Ухвала суду № 29254201, 13.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р.

справа № 1170/2а-662/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Головко О.В.

при секретарі судового засідання: Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012р. у справі за позовом Державного підприємства «Кіровоградський комбінат Хлібопродуктів №2»Державного агентства резерву України до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

ДП «Кіровоградський комбінат Хлібопродуктів №2»Державного агентства резерву України звернулось з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2012р. №0000052330 та про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2012р. №000042330 в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість в розмірі 356 547грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012р. позов задоволений.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби Кіровоградської області від 13.01.2012р. №0000052330 про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу по податку на прибуток в розмірі 404 216,00 грн.

Визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби Кіровоградської області від 13.01.2012р. №0000042330 в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість в розмірі 356547,00 грн.

Постанова обґрунтована тим, що позивач придбавав у резидента борошно за ставкою оподаткування 20% (враховуючи положення п. 10 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України), в той час як реалізовував нерезиденту за нульовою ставкою що повністю відповідає вимогам ПК України.

Зазначено, що оскільки будь-яких заперечень чи зауважень, як під час перевірки так і вході розгляду справи, до змісту господарської операції між позивачем та ПП «Балканіка Трейд», податкової накладної виписаної останнім, у відповідача не виникало, то позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарській операції з придбання борошна у ПП «Балканіка Трейд».

Щодо застосування поняття «ціна»для визначення доходності чи збитковості операцій з поставки товарів/послуг, суд першої інстанції зазначив, що ціна не включає в себе ПДВ, який є податком, який нараховується до ціни товару, та ціна продажу борошна нерезиденту (1866994 грн.) є вище ціни, за яку позивач придбав товару резидента (1782736,67 грн).

Ціна реалізації борошна на експорт відрізняється від ціни придбання товару у резидента на 84257,33 грн. (1866994 грн. - 1782736,67 грн.) у бік збільшення, що свідчить про наявність прибутку.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що визначаючи позивачеві грошове зобов’язання за платежем податок на прибуток, відповідач виходив з того, що позивачем неправомірно, в порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року включено від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2010 рік в сумі 5408442 грн.

З цього приводу в постанові вказано, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, а відтак підстав для зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення не було враховано те, що в результаті проведення позивачем господарських операцій з придбання у резидента борошна та реалізації його нерезиденту, підприємством отримано збиток в сумі 272290грн., та єдиною підставою проведення вказаних господарських операцій було формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, що призводить до зменшення сплати поточних платежів з податку на прибуток та податку на додану вартість.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки від 23.12.2011 року № 185/23-30/00951862, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 13 січня 2012 року №0000042330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 376544грн. за основним платежем та 5000грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 13 січня 2012року №0000052330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 404216грн. основного платежу.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього в сумі 404216 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 р. в сумі 404216 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 376544 грн., в т.ч. за грудень 2010 р. у сумі 19997 грн., березень 2011 р. 356547 грн.

17.03.2011р. та 28.03.2011р., на підставі договору купівлі-продажу №04/41 від 01.03.2011р. та додаткової угоди від 17.03.2011р. позивачем придбано у ПП «Балканіка Трейд»борошно в кількості 672,8 тон на загальну суму 2139284 грн., в т.ч. ПДВ 356547,33 грн. (а.с. 17-19).

В подальшому, на підставі контракту від 03.03.2011р. вказане борошно було реалізоване нерезиденту - АТ «Кишинівський хлібокомбінат «Франзелуца»за ціною 1866994 грн. без ПДВ (а.с. 20-22).

За висновками відповідача вказана операції з придбання та продажу борошна є збитковими оскільки ціна реалізації є меншою від ціни придбання на 272290 грн. (2139284 - 1866994).

Відповідачем зроблено висновок, що позивачем незаконно віднесено до складу валових витрат вартість борошна придбаного у резидента 1782737 грн. без ПДВ та сформовано податковий кредит в сумі 356547,33 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зважаючи на те, що будь-яких заперечень чи зауважень, як під час перевірки так і вході розгляду справи, до змісту господарської операції між позивачем та ПП «Балканіка Трейд», податкової накладної виписаної останнім, у відповідача не виникало, то позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарській операції з придбання борошна у ПП «Балканіка Трейд», оскільки п. 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Ціна реалізації борошна на експорт відрізняється від ціни придбання товару у резидента на 84257,33 грн. (1866994 грн. - 1782736,67 грн.) у бік збільшення, що свідчить про наявність прибутку.

Зважаючи на те,те, що ставка ПДВ при експорті борошна становила 0%, то його продаж за ціною вищою від ціни придбання - 84257,33 грн. (1866994 грн. - 1782736,67 грн.), не є збитковим, а валові доходи перевищують валові витрати, що свідчить про наявність економічної вигоди.

Відповідно до п.п. 5.3.3. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не включаються до складу валових витрат витрати зокрема витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Позивачем, не включалось до складу валових витрат суму ПДВ сплачену у складі вартості борошна придбаного у ПП «Балканіка Трейд», що не заперечується відповідачем.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати по придбанню борошна не підпадають під обмеження, передбачені пунктами 5.3 - 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак, позивачем правомірно віднесені до складу валових витрат.

Крім того, визначаючи позивачеві грошове зобов’язання за платежем податок на прибуток, відповідач виходив з того, що позивачем неправомірно, в порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року включено від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2010 рік в сумі 5408442 грн.

Висновки суду першої інстанції в цій частині відповідачем в апеляційній скарзі не оспорюються, проте, з урахуванням того, що відповідач просить скасувати оскаржену постанову в повному обсязі, колегія судді вважає за необхідне зазначити, що погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на те, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від’ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від’ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від’ємне значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від’ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

У подальшому розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України в системному взаємозв’язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від’ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року»–це від’ємне значення, отримане як розрахунок значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від’ємного значення об’єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Відповідачем не заперечується достовірність даних податкового обліку щодо формування від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012р. у справі за позовом Державного підприємства «Кіровоградський комбінат Хлібопродуктів №2»Державного агентства резерву України до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

В повному обсязі ухвала виготовлена 28 листопада 2012 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: О.В. Головко