одна до одної жодних претензій пов'язаних з виконанням договору № 3 від 14.03.2006р. (в тому числі документів, що змінюють зазначений договір, доповнюють його або є його невід'ємною частиною).

Сторони погоджуються, що визначена в п. 1 цієї Мирової угоди сума заборгованості Відповідача, що виникла внаслідок виконання договору № 3 від 14.03.2006р. (в тому числі документів, що змінюють зазначений договір, доповнюють його або є його невід'ємною частиною), є остаточною та не може бути збільшена.

6. Позивач зобов'язується та гарантує з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання сторонами не пред'являти жодних претензій до Відповідача з приводу заборгованості згідно договору поставки № 3 від 14.03.2006 року погашення якої є предметом цієї Мирової угоди. В свою чергу Відповідач заявляє, що не має та не матиме жодних зустрічних майнових та немайнових претензій до Позивача, що можуть виникнути на підставі укладеної між Сторонами Мирової Угоди, договору поставки № З від 14.03.2006 року.

7. Сторони заявлять що ні в процесі укладення даної Мирової Угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави.

8. Сторони даної Мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї Мирової угоди.

9. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї Мирової угоди.

10. Наслідки затвердження цієї Мирової угоди Сторонам відомі.

11. Сторони підтверджують, що особи, які підписали від імені Сторін цю Мирову угоду, мають всі необхідні повноваження на підписання цієї Мирової угоди та не мають будь-яких застережень та/або обмежень таких повноважень та/або своєї правоздатності, та/або дієздатності.

12. Сторони з даною Мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають.

13. Сторони підтверджують, що дана Мирова угода укладена в добровільному порядку. Умови мирової угоди відповідають волевиявленню сторін і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають інтересам Сторін.

14. Наслідки припинення провадження у справі нам роз'ясненні та зрозумілі.

15. Сторони дійшли згоди, що судові витрати відшкодовує Відповідач.

2. Провадження у справі №8/11/5022-496/2012 припинити відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 80 ГПК України.

3. Дана ухвала набирає законної сили з дня її винесення - 04.02.2013 року.

4. Строк пред'явлення ухвали до виконання становить один рік. Ухвала дійсна для пред'явлення в Державну виконавчу службу до "01" травня 2014 р. включно.

5. Дану ухвалу надіслати сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

6. Ухвала може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя І.М. Гирила