Рішення № 29262475, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/12302-2012 05.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" про стягнення 120 207,25 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Півень Д.О. (дов. № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012 року.)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05 лютого 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 120 207,25 грн. з яких 109 662,65 грн. основної заборгованості за договором № 538,о/р 871 від 10.01.1991 року на користування електричною енергією, 5 859, 26 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 3 909,61 грн. пені, 775,74 грн. три проценти річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору № 538,о/р 871 від 10.01.1991 року на користування електричною енергією, в частині оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/12302-2012, слухання справи призначено на 02.10.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 10.09.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У судове засіданні 02.10.2012 року представник позивача з'явився, проте вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 10.09.2012 року не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 02.11.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2012 року не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2012 року подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем клопотання про продовження строків розгляду справи, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 02.11.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

13.11.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло письмове пояснення.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року справу № 5011-69/12302-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/12302-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 18.12.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року справу № 5011-69/12302-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/12302-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено у відповідності до ухвали господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.11.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 08.01.2012 р., у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування доказів у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року справу № 5011-69/12302-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/12302-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 05.02.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 5011-69/12302-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/12302-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено у відповідності до ухвали господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал господарського суду міста Києва у справі № 5011-69/12302-2012 не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 1991 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Науково - виробничим підприємством "київський інститут автоматики" правонаступником якого є Державно науково-виробнича корпорація "Київський інститут автоматики" (абонент) було укладено договір № 538, о/р 871 на використання електричної енергії (надалі по тексту - Договір).

07 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Державною науково-виробничою корпорацією "Київський інститут автоматики" було укладено Додаткову угоду до Договору, пунктом 1 якої сторони погодили викласти Договір № 538, о/р 871 на використання електричної енергії у новій редакції згідно з Додатком 1 до цієї угоди (надалі по тексту - Додаток 1 до Договору).

Пунктом 1.1. Додатку 1 до Договору сторони погодили, що Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача за об'єктами Споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1. Додатку 1 до Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі по тексту - ПКЕЕ).

Пунктом 2.3.3. Додатку 1 до Договору сторони погодили, що споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії ".

У відповідності до пункту 2.3.4. Додатку 1 до Договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатками "Порядок розрахунків" (Додаток 2 до Договору) та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії".

Згідно з пунктом 2 Додатку 2 до Договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Згідно з пунктом 2.1. Додатку 2 до Договору, попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до договору " Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачем".

Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.

Пунктом 2.2 Додатку 2 Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору здійснюється на підставі виставлених Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період Постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за споживання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку Постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Споживачем правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).

За твердженням позивача, відповідач системно порушує взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, за період з 01.04.2012 року по 01.08.2012 року, за використану електричну енергію у розмірі 115 521,91 грн., з яких 109 662, 65 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію та 5 859, 26 грн. боргу за реактивну електричну енергію.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 109 662, 65 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 5 859, 26 грн. боргу за реактивну електричну енергію, 3 909,61 грн. пені та 775,74 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою Договір № 538, о/р 871 від 10.01.1991 року є договором енергопостачання, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 28 від 31.07.1996 року з наступними змінами і доповненнями (надалі по тексту - правила користування електричною енергією), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до пункту 10.2. Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

Позивачем, на виконання умов Договору та чинного законодавства України, було виставлено відповідачу до сплати рахунки за активну та реактивну енергію (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Судом встановлено а відповідачем не спростовано, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині оплати за спожиту електроенергію, у останнього виникла заборгованість у розмірі 115 521,91 грн., з яких 109 662,65 грн. за активну електроенергію та 5 859,26 грн. за реактивну електроенергію.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії № 538 від 10.01.1991 року у розмірі 115 521,91 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Державно науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" 115 521,91 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 909,61 грн. пені та 775,74 грн. 3% річних.

Відповідно до пункту 4.2.1. Додатку 1 до Договору передбачено, що за внесення платежів, передбаченими пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визнаних відповідним Додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більшої розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 4.2.1 Додатку 1 до Договору суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, за період з 01.04.2012 року по 01.08.2012 року, у розмірі 3 909,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" 3% річних на загальну суму 775,74 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 22; код ЄДРПОУ 05796251) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) 109 662 (сто дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 65 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 5 859 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 26 коп. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, 775 (сімсот сімдесят п'ять) грн. 74 коп. три проценти річних, 3 909 (три тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 61 коп. пені, 2 404 (дві тисячі чотириста чотири) грн. 15 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного

тексту рішення 11.02.2013 року

Суддя С.В. Стасюк