Постанова № 29257995, 21.01.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 2-а/463/46/13

Личаківський районний суд м. Львова

_________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2013 р. м. Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова Жовнір Г.Б., в порядку скороченого провадження, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними дій та зобовязання до вчинення дій здійснити призначення надбавки до пенсії, як реабілітованому громадянину, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо відмови у призначенні йому 50% надбавки від мінімальної пенсії за віком, згідно з п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та зобовязати відповідача призначити йому з 30.08.2012р. до пенсії 50 % надбавку від мінімальної пенсії за віком, згідно з п. «г»ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до вимог ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

В позовній заяві позивач мотивує вказані вимоги покликаючись на те, що згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова від 17.08.2012р. він являється жертвою політичних репресій та особою, що підпадає під дію ст. 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Отже належить до категорії громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, і які мають право на підвищення до пенсіїї у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність. 30.08.2012р. позивач звернувся до Управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова із заявою про призначення йому надбавки до пенсії відповідно до ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте йому було відмовлено. Оскільки, йому як реабілітованому українському громадянину не виплачується 50% надбавка від мінімальної пенсії за віком, згідно з п. «г»ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому просить позов задоволити.

В скерованих на адресу суду письмових запереченнях, відповідач позовні вимоги не визнає. Вважає їх безпідставними. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови КМУ від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»встановлено, що з 01.09.2008 року, громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачують замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, 43,52 гривні. Окрім цього, вважає, що посилання позивача на те, що визначення розміру мінімальної пенсії за віком проводиться виходячи з рівня прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суперечить нормі ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», де вказано, що такий застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вищевказаним законом. Просить в задоволенні позову відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини та представлені докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова від 17.08.2012р. встановлено факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 являється жертвою політичних репресій та особою, що підпадає під дію ст.1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні»(а.с 7).

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. «г»ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

З урахуванням наведеного та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, підлягає застосуванню п. «г»ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 15 травня 1992 року, з наступними змінами і доповненнями, а не постанови КМУ від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок) є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено п. «г»ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Тому суд, з врахуванням вказаної норми та вищенаведених обставин, вважає за необхідне, визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії.

Таким чином, оскільки відповідач без законних підстав не здійснив виплату належної соціальної виплати, чим порушує законні права позивача, тому слід визнати таку бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії позивачу як особі, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована з 30.08.2012р. протиправною та зобовязати відповідача усунути порушення прав позивача шляхом проведення нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину, в розмірі передбаченому п. «г»ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 17-19, 183-2, 256 КАС України, ст.ст.8, 22 Конституції України, ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо невиплати з 30.08.2012р. позивачу ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як реабілітованому громадянину, в розмірі передбаченому п. «г»ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова здійснити призначення надбавки до пенсії і проводити відповідні виплати позивачу ОСОБА_1, як реабілітованому громадянину, в розмірі передбаченому п. «г»ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 30.08.2012р.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Жовнір Г.< Б >.