Рішення № 29262288, 04.02.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/8613/12

Провадження №: 2/752/179/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Пасинок В.С.,

при секретарі - Приходько А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в:

у квітні 2012 року позивач звернувся в Голосіївський районний суд м.Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490087476 від 06 жовтня 2008 року в розмірі 106 524,61 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 06 жовтня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 490087476, відповідно до умов якого банк надав останній на придбання автомобіля марки «Nissan Micra» кредит в сумі 16 874,12 доларів США зі сплатою 18,5% річних за користування кредитом строком до 06 жовтня 2015 року.

Відповідно до умов укладеного кредитного відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитним договором в установлені в ньому терміни і порядку та сплачувати банку нараховані проценти та комісію в розмірах, визначених у договорі.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 обумовлену в останньому суму кредиту, однак, вона, в свою чергу, зобов'язань за договором не виконує, тому банк відповідно до умов договору має право вимагати від неї погашення виниклої заборгованості.

Станом на 06 лютого 2012 року у відповідача наявна заборгованість в сумі 106 524,61 грн.

Просив, враховуючи те, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 умов укладеного з нею кредитного договору, 06 жовтня 2008 року з ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 490087476-П, за умовами якого останній поручився за виконання ОСОБА_1 обов'язків, що виникли за кредитним договором № 490087476 від 06 жовтня 2008 року або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому, суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 106 524,61 грн. та судовий збір - 1 065,25 грн.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В останній також зазначив про те, що обґрунтування позову та позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідачі, які повідомлялась в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 490087476, відповідно до умов якого банк надав останній на придбання автомобіля марки «Nissan Micra» кредит в сумі 16 874,12 доларів США зі сплатою 18,5% річних за користування кредитом строком до 06 жовтня 2015 року (а.с. 5-16).

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору того ж дня між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 490087476-П (а.с. 20-21).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк зобов'язаний надати кредит позичальнику в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, зокрема, стороною відповідачів, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 зазначені вище кошти (а.с. 30-31).

Згідно з умовами договору кредиту ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом частинами у терміни, що визначені відповідно до умов цього договору, а також належним чином виконати інші зобов'язання, викладені в цьому договорі (п. 8.1. кредитного договору, а.с. 9).

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування щонайменше на один календарний місяць банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань (а.с. 9).

У разі набуття кредитором права вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, кредитор направляє на адресу позичальника рекомендованим листом письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, нарахованої неустойки та інших платежів та нарахувань за цим договором та/або про усунення порушення та виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний термін (п. 10.1. кредитного договору, а.с. 10).

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем 05 березня 2012 року були направлені відповідачам письмові вимоги про досудове врегулювання спору, які, на момент звернення до суду, останніми проігноровані та невиконані, через що позивач, скориставшись своїм правом, розпочав процедуру примусового стягнення боргу шляхом звернення до суду з приводу стягнення заборгованих коштів (а.с. 25-26).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До того ж, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

В той же час, згідно ст. 1056 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до висновку про те, що сторони, підписавши спірний договір, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Отже, суд вважає доведеним факт того, що банком були дотримані всі умови укладеного з ОСОБА_1 кредитного договору, в той час як остання, всупереч договірним зобов'язанням, належним чином не виконує їх, у встановлені графіком терміни не погашає кредит та проценти за користування ним.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 490087476 від 06 жовтня 2008 року станом на 06 лютого 2012 року становить 14 368,99 долари США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ на вказану дату становить 114 803,87 грн. (а.с. 27).

Крім того, судом встановлено, що 06 жовтня 2008 року в забезпечення виконання кредитного договору № 490087476 від 06 жовтня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 490087476-П (а.с. 20-21).

Відповідно до п. 3 ст. 3, ст. ст. 6, 626 та 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що договір поруки ОСОБА_2 був укладений та підписаний добровільно на умовах, викладених в ньому, без застережень. Всі умови договору поруки сторонами були узгоджені та підписані.

Умовами укладеним між сторонами договором поруки передбачений обов'язок відповідача ОСОБА_2 в разі невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 490087476 від 06 жовтня 2008 року сплатити суму заборгованості, в тому числі основну суму кредиту, проценти, комісію, неустойку, витрати кредитора тощо (ст. 2 договору поруки, а.с. 20).

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 554 ЦК України передбачено обов'язок поручителя відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено самим договором.

Договором поруки, укладеного між сторонами, встановлені такі ж межі відповідальності поручителя перед кредитором, які встановлені умовами кредитного договору (а.с. 20-21).

Судом встановлено, що позивачем 05 березня 2012 року відповідачу ОСОБА_2 за вказаною ним в договорі поруки адресою направлялося повідомлення про невиконання умов кредитного договору ОСОБА_1 та необхідність його, як поручителя, погасити дану заборгованість (а.с. 25-26).

Ні договором поруки, ні законом не встановлені строки, в які поручитель має повідомлятися про виникнення заборгованості та з якого моменту ці строки мають обчислюватися.

Тому, на думку суду, що відповідач ОСОБА_2, як поручитель, за законом та укладеним з позивачем договором поруки зобов'язаний нести відповідальність за виконання умов кредитного договору боржником ОСОБА_1, а тому сам зобов'язаний контролювати його виконання боржником.

Стаття 553 ЦК України визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.

Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, ст. 27 ЦПК України визначає права особи, яка бере участь у справі, серед яких такі як подання доказів, заявлення клопотань тощо.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України у випадку, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Тому, оскільки на день розгляду справи з боку відповідача відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором, суд, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 11 ЦПК України, приходить до висновку про обґрунтованість позову банку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, про те, що обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню. При цьому суд приходить до висновку про можливість покладення в основу рішення розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, оскільки останній стороною відповідачів не спростований в розрізі ст. 60 ЦПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати в справі.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 559, 611, 625-627, 638, 649, 1054, 1055, 1056 ЦК України, п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Потіївка Білоцерківського району Київської області, зареєстрованої у АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, зареєстрованого у АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м.Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346) суму заборгованості за кредитним договором № 490087476 від 06 жовтня 2008 року в розмірі 106 524 (сто шість тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 61 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Потіївка Білоцерківського району Київської області, зареєстрованої у АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, зареєстрованого у АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м.Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346) судовий збір в розмірі 1 065 (одна тисяча шістдесят п'ять) грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок