Постанова № 29257773, 24.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Справа № 0870/12415/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області, м. Приморськ Запорізької області,

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Приморськ Запорізької області,

про: стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області (далі позивач, УПФУ в Приморському районі) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Пенсійного фонду України суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1728 грн. 06 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, у порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, не сплатив суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1728 грн. 06 коп., яка була самостійно нарахована відповідачем у звіті форми №Д5 за 2011 рік.

Представник позивача та відповідач у судове засідання не з'явились.

Представник позивача подав до канцелярії суду заяву (вх. №3222 від 24.01.2013) про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Окрім того, представник позивача до заяви додав довідку-розрахунок заборгованості відповідача, станом на 23.01.2013, та картку особового рахунку відповідача.

Причини не прибуття відповідача у судові засідання 10.01.2013 та 24.01.2013 суду не відомі. Відповідач двічі належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання за адресою його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток. Проте поштові відправлення були двічі повернуті поштою на адресу суду, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, оскільки представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, а відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання з невідомих причин, суд вважає можливим не відкладати розгляд справи та розглянути її у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом з'ясовано, що відповідач зареєстрований, як фізична особа-підприємець, 20.10.1999, ідентифікаційний номер ФОПП НОМЕР_1. Станом на час розгляду справи підприємницька діяльність відповідача не припинена, докази протилежного відсутні.

Згідно п. 2 ч. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 2 ст. 2 Закону №2464-VI визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платника єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України №22-2 від 08.10.2010, зареєстрованою у Міністерстві юстиції 01.11.2010 за №1014/18309 (далі Порядок №22-2).

Згідно п. 3.2 розділу ІІІ Порядку №22-2 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач, на виконання вимог Закону №2464-VI, у березні 2012 року подав до УПФУ в Приморському районі звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми №Д5 за 2011 рік. Згідно звіту, відповідач самостійно нарахував суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за 2011 рік, у розмірі 1728 грн. 06 коп.

Однак, як свідчать наявні у матеріалах справи картка особового рахунку відповідача та довідка-розрахунок станом на 23.01.2013, надані позивачем суду, станом на час розгляду справи відповідачем сума самостійно нарахованого єдиного внеску не сплачена, заборгованість складає 1728 грн. 06 коп.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно ч. 12 цієї статті єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З огляду на наведене, оскільки наявні у справі докази свідчать про те, що відповідач у порушення вимог Закону №2464-VI не сплатив суму самостійно нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги УПФУ в Приморському районі є обґрунтованими, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ФОПП НОМЕР_1) на користь Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 20508485) суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 06 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Стрельнікова