Постанова № 29253679, 20.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. справа № 2а-2781/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської митниці на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт»до кіровоградської митниці та головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, третя особа на стороні позивача приватне підприємство «АФ»Олександріяконссервіс»про скасування рішення та повернення надмірно сплачених коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ науково-виробнича фірма «Агросвіт» звернулась з позовом до Кіровоградської митниці та головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, третя особа на стороні позивача приватне підприємство «АФ»Олександріяконссервіс»про скасування рішення про визначення митної вартості товару від 15.07.2010р. за №901030000/2010/000281/2 та зобов'язання повернути надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 6 873,89грн. та митні платежі в розмірі 2 097,67грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010р. позов задоволено частково, визнане протиправним та скасоване рішення Кіровоградської митниці при визначенні митної вартості товару №901030000/2010/000281/2 від 15.07.2010р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову обґрунтовано тим, що Кіровоградською митницею необґрунтовано при визначенні митної вартості товару, ввезеного на територію України позивачем взято за основу інформацію, яка міститься в базі даних електронних копій ВМД ЄАІС Держмитслужби щодо оформлення 02.06.2010р. у зоні діяльності Київської обласної митниці відповідного товару, оскільки така митна вартість визначена відповідною митницею за шостим (резервним) методом, а тому не є інформацією про рівень цін на такі товари в розумінні п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою КМУ від 09.04.2008р. №339.

Також зазначено, що суд першої інстанції вважає безпідставним посилання Кіровоградської митниці на оформлення 25.05.2010р. та 07.07.2010р. такого ж товару за рівнем митної вартості 20,18 дол. США, оскільки таке оформлення проведено за рішенням Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товарів, яке оскаржено в судовому порядку.

Судом першої інстанції зазначено, що митним органом причини неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору не були доведені.

Кіровоградською митницею подана апеляційна скарга, просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволення позовних вимог, позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитись в достовірності поданих документів, додаткові документи позивачем надані були не в повному обсязі, не підтверджували митну вартість товарів, у зв'язку з чим митна вартість була визначена за резервним методу, на підставі інформації ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація».

В судовому засідання представник Кіровоградської митниці підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарга заперечував.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області направив заяву про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, у травні 2010 року позивачу Компанією «Кемінова А/С»(Данія) за договором купівлі-продажу №СН-2010/0119 від 19 січня 2010р. було поставлено товар (фунгіцид Імпакт К, к.с.), митне оформлення якого здійснювалось на підставі вантажної митної декларації № 901030000/2010/000896 від 14 липня 2010 р.

Митна вартість товару була визначена позивачем відповідно за ціною угоди (метод визначення митної вартості № 1) (а.с. 29).

У зв'язку з ненаданням позивачем додатково витребуваних у нього документів, Кіровоградською митницею було ухвалено рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом від 15.07.2010р. за №901030000/2010/000281/2 (а.с.21).

Після ухвалення вказаного рішення позивач самостійно сплатив митні збори з урахуванням нової митної вартості товару (а.с.34).

Правовідносини між сторонами врегульовано Митним кодексом України 2002 року, Законом України «Про Єдиний митний тариф», Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314.

Відповідно до статті 265 МК України митний орган здійснює контроль над правильністю визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60, 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, зокрема, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом № 1 згідно з положеннями статті 267 МК України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268, 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 МК України за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271 МК України, або обчислена відповідно до вимог статті 272 МК України вартість товарів.

При цьому наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У відповідності зі статтею 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини 2 цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, -це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті"стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За правилами статті 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф»нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Пунктом 2.1 Порядку здійснення митного контролю передбачено, що для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію і такі документи (завірені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено обов'язкового подання оригіналів таких документів): що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів; обов'язкові для подання згідно з Переліком документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 № 80; необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури, згідно з Переліком документів; які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Відповідно до пункту 11 Порядку декларування для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Згідно з пунктом 14 Порядку декларування, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Матеріали справи свідчать про те, що під час здійснення митного оформлення товару митним органом у позивача у встановленому законом порядку були витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Позивач не подав витребувані документи у повному обсязі, що унеможливило застосування митним органом методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

У зв'язку з відсутністю інформації стосовно митної вартості подібних або ідентичних товарів за ціною угоди, підставою для визначення митної вартості була інформація з ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація», таким чином, митним органом був застосований резервний метод оцінки згідно зі статтею 273 МК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, необґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині скасування рішення Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товару №901030000/2010/000281/2 від 15.07.2010р.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт»до кіровоградської митниці та головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, третя особа на стороні позивача приватне підприємство «АФ»Олександріяконссервіс»про скасування рішення та повернення надмірно сплачених коштів скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товару №901030000/2010/000281/2 від 15.07.2010р. та стягнення судового збору в сумі 3, 40грн. скасувати.

В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт»до кіровоградської митниці та головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, третя особа на стороні позивача приватне підприємство «АФ»Олександріяконссервіс»про скасування рішення та повернення надмірно сплачених коштів залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

В повному обсязі постанова виготовлена 04 грудня 2012 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова