Рішення № 29262481, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

Справа № 5011-53/18161-2012 11.02.13За позовом Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Держаного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"

про стягнення 124 641,84 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: В`юненко Є.М. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" заборгованості за Договором ПРЗ ІТР № НСМД-2004/01 від 28.04.2004 про надання стаціонарної медичної допомоги застрахованим особам за ПДМСЗ в розмірі 124 641,84 грн., в тому числі 120 869,94 грн. основного боргу, 3 771,90 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору ПРЗ ІТР № НСМД-2004/01 від 28.04.2004 про надання стаціонарної медичної допомоги застрахованим особам за ПДМСЗ, укладеного з відповідачем, було надано медичну допомогу в період з травня до вересня 2011р., яка відповідачем оплачена не була, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 120 869,94 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором ПРЗ ІТР № НСМД-2004/01 від 28.04.2004, позивачем нараховано пеню в сумі 3 771,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/18161-2012, розгляд справи призначено на 28.01.2013.

В судове засідання 28.01.2013 з`явився представник позивача, проте вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача в засідання суду та невиконання сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд ухвалою від 28.01.2013 відклав розгляд справи на 11.02.2013.

В судовому засіданні 11.02.2013 представник позивача надав пояснення по суті спору та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.02.2013 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 11.02.2013 від останнього до суду не надходило.

В матеріалах справи містяться листи суду, якими на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялися ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.12.2012 та ухвали суду від 28.01.2013, які повернулися на адресу суду з відмітками "вибув".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.12.2012, ухвала суду від 28.01.2013 були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 11.02.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2004 між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" та Державним закладом "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця" укладено Договір ПРЗ ІТР № НСМД - 2001/01 про надання стаціонарної медичної допомоги застрахованим особам за ПДМСЗ (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, в редакції додаткової угоди до договору від 23.08.2005, предметом цього Договору є організація, забезпечення та надання особам, застрахованим страховою компанією на умовах програм страхування ( втому числі програмою добровільного медичного страхування залізничників - ПДМСЗ) висококваліфікованої лікувальної допомоги в стаціонарних відділеннях медичного закладу в обсягах та на умовах відповідних програм та комплексних програм страхування.

Додатковою угодою до договору змінено п. 1.2. та викладено його в наступній редакції: «Програма добровільного медичного страхування залізничників передбачає фінансування заходів по забезпеченню застрахованих осіб медичною допомогою, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, продуктами харчування, м'яким інвентарем за межами бюджетного фінансування при стаціонарній госпіталізації у межах відповідальності, яку взяла на себе страхова компанія. При цьому перерви між страховими госпіталізація ми будь-якої застрахованої особи не можуть бути меншими 5 (п'яти) днів за тією ж нозологічною формою та за винятком госпіталізації по екстреним показанням. Ліміт відповідальності страхової компанії по окремим страховим випадкам визначається згідно з граничними сумами страхового відшкодування за 1 ліжко-день. Перелік профілів ліжок стаціонарних відділень, граничні розміри страхового відшкодування за 1 ліжко-місце та максимальні ліміти відповідальності страхової компанії за окремими страховими випадками наведено в Додатку 1».

Згідно з п. 1.3. Договору, під фінансуванням заходів по організації та забезпеченню застрахованих осіб медикаментами, продуктами харчування, м'яким інвентарем у межах відповідальності, яку взяла на себе страхова компанія, сторони розуміють проведення такого фінансування наступним шляхом:

- 1.3.1. Перерахування грошових коштів від страхової компанії до медичного закладу за надані застрахованим особам додаткові до бюджетних продукти харчування, м'який інвентар та медикаменти, визначені у п. 2.2.3., та за видатки, визначені у п.п. 2.2.1., 2.2.2.;

- 1.3.2. Фінансування забезпечення медичного закладу медикаментами шляхом постачання їх від юридичних осіб, які мають відповідну ліцензію на постачання медикаментів та діють на підставі відповідних договорів, що укладені окремо з медичним закладом і окремо страховою компанією, перелік яких є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1.5. Договору в редакції додаткових угод до нього, позивач зобов'язаний не пізніше п'ятого робочого дня місяця, наступного за звітним, подавати страховій компанії звіт медичного закладу про закінчені страхові випадки за ПДМСЗ і комплексними програмами страхування - страхові акти (Додаток 2), акти звірки взаєморозрахунків між медичним закладом та страховою компанією та на вимогу страхової компанії протоколи лікування застрахованих осіб (Додаток 3); подавати асистуючій компанії фінансовий звіт про надходження медикаментів від асистуючої компанії та їх використання за звітний період.

Пунктом 2.3.2. Договору визначено, що відповідач зобов'язаний відшкодувати медичному закладу вартість додаткових до бюджетних продуктів харчування (п. 2.1.2.), медикаментів, визначених у п. 2.2.3 (не більше вартості медикаментів, якими забезпечує асистуючи компанія), м'якого інвентарю (п. 2.2.2.) та видатки, визначені у п.п. 2.2.1. у межах (об'ємі) лімітів відповідальності страхової компанії по окремим страховим випадкам за період стаціонарного лікування застрахованих осіб.

Згідно з п.3.1. Договору, в редакції додаткової угоди до договору від 23.08.2005, за ПДМСЗ страхова компанія здійснює страхове відшкодування медичному закладу за надані застрахованим особам додаткове до бюджетного харчування (п. 2.1.2.), медикаменти, визначені у п. 2.2.3. та видатки, визначені у п. п. 2.2.1., 2.2.2. у межах ліміту відповідальності страхової компанії за період стаціонарного лікування застрахованих осіб з урахуванням видатків по виконанню п. 2.1.3.3 на підставі заяви застрахованої особи, звіту медичного закладу про закінчені страхові випадки за ПДМСЗ - страхового акту та Протоколу лікування застрахованої особи (на вимогу страхової компанії) (Додаток 3). За комплексними програмами страхування страхова компанія здійснює страхове відшкодування медичному закладу за надані застрахованим особам додаткове до бюджетного харчування (п. 2.1.2.), медикаменти, визначені у п. 2.2.3. та видатки, визначені у п. п. 2.2.1., 2.2.2. у межах ліміту відповідальності страхової компанії за період стаціонарного лікування застрахованих осіб з урахуванням видатків по виконанню п. 2.1.3.3 на підставі заяви застрахованої особи, звіту медичного закладу про закінчені страхові випадки за ПДМСЗ - страхового акту та Протоколу лікування застрахованої особи (на вимогу страхової компанії) (Додаток 3). За погодженням сторін можуть застосовуватися й інші схеми взаєморозрахунків, механізми яких узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод.

Як слідує з п. 3.2. Договору, в редакції додаткової угоди до договору від 23.08.2005, заява застрахованої особи, звіти медичного закладу про закінчені страхові випадки по ПДМСЗ і комплексними програмами страхування та акти звірки взаєморозрахунків за звітний період оформлюються медичним закладом у відповідності до вимог страхової компанії, та передаються страховій компанії щомісячно до 5 числа наступного за звітним місяця; Фінансовий звіт про надходження медикаментів від асистуючої компанії та їх використання медичним закладом за звітний період подається до асистуючої компанії у трьох екземплярах щомісячно до 5 числа, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.4. Договору, в редакції додаткової угоди до договору від 23.08.2005, розрахунки здійснюються протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання медичним закладом та страховою компанією звіту медичного закладу про закінчені страхові випадки по ПДМСЗ і комплексним програмам страхування та актів звірки взаєморозрахунків.

Згідно з п.7.1. Договору, цей договір набирає чинності з 01.05.2004 та діє до 31.12.2005 з урахуванням положень п. 7.3. цього договору. Якщо протягом 30 календарних днів до завершення терміну дії договору будь-яка сторона не направить іншій стороні письмове повідомлення про завершення терміну дії договору, він вважається пролонгованим на тих же умовах на той же термін (п. 7.3. Договору).

Як зазначає позивач в позовній заяві, ним, на виконання п. п. 2.1.5., 3.2. Договору простим листом було надіслано звіти про закінчення страхових випадків по ПДМСЖ (б/№ з 01.05.2011 до 31.05.2011, б/№ з 01.06.2011 до 30.06.2011, б/№ з 01.07.2011 до 31.07.2011, б/№ з 01.08.2011 до 31.08.2011, б/№ з 01.09.2011 до 30.09.2011), акти звірки взаєморозрахунків (№ 5 за період з 01.05.2011 до 31.05.2011, № 6 за період з 01.06.2011 до 30.06.2011, № 7 за період з 01.07.2011 до 31.07.2011, № 8 за період з 01.08.2011 до 31.08.2011, № 9 за період з 01.09.2011 до 30.09.2011), однак, відповідачем оплату наданої позивачем медичної допомоги проведено не було. Позивач зазначає, що він листами №01-17/598 від 18.08.2011р., №01-17/849 від 24.11.2011р. та від 01-17/410 від 29.05.2012р. неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату суми боргу в розмірі 120 869,94 грн. та повернення підписаних з боку відповідача звітів про закінчення страхових випадків по ПДМСЖ. Однак, як вказує позивач, відповідачем сума боргу за Договором в розмірі 120 869,94 грн. оплачена не була, а надіслані позивачем документи, передбачені п. п. 2.1.5., 3.2. Договору, повернуті не були, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Судом встановлено, що листами №01-17/598 від 18.08.2011р., №01-17/849 від 24.11.2011р. та від 01-17/410 від 29.05.2012р. позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату суми боргу в розмірі 120 869,94 грн. та повернення підписаних з боку відповідача звітів про закінчення страхових випадків по ПДМСЖ.

Також, судом встановлено, що позивачем повторно на адресу відповідача 11.12.2012р. було надіслано, звіти про закінчення страхових випадків по ПДМСЖ за період з травня по вересень 2011р. та акти звірки взаєморозрахунків, що підтверджується долученим до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №5919 від 11.12.2012р.

З урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, встановлених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" № 1149 від 12.12.2007р., документи, зазначені в п.2.1.5. Договору, були отримані відповідачем не пізніше 15.12.2012р.

Таким чином, враховуючи п. п. 2.1.5., 3.2., 3.4. Договору відповідач повинен був в термін до 10.01.2013р. здійснити розрахунок з позивачем за надану позивачем медичну допомогу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що зазначені в п.2.1.5. Договору документи, зокрема, звіти про закінчення страхових випадків по ПДМСЖ, були повернуті позивачу, у зв'язку з неналежним їх оформленням, суд приходить до висновку про те, що надані позивачем послуги були прийняті відповідачем, у зв'язку з чим, у відповідача виник обов'язок по сплаті таких послуг.

З долучених до матеріалів справи звітів про закінчення страхових випадків по ПДМСЖ б/№ з 01.05.2011 до 31.05.2011, б/№ з 01.06.2011 до 30.06.2011, б/№ з 01.07.2011 до 31.07.2011, б/№ з 01.08.2011 до 31.08.2011, б/№ з 01.09.2011 до 30.09.2011 та медичних карток судом встановлено, що позивачем надано медичну допомогу, передбачену Договором, на суму 120 869,94 грн.,

Отже, враховуючи те, що позивачем була надана медична допомога згідно умов Договору на суму 120 869,94 грн., відповідачем доказів оплати наданої позивачем медичної допомоги суду не надано, на час розгляду спору сума боргу відповідача склала 120 869,94 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши договір ПРЗ ІТР № НСМД - 2001/01 про надання стаціонарної медичної допомоги застрахованим особам за ПДМСЗ, укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом вище зобов'язання по оплаті наданої позивачем медичної допомоги у термін до 10.01.2013р. відповідачем не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується актами виконаних робіт, медичними картками стаціонарного хворого, рахунками за надану допомогу та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надану позивачем медичну допомогу у розмірі 120 869,94 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 771,90 грн.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.5. Договору, за прострочення термінів здійснення платежів, передбачених цим договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати. Оплата пені не звільняє винну сторону від виконання основного платежу.

Позивачем здійснено розрахунок пені з суми боргу 120 446,94 грн. за період з 15.06.2011р. до 31.12.2012р.

З огляду на те, що позивачем документально підтверджено направлення документів, передбачених п.п.2.1.5. Договору, на адресу відповідача лише 11.12.2012р., суд приходить до висновку про недоведеність позивачем наявності факту порушення відповідачем грошового зобов'язання в заявлений позивачем період, а саме з 15.06.2011р. по 31.12.2012р.

За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 771,90 грн., розрахованої позивачем за період з 15.06.2011р. по 31.12.2012р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 13 Є, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП" Придніпровська залізниця" (49047, м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Дмитра Кедріна, буд.55, код ЄДРПОУ 01111836) 120 869 (сто двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 94 коп. - основного боргу та 2 417 (дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 02 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 12.02.2013

Суддя О.А.Грєхова