Постанова № 29259704, 11.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

11 лютого 2013 р. справа № 2а- 14125/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємць ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнень просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001761720 від 10.12.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 30.11.2012 р. №3360/1720/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питання взаємовідносин з ПП "РАІКОМ" (код ЄДРПОУ 36036555) за лютий - червень 2012 року, ТОВ "ІВІТЕК ТТК" (код ЄДРПОУ 36626532) за квітень - червень 2012 року, ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010" (код ЄДРПОУ 3735818) за січень - березень 2012 року, ТОВ "КОМ-ТЕТ" (код ЄДРПОУ 37031909) за липень, жовтень 2011 року", відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 10.12.2012 р. №0001761720. Позивач вважає висновки актів перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємць ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 21.10.2004 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_5 від 28.01.2009 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 96), перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 27.10.2004 р. Позивач є платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_6 (т. 1 а.с. 97).

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питання взаємовідносин з ПП "РАІКОМ" за лютий - червень 2012 року, ТОВ "ІВІТЕК ТТК" за квітень - червень 2012 року, ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010" за січень - березень 2012 року, ТОВ "КОМ-ТЕТ" за липень, жовтень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 30.11.2012 р. №3360/1720/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 36-48). В акті зазначено про порушення:

- п. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з ПП "РАІКОМ" у лютому - червні 2012 року на загальну суму ПДВ 34829,00 грн., ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010" у січні - березні 2012 року на загальну суму ПДВ 26834,00 грн., ТОВ "ІВІТЕК ТТК" у квітні - червні 2012 року на загальну суму ПДВ 20640,00 грн., ТОВ "КОМ-ТЕТ" у липні, жовтні 2011 року на загальну суму ПДВ 29993,00 грн.;

- встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 188, ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України. Дані податкового кредиту, відображені ФОП ОСОБА_1 у деклараціях з податку на додану вартість: за липень 2011 року - не є дійсними на суму 19894,00 грн. ПДВ, за жовтень 2011 року - не є дійсними на суму 10099,00 грн. ПДВ, за січень 2012 року - не є дійсними на суму 8919,00 грн. ПДВ, за лютий 2012 року - не є дійсними на суму 13715,00 грн. ПДВ, за березень 2012 року - не є дійсними на суму 12078,00 грн. ПДВ, за квітень 2012 року - не є дійсними на суму 11311,00 грн. ПДВ, за травень 2012 року - не є дійсними на суму 20809,00 грн. ПДВ, за червень 2012 року - не є дійсними на суму 14501,00 грн. ПДВ, що призвело до завищення податкового кредиту. Встановлено порушення ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України (т. 1 а.с. 48).

На підставі висновків акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 10.12.2012 р. №0001761720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 168444,00 грн., з яких: за основним платежем - 112296,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 56148,00 грн. (т. 1 а.с. 49).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ПП "РАІКОМ", ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010", ТОВ "КОМ-ТЕТ" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку ДПІ покладено відомості з наступних актів: акти ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 31.07.2012 р. №671/2204/36036555 про результати проведення зустрічної звірки ПП "РАІКОМ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012 року та від 10.08.2012 р. №709/2202/36036555 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "РАІКОМ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий - червень 2012 року; акт ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 10.08.2012 р. №572/224/36626532 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІВІТЕК ТТК" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень - червень 2012 року; акти Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 19.06.2012 р. № 385/22-207/3736818, від 18.04.2012 р. №160/22-207/3736818 та від 10.08.2012 р. №553/ 22-207/3736818 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відповідно за січень, лютий, березень 2012 року; акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 07.08.2012 р. №672/22-224/37031909 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КОМ-ТЕТ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень, жовтень 2011 року. В зазначених актах податковим органом зроблено висновки, що господарська діяльність вказаних підприємств у відповідних періодах має ознаки нереальності.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ФОП ОСОБА_1 з ПП "РАІКОМ", які виконувалися у лютому - червні 2012 року, з ТОВ "ІВІТЕК ТТК", які виконувалися у квітні - червні 2012 року, з ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010", які виконувалися у січні - березні 2012 року, з ТОВ "КОМ-ТЕТ", які виконувалися у липні, жовтні 2011 року, є нікчемними.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (липень, жовтень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "КОМ-ТЕТ". Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ "КОМ-ТЕТ" (Постачальник) 03.05.2011 р. укладено договір №0501, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар у відповідності з накладними, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його у строки, вказані у цьому договорі (т. 1 а.с. 130).

На виконання вказаного договору ТОВ "КОМ-ТЕТ" у липні та жовтні 2011 року відвантажило позивачу пломби свинцеві, пломби пластикові, дріт оцинкований, шпагат банківський армований, пломбіратори, проволоку оцинковану, папір та ін. на загальну суму 179960,93 грн., в т.ч. ПДВ 29993,49 грн., згідно видаткових накладних № 10701 від 01.07.2011 р., № 10702 від 01.07.2011 р., № 110703 від 11.07.2011 р., № 110704 від 11.07.2011 р., № 110705 від 11.07.2011 р., № 120702 від 12.07.2011 р., № 130703 від 13.07.2011 р., № 150706 від 15.07.2011 р., № 150707 від 15.07.2011 р., № 180704 від 18.07.2011 р., № 250703 від 25.07.2011 р., № 31011 від 03.10.2011 р., № 101012 від 10.10.2011 р., № 101013 від 10.10.2011 р., № 111014 від 11.10.2011 р., № 261015 від 26.10.2011 р. (т. 1 а.с. 147-162), та виписало позивачу податкові накладні: № 1 від 01.07.2011 р., № 2 від 01.07.2011 р., № 26 від 11.07.2011 р., № 27 від 11.07.2011 р., № 28 від 11.07.2011 р., № 30 від 12.07.2011 р., № 33 від 13.07.2011 р., № 42 від 15.07.2011 р., № 43 від 15.07.2011 р., № 49 від 18.07.2011 р., № 65 від 25.07.2011 р., № 2 від 03.10.2011 р., № 9 від 10.10.2011 р., № 10 від 10.10.2011 р., № 13 від 11.10.2011 р., № 33 від 26.10.2011 р (а.с. 131-146, т 1).

Згідно п. 3 вказаного договору поставки від 03.05.2011 р., товар поставлявся позивачу власними силами постачальника ТОВ "КОМ-ТЕТ", котрий уклав договір з перевізником ТОВ "ТРК АЛЬЯНС". Товар перевозився автомобілем МАЗ 5432, державний номер НОМЕР_2 (пункт завантаження: м. Миколаїв, пров. Наскрізний, буд.11, пункт розвантаження: м. Харків, Комсомольське шосе, 88 (склад транспортної компанії ТОВ "Делівері" та м. Херсон, Миколаївське шосе, 26Б (місцезнаходження ФОП ОСОБА_2), про що свідчать товарно-транспортні накладні: №550977 від 07.07.2011 р., №550980 від 14.07.2011 р., №550981 від 14.07.2011 р., №550985 від 20.07.2011 р., №550990 від 26.07.2011 р., №113282 від 07.10.2011 р., №113292 від 13.10.2011 р., №113293 від 13.10.2011 р., №113300 від 28.10.2011 р (т. 1 а.с. 163-171).

Згідно пояснень позивача судом встановлено, що подальше транспортування придбаного товару покупцям здійснювалось транспортною компанією ТОВ "Делівері" (код ЄДРПОУ 31738765) за рахунок покупців, згідно договору на транспортно-експедиторські послуги №Х-472 від 16.11.2009 р. (т. 4 а.с. 190), а також власним автотранспортним засобом позивача - автомобіль марки "SKODA" FABIA УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний № НОМЕР_3 (т. 4 а.с. 210-211).

Товар був отриманий покупцем ФОП ОСОБА_2 за виписаними позивачем податковими накладними № 29 від 13.07.2011 р., № 41 від 18.07.2011 р. та видатковими накладними № РН-071306 від 13.07.2011 р., № РН-071803 від 18.07.2011 р.

Позивачем була здійснена оплата отриманого товару шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "КОМ-ТЕТ", про що свідчать виписки банку (т. 1 а.с. 172-177).

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (січень - березень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010". Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010" (Постачальник) 01.12.2011 р. укладено договір №1206 (т. 3 а.с. 48).

На виконання вказаного договору, у період з 03.01.2012 р. по 31.03.2012 р. ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010" поставило позивачу пломби свинцеві, пломби пластикові, дріт оцинкований, шпагат банківський армований, пломбіратори, проволоку оцинковану та ін. на загальну суму 161002,43 грн., в т.ч. ПДВ 26833,74 грн, згідно видаткових накладних № 0301-3 від 03.01.2012 р., № 0401-5 від 04.01.2012 р., № 0501-4 від 05.01.2012 р., № 1001-11 від 10.01.2012 р., № 1601-7 від 16.01.2012 р., № 2001-6 від 20.01.2012 р., № 2301-4 від 23.01.2012 р., № 0102-8 від 01.02.2012 р., № 0202-6 від 02.02.2012 р., № 0702-4 від 07.02.2012 р., № 0802-3 від 08.02.2012 р., № 1002-2 від 10.02.2012 р., № 1402-2 від 14.02.2012 р., № 1602-1 від 16.02.2012 р., № 2402-1 від 24.02.2012 р., № 0103-1 від 01.03.2012 р., № 0203-2 від 02.03.2012 р., № 0202-1 від 02.03.2012 р., № 0503-1 від 05.03.2012 р., № 1603-1 від 16.03.2012 р., № 1903-1 від 19.03.2012 р., № 2003-1 від 20.03.2012 р., № 2603-2 від 26.03.2012 р. (т. 3 а.с. 72-94), та виписало позивачу податкові накладні: № 5 від 03.01.2012 р., № 40 від 04.01.2012 р., № 55 від 05.01.2012 р., № 90 від 10.01.2012 р., № 151 від 16.01.2012 р., № 201 від 20.01.2012 р., № 221 від 23.01.2012 р., № 15 від 01.02.2012 р., № 22 від 02.02.2012 р., № 72 від 07.02.2012 р., № 82 від 08.02.2012 р., № 107 від 10.02.2012 р., № 34 від 14.02.2012 р., № 162 від 16.02.2012 р., № 222 від 24.02.2012 р., № 21 від 01.03.2012 р., № 46 від 02.03.2012 р., № 45 від 02.03.2012 р., № 61 від 05.03.2012 р., № 175 від 16.03.2012 р., № 190 від 19.03.2012 р., № 198 від 20.03.2012 р., № 256 від 26.03.2012 р. (т. 3 а.с. 49-71).

Згідно пояснень позивача судом встановлено, що придбаний товар не потребував застосування вантажного автотранспорту, оскільки є малогабаритним. Товар транспортувався на власному автотранспортному засобі позивача - автомобіль марки "SKODA" FABIA УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний № НОМЕР_3 (т. 4 а.с. 190-211). Позивачем була здійснена оплата на розрахунковий рахунок ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010", про що свідчать виписки банку (т. 3 а.с. 95-100а).

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (лютий - червень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ПП "РАІКОМ". Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ПП "РАІКОМ" (Постачальник) 03.01.2012 р. укладено договір №12/01 (т. 4 а.с. 212).

На виконання вказаного договору, у період з 01.02.2012 р. по 30.06.2012 р. ПП "РАІКОМ" поставило позивачу побутову хімію, господарські товари, етикетку, папір, візитки, бланки та ін. на загальну суму 208972,31 грн., в т.ч. ПДВ 34828,72 грн., згідно видаткових накладних: № 010205 від 01.02.2012 р., № 080204 від 08.02.2012 р., № 140202 від 14.02.2012 р., № 160206 від 16.02.2012 р., № 050303 від 05.03.2012 р., № 050304 від 05.03.2012 р., № 120306 від 12.03.2012 р., № 120307 від 12.03.2012 р., № 020415 від 02.04.2012 р., № 030410 від 03.04.2012 р., № 040405 від 04.04.2012 р., № 050404 від 05.04.2012 р., № 230407 від 23.04.2012 р., № 030510 від 03.05.2012 р., № 040503 від 04.05.2012 р., № 040504 від 04.05.2012 р., № 070503 від 07.05.2012 р., № 080505 від 08.05.2012 р., № 110505 від 11.05.2012 р., № 140509 від 14.05.2012 р., № 150507 від 15.05.2012 р., № 210508 від 21.05.2012 р., № 250504 від 25.05.2012 р., № 010607 від 01.06.2012 р., № 050606 від 05.06.2012 р., № 060604 від 06.06.2012 р., № 070603 від 07.06.2012 р., № 080603 від 08.06.2012 р., № 110601 від 11.06.2012 р., № 140606 від 14.06.2012 р. (т. 5 а.с. 1-30), та виписало позивачу податкові накладні: № 5 від 01.02.2012 р., № 72 від 08.02.2012 р., № 106 від 14.02.2012 р., № 128 від 16.02.2012 р., № 35 від 05.03.2012 р., № 36 від 05.03.2012 р., № 62 від 12.03.2012 р., № 63 від 12.03.2012 р., № 83 від 02.04.2012 р., № 117 від 03.04.2012 р., № 118 від 04.04.2012 р., № 127 від 05.04.2012 р., № 159 від 23.04.2012 р., № 10 від 03.05.2012 р., № 28 від 04.05.2012 р., № 29 від 04.05.2012 р., № 53 від 07.05.2012 р., № 63 від 08.05.2012 р., № 98 від 11.05.2012 р., № 122 від 14.05.2012 р., № 134 від 15.05.2012 р., № 207 від 21.05.2012 р., № 274 від 25.05.2012 р., № 7 від 01.06.2012 р., № 64 від 05.06.2012 р., № 80 від 06.06.2012 р., № 95 від 07.06.2012 р., № 109 від 08.06.2012 р., № 117 від 11.06.2012 р., № 150 від 14.06.2012 р. (т. 4 а.с. 213-243).

Згідно письмових пояснень позивача, придбаний товар не потребував застосування вантажного автотранспорту, оскільки є малогабаритним. Товар транспортувався на власному автотранспортному засобі позивача - автомобіль марки "SKODA" FABIA УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний № НОМЕР_3 (т. 6 а.с. 42-45). Позивачем була здійснена оплата отриманого товару шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "РАІКОМ", про що свідчать виписки банку (т. 5 а.с. 31-41).

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (квітень - червень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ІВІТЕК ТТК". Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ "ІВІТЕК ТТК" (Постачальник) 02.04.2012 р. укладено договір №412-01, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар у відповідності з накладними, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його у строки, вказані у цьому договорі (т. 6 а.с. 46).

На виконання вказаного договору, у період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. ТОВ "ІВІТЕК ТТК" поставило позивачу пломби свинцеві, пломби пластикові, дріт оцинкований, шпагат банківський армований, пломбіратори та ін. на загальну суму 123831,43 грн., в т.ч. ПДВ 20638,57 грн., згідно видаткових накладних: № 020415 від 02.04.2012 р., № 03044 від 03.04.2012 р., № 04047 від 04.04.2012 р., № 05044 від 05.04.2012 р., № 16042 від 16.04.2012 р., № 18049 від 18.04.2012 р., № 19046 від 19.04.2012 р., № 240413 від 24.04.2012 р., № 04057 від 04.05.2012 р., № 05051 від 05.05.2012 р., № 07058 від 07.05.2012 р., № 08053 від 08.05.2012 р., № 08055 від 08.05.2012 р., № 10055 від 10.05.2012 р., № 11056 від 11.05.2012 р., № 17054 від 17.05.2012 р., № 21052 від 21.05.2012 р., № 01066 від 01.06.2012 р., № 05066 від 05.06.2012 р., № 06063 від 06.06.2012 р., № 08062 від 08.06.2012 р., № 11064 від 11.06.2012 р., № 12062 від 12.06.2012 р. (т. 6 а.с. 70-92), та виписало позивачу податкові накладні: № 12 від 02.04.2012 р., № 16 від 03.04.2012 р., № 31 від 04.04.2012 р., № 39 від 05.04.2012 р., № 113 від 16.04.2012 р., № 136 від 18.04.2012 р., № 144 від 19.04.2012 р., № 180 від 24.04.2012 р., № 23 від 04.05.2012 р., № 35 від 05.05.2012 р., № 40 від 07.05.2012 р., № 50 від 08.05.2012 р., № 62 від 08.05.2012 р., № 73 від 10.05.2012 р., № 92 від 11.05.2012 р., № 150 від 17.05.2012 р., № 186 від 21.05.2012 р., № 11 від 01.06.2012 р., № 46 від 05.06.2012 р., № 56 від 06.06.2012 р., № 81 від 08.06.2012 р., № 93 від 11.06.2012 р., № 103 від 12.06.2012 р. (т. 6 а.с. 47-69).

Згідно письмових пояснень позивача суд встановив, що придбаний товар не потребував застосування вантажного автотранспорту, його вага не перевищує 515 кг. Товар транспортувався на власному автотранспортному засобі позивача - "SKODA" FABIA УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний № НОМЕР_3 (т. 7 а.с.189-208).

Позивачем була здійснена оплата отриманого товару шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ІВІТЕК ТТК", про що свідчать виписки банку (т. 6 а.с. 93-104).

Суд зазначає, що реальність здійснення господарських операцій за правочинами, укладеними ФОП ОСОБА_1 з ПП "РАІКОМ", ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010", ТОВ "КОМ-ТЕТ", також підтверджується документами, що знаходяться в матеріалах справи, які свідчать про подальшу реалізацію придбаного позивачем товару: ПП "Магніт плюс", ФОП ОСОБА_2, ТОВ ТД "Постачальник-2007", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "А 4", ТОВ "Аверс К", ТОВ "Амбер-сейф", ТОВ "Печатка Любарта", ПП "Папiр-Сервiс", ФОП ОСОБА_5, ПАТ "Харкiвський Котельно-Механічний завод", ФОП ОСОБА_6, ПАТ "ВБД Україна"/Філія ПАТ "ВБД Україна" - "ХМК", ТОВ "Укрмашінструмент", ТОВ "Надзбруччя-Сервіс", ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_11, ТОВ "СІНБУД", ТОВ ВКФ "Спліт", ТОВ "Полiграфмаркет", ПВНВП "Укрекспо-Процес", ПП "ТОР плюс", ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Біоресурс", ТОВ "Торнадо", ТОВ "ТехноЮГ", ДП Черн. областний ВТЦ Стандартизації і метрології "Чернігівоблагростандарт", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_9, ПП "АСВА", ФОП ОСОБА_10, ПП "ТОР Захiд", МПП "Торгсервіс Плюс", ТОВ "Виробничо-Комерційний Центр Олеум", ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ТОВ "Аграрно-Правнича Компанія "А.П.К.", ТОВ "Логостранс-Полтава", ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16, ТОВ "Мале підприємство "Екопрод", ТОВ "ВВС", ПП Виробничо-технологічний комплекс "Промтехмаш", ТОВ "АО БІЗНЕСТЕХНІКА", ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, ТОВ "Афіна Київська", ФОП ОСОБА_20, ФОП ОСОБА_21, ФОП ОСОБА_22, ТОВ "Мастер Сервіс", ПП "Фірма "Цариця-Луганськ", ТОВ "Техномаркет", ФОП ОСОБА_23, ТОВ "НСК - Центр", ПП "Спецбанктехника", ТОВ ІЦ "Гіпаніс", ТОВ "КОМПЛЕКТ-ЕЛЕКТРО", ПП "Виробничо-Торгівельна Фірма "КІВВ-Груп", ПВ КП "Юг-Універсал", ТОВ "Крона-К", ТОВ "Міськпобутсервіс"

Із вказаних документів вбачається, що позивачем здійснено придбання товару у ПП "РАІКОМ", ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010", ТОВ "КОМ-ТЕТ" та використання його у господарській діяльності.

Судом також встановлено, що на підставі податкових накладних позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 112296,00 грн., про що свідчать декларації з ПДВ (а.с. 178-180 т. 1, а.с. 101-115 т. 3, а.с. 42-70 т. 5, а.с. 106-108 т. 5). Також в матеріалах справи наявні копії декларацій з ПДВ контрагентів позивача з відповідними позначками про прийняття їх податковими органами, згідно яких ПП "РАІКОМ" (а.с. 72-97 т.5), ТОВ "ІВІТЕК ТТК" (а.с. 123-136 т.6), ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010" (а.с. 128-137 т. 3), ТОВ "КОМ-ТЕТ" (а.с. 190-204 т. 1) задекларували податкові зобов'язання з поставки товару позивача та своєчасно сплатили податок на додану вартість.

Суд вважає безпідставною позицію відповідача, що правочини між ФОП ОСОБА_1 та ПП "РАІКОМ", ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010", ТОВ "КОМ-ТЕТ" здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на таке.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної норми закону, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ФОП ОСОБА_1) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні придбаних товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 виконала вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товарів контрагентів ПП "РАІКОМ", ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010", ТОВ "КОМ-ТЕТ", які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши ФОП ОСОБА_1 належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ФОП ОСОБА_1 та ПП "РАІКОМ", ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ТОВ "МЕТАЛУРГ-2010", ТОВ "КОМ-ТЕТ" угод, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо нікчемності угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори виконані з боку ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001722220 від 10.12.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1684,44 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири гривні сорок чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.