Рішення № 29260818, 11.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2013 р. Справа № 5004/1632/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Волинь", с. Немир Рожищенський район

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко», м. Ковель

про стягнення 178 974,72 грн.

Суддя С.В. Костюк

за участю представників:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Сторони в судове засідання не з'явились.

Суть спору: Позивач - ТзОВ "Лан-Волинь" звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - ПАТ «Ковельмолоко» 178 974,72 грн., з них: 172 133,43 грн. заборгованості, 5 701,08 грн. пені, 1 140,21 грн. - 3 % річних.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 375 від 01.07.2012 року. За умовами договору відповідно до п. 1.1 позивач (товаровиробник) зобов'язується передати у власність відповідачу (покупцю) молоко коров'яче (товар), а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору. Факт отримання молочної сировини підтверджено приймальними квитанціями на закупівлю № 1607 від 31.07.2012 року на суму 66 949,65 грн., № 1885 від 31.08.2012 року - 65 892,03 грн., № 2155 від 30.09.2012 року - 39 291,75 грн., всього на загальну суму 172 133,43 грн..

Згідно п. 5.1 договору купівлі-продажу покупець проводить розрахунки з товаровиробником, шляхом перерахуванням фінансових коштів на розрахунковий рахунок товаровиробника або видачі готівки з каси покупця протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару. В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті продукції заборгованість складає 172 133,43 грн. на яку на підставі п. 6.2 договору нараховано пеню в сумі 570,08 грн. та згідно ч.2 ст. 625 ЦК України 3% річних - 1140,21 грн..

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору купівлі-продажу, норми ЦК України, ГПК України.

Відповідач пояснення по суті заявлених вимог не представив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду про відкладення розгляду справи) № 45008043307760.

Тому за даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

До початку судового засідання редактором ДП ВАТ «Корпорація «Аверс» телерадіокомпанії «Аверс» Циплюк Юлія подано клопотання на здійсненн фото- або кінозйомки, відео-, або/і звукозапису в залі судового засідання під час розгляду даної справи з метою підготовки відео або фото репортажу.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомки, який передбачений ст. 307 Цивільного кодексу України, є істотною гарантією реалізації особистих немайнових прав: права на індивідуальність (ст. 300 Цивільного кодексу України), права на особисте життя (ст. 301 Цивільного кодексу України), права на повагу до гідності та честі (ст. 297 Цивільного кодексу України), права на недоторканність ділової репутації (ст.299 Цивільного кодексу України) тощо.

Під поняттям "фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомка" слід розуміти процес фіксації фактів на відповідні фото-, кіно-, теле-, чи відеоносії.

Відповідно до ГПК України суддя який розглядає справу вирішує питання стосовно задоволення чи не задоволення поданих клопотань, оскільки клопотання про проведення відео зйомки впливає на права та свободи учасників справи, водночас з огляду на відсутність представників сторін, суд дійшов висновку щодо незадоволення клопотання.

З матеріалів справи вбачається наступне.

01.07.2012 року між ТзОВ «Лан-Волинь» (Товаровиробник по договору) та Публічним акціонерним товариством «Ковельмолоко» (Покупець по договору) було укладено договір купівлі-продажу № 375 (а.с.8-9).

Відповідно до п. 1.1 договору Товаровиробник зобов'язується передати у власність Покупця молоко коров'яче, а Покупець - прийняти та оплатити його вартість на умовах договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється по частково партіями на умовах FCA-франко-перевізник (Інкотермс-2000), а саме автомобільним транспортом з молочними цистернами.

На виконання даного договору згідно приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини № 1607 від 31.07.2012 року на суму 66 949,65 грн., № 1885 від 31.08.2012 року - 65 892,03 грн., № 2155 від 30.09.2012 року - 39 291,75 грн., було поставлено продукції на загальну суму 172 133,43 грн..

За загальними нормами 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону інших правових актів, договору.

За ст. 655 ЦК України а договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами договору, а саме п. 5.1 договору купівлі-продажу Покупець проводить розрахунки з Товаровиробником, шляхом перерахування фінансових коштів на розрахунковий рахунок товаровиробника або видачі готівки з каси покупця протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару.

Станом на 11.02.2012 року сума заборгованості зазначена в позовній заяві за молочну сировину відповідачем не погашена, сплачені лише суми дотацій вказані в приймальних квитанціях № 1607 від 31.07.2012 року - 4184,34 грн., № 1885 від 31.08.2012 року - 5 491,05 грн., № 2155 від 30.09.2012 року - 3765,46 грн., що підтверджує факт отримання відповідачем молочної продукції.

Позивач 05.11.2012 року на адресу відповідача направив вимогу за № 328 погасити борг в сумі 172 133,43 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання(неналежне виконання ).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення оплати.

Згідно розрахунку позивача сума пені за прострочку платежу складає 5 701,08 грн..

За ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача сума 3% річних складає 1 140,21 грн..

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 172 133,43 грн. підтверджена матеріалами справи, пеню в сумі 5 701,08 грн. нараховано згідно п. 6.2 договору, 3% річних в сумі 1 140,21 грн. з врахуванням строку виникнення заборгованості та проведених відповідачем платежів, суд вважає вимогу позивача підставною і задовольняє позов.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір», понесені позивачем витрати по оплаті судового збору підлягають стягнення з відповідача.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» (45000, Волинська область, м.Ковель, вул.Ватутіна,114, ідентифікаційний код 00444636, п/р 26002038683 у ДБ «Укрексімбанк» м.Луцька, МФО 303547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Волинь» (45122, Волинська область, с.Немир, ідентифікаційний код 32144810, п/р 26002141802 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м.Луцьк, МФО 380805) 178 974,72 грн. з 172 133,43 грн. заборгованості, 5 701,08 грн. пені, 1 140,21 грн. - 3 % річних, а також 3 579,49 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С. В. Костюк