Ухвала суду № 29255579, 27.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р.справа № 2а-2448/2010

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову : Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2010р. у справі № 2а-2448/2010

за позовом: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантер"

про: скасування державної реєстрації та визнання установчих документів недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Кіровоградська об"єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантер", в якому просила скасувати державну реєстрацію та визнати установчі документи, статут, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Плантер" недійсним з моменту перереєстрації на ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2008 реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому було зареєстровано ТОВ "Плантер", а в квітні 2010 року підприємство перереєстровано на іншого керівника, керівником та засновником підприємства стала ОСОБА_1 Однак за поясненнями ОСОБА_1 фактично вона не мала наміру створювати юридичну особу, підприємницькою діяльністю не займалася і не мала намірів займатися. Відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на отримання майнових прав на володіння, використання ТОВ "Плантер", здійснення господарської діяльності свідчить про незаконність запису про державну реєстрацію, такий запис вчинений з порушенням законодавства, що неможливо усунути. Крім того, 31.05.2010 встановлено, що за вказаною в установчих документах адресою ТОВ "Плантер" не знаходиться, про що складений відповідний акт.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.38), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини, викладені в позовній заяві. Зазначає, що вказані дії мають ознаки фіктивності. Документи, що стали предметом позову, свідчать про намір ТОВ "Плантер" ухилення від сплати податків, про намір ведення недобросовісної господарської діяльності, не подаватиме податкову звітність, що буде порушувати нормальну діяльність державної податкової служби.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пояснення засновника підприємства не можуть бути єдиним та достатнім доказом обґрунтованості заявлених позовних вимог. Крім того, діючим законодавством не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів юридичної особи (статуту, свідоцтва платника ПДВ, визнання недійсними первинних бухгалтерських документів та інших фінансово-господарських документів з моменту їх складення та реєстрації). Також судом першої інстанції враховано, що відповідачем у 2010 році на виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у встановленій формі підтверджено реєстраційні відомості, відповідачем своєчасно також подано податкову декларацію за 1 квартал 2010 року.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, згідно п.11 ст.10 цього ж Закону - подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст. 110 Цивільного Кодексу України в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Також ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який набрав чинності 01.07.04, передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Згідно з Прикінцевими положеннями розділу VІІ цього Закону закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Наведене дає підстави для висновку, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації ТОВ "Плантер" не виходять за межі компетенції податкового органу, визначеної Законом України «Про державну податкову службу в Україні», разом з тим не є тотожними з вимогами про припинення юридичної особи, оскільки передбачають наявність різних правових наслідків.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, колегія суддів вважає, що перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить. Запис про державну реєстрацію юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі ст.27 вказаного Закону були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Під час вирішення спору у суді першої інстанції, розгляду апеляційної скарги позивачем не наведено доказів порушення закону, допущеного реєструючим органом під час державної реєстрації ТОВ "Плантер". Наявні в справі матеріали таких доказів не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, 0409.2008 виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради зареєстровано ТОВ "Плантер", ідентифікаційний код 36120175, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 748066 (а.с.6). Керівник підприємства - ОСОБА_2 (а.с.8).

На момент здійснення державної реєстрації ТОВ "Плантер" вимоги щодо установчих документів (Статуту) юридичної особи визначені ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.57 Господарського кодексу України, виходячи з аналізу яких під установчими документами розуміються рішення суб'єкту господарювання по його утворенню, тобто волевиявлення особи стати учасником господарських відносин.

Установчі документи повинні містити положення, зокрема, щодо мети та предмету діяльності, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

22.04.2010 державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міської ради проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме: зміни засновника та керівника ТОВ "Плантер". Відповідно до даних ЄДРПОУ керівником та власником майна підприємства є громадянка України ОСОБА_1.

Приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи реєстраційні документи свідчать про волевиявлення ОСОБА_1 як керівника та власника підприємства при здійсненні дій по створенню та діяльності юридичної особи, дані факти в установленому порядку не спростовані, колегія суддів вважає, що положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в даному випадку не порушені.

Позивачем не надано безспірних доказів, що підтверджують порушення при створенні приватного підприємства, оскільки пояснення ОСОБА_1 не є належним доказом факту відсутності його наміру створювати підприємство, а також доказів, що підтверджують незаконність установчих документів ТОВ "Плантер" та незаконність діяльності підприємства.

З цих же підстав колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання всіх первинних та фінансово-господарських документів, складених від імені ТОВ "Плантер" після проведення реєстрації на ім'я ОСОБА_1 Обставини в обґрунтування позовних вимог в цій частині не наведені, крім того, зазначені вимоги носять загальний характер без визначення конкретних документів та вимог, що суперечить положенням ст.ст. 17, 104 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість, колегія суддів вважає, що здійснюючи реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, держава в особі органу державної податкової служби започатковує виникнення між нею і цією особою податкових правовідносин, на підтвердження чого видає цій особі свідоцтво платника податку на додану вартість.

Останнє є лише підтвердженням правового статусу особи, породженого фактом виникнення вказаних правовідносин, а не актом, через який орган державної виконавчої влади реалізує свої контролюючі повноваження відповідно до чинного законодавства.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводить державний реєстратор. Державний реєстратор згідно з ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»- це посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Кіровограді містить вимоги до ТОВ "Плантер" про скасування державної реєстрації приватного підприємства, але визначений позивачем відповідач у справі жодної дії щодо державної реєстрації не вчинив. Всі дії по здійсненню державної реєстрації, які оскаржуються податковим органом, вчинені не відповідачем, а суб'єктом владних повноважень -державним реєстратором.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову не вбачається. Колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2010 у справі № 2а-2448/10/1170 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко