Постанова № 29253406, 05.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.13 Справа № 5008/675/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді КостівТ.С

суддів Бонк Т.Б.

Желік М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Енергоресурси'', с.Баранинці, Ужгородський район, Закарпатської обл., № 525 від 31.10.12 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.12 р.

у справі № 5008/675/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», м.Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Енергоресурси'', с.Баранинці, Ужгородський район, Закарпатської обл.

про: стягнення 4719147,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: - не з'явився;

від відповідача: - не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.12 р. у справі № 5008/675/2012 (суддя Ушак І.Г.) позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», м.Київ задоволено частково. Вирішено стягнути з ТзОВ ,,Енергоресурси'' на користь ТзОВ «Укрпромбанк» 4713761,01 грн., в тому числі: 3710013,49 грн. - сума отриманого кредиту, 759484,90 грн. - проценти за користування кредитом, 191485,46 грн. - комісійна винагорода за управління кредитом, 40993,85 грн. - пеня за несвоєчасне погашення простроченого тіла кредиту, 9671,30 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів, 2112,01 грн. - пеня за несвоєчасне погашення простроченої комісії та 64306,52 грн. - відшкодування судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.12 р. у справі № 5008/675/2012, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ,,Енергоресурси'', с.Баранинці, Ужгородський район, Закарпатської обл.- подав апеляційну скаргу, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права , невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Апеляційну скаргу апелянт мотивує тим, що 07.08.2008 р. позивач безпідставно ввів щомісячну комісію за управління кредитною лінією з розрахунку 2,5% річних в євро від фактичної суми заборгованості, що являє собою порушення ч. 3 ст. 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - вимагання від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Стверджує про відсутність у договорі необхідних істотних умов, а саме умов щодо відповідальності банку за невиконання умов договору, обмеження цим договором прав позичальника. Також апелянт наголошує на порушенні банком умов договору, неналежне надання кредитних коштів. Посилається на незастосування судом прав, передбачених у ст. 83 ГПК України щодо зменшення неустойки.

На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.12 р. у справі № 5008/675/2012 скасувати частково в частині стягнення 191485,46 грн. комісії за управління кредитною лінією, 2112,01 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією, 3878,38 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту, 914,99 євро пені за несвоєчасне погашення процентів та в цій частині відмовити у позові.

12.11.2012 р. скаржником подано заяву про зупинення провадження у справі, у якій стверджується про порушення господарським судом Закарпатської області 24.10.2012 р. провадження у справі №5008/955/2012 за позовом ТзОВ "Енергоресурси" до ТзОВ "Укрпромбанк" про визнання кредитного договору недійсним. З матеріалів справи вбачається, що обставини, які на думку скаржника свідчать про недійсність кредитного договору, ним стверджувались у відзиві на позовну заяву, в апеляційній скарзі та інших матеріалах справи, що враховувалось судом при винесенні оскаржуваного рішення. Згідно із ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Згідно із ст. 79 ГПК України підставою для зупинення провадження у справі є не сам по собі розгляд пов'язаної з цією справою іншої справи іншим судом, а тільки зумовлена цим неможливість такого розгляду. Враховуючи наведене, у задоволенні такої заяви слід відмовити, що не порушує прав скаржника, оскільки, у випадку визнання недійсним кредитного договору рішенням господарського суду Закарпатської області, з підстав і у порядку, передбаченому законом скаржник не позбавлений права звернутись за переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5008/675/2012 розподілено для розгляду судді - доповідачу Костів Т.С.

Згідно розпорядження голови суду від 01.11.2012 року у склад колегії для розгляду справи № 5008/675/2012 введено суддів Малех І.Б та Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.12 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 06.11.12 р.

Ухвалами суду від 06.11.2012 року, від 06.12.2012 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.

Згідно розпорядження голови суду від 18.12.2012 року, у зв'язку із зайнятістю судді Малех І.Б. у складі іншої судової колегії , для розгляду справи № 5008/675/2012 господарського суду Закарпатської області у склад колегії введено замість судді Малех І.Б суддю Бонк Т.Б.

Ухвалами суду від 18.12.2012 року від 24.01.2013 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.

В судове засідання 05.02.13 року представники сторін повторно не з'явились. Тому, враховуючи, що, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в них докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2012 року у справі 5008/675/2012 слід залишити без змін з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України суд , не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів та вірно встановлено місцевим господарським судом 26.09.2007 р. між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір №325/КВ-07 на відкриття не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії. Згідно із умовами договору банк відкриває позичальнику не відновлювальну мультивалютну кредитну лінію для будівництва багатопаливної АЗС у м. Ужгород вул. Бабяка, 26 та придбання обладнання згідно визначених контрактів. Зазначеним договором передбачалась комісія за підготовку та оформлення договору, комісія за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника. Згідно із ч. 2 ст. 345 ГК України, у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Однак, посилання скаржника на те, що в розділі 8 договору - відповідальність сторін - не зазначено положень щодо відповідальності банку, не тягне за собою недійсності договору. Протягом строку дії договору скаржник не звертався із вимогами щодо спонукання до внесення відповідних змін до договору, натомість отримував кредитні кошти без зауважень і застережень, у т.ч. щодо стверджуваного скаржником факту порушень своїх зобов'язань банком, що свідчить про відсутність розбіжностей у сторін щодо істотних умов договору.

Скаржником не подавалось суду першої інстанції, як і суду апеляційної інстанції, жодного доказу на підтвердження посилань про суперечність кредитного договору нормам ЦК України, а саме відсутність вільного волевиявлення скаржника і відповідність кредитного договору його внутрішній волі. З матеріалів справи такі обставини не вбачаються. Натомість, вбачається вільне волевиявлення скаржника щодо отримання кредитних коштів на підставі такого договору.

До вказаного договору сторонами неодноразово вносились зміни, які погоджувались скаржником без зауважень чи складання протоколів розбіжностей, у т.ч. договір про внесення змін та доповнень № 4 від 07.08.2008 р., яким було змінено підстави та порядок нарахування комісії, а саме, встановлено, що комісія за підготовку та оформлення договору - 150 грн., комісія за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника - 150 грн., комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 4% річних у гривні, 2% річних у доларах США, 2,5% річних у євро від фактичної суми заборгованості починаючи з дати внесення змін та доповнень №4 до кредитного договору. Сплата комісії проводиться у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати. Однак, посилання скаржника на порушення банком ч. 3 ст. 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме вимагання у такий спосіб від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг, не знаходить жодного підтвердження у матеріалах справи. Доказів примусу до погодження таких умов зі сторони банку суду не надавалось, а така умова не суперечить засадам свободи договору. Згідно із ч. 8 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. Законодавство не обмежує право сторін вмістити умови щодо комісійної винагороди до змісту кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається і скаржником не заперечується факт неповернення ним кредитних коштів в сумі 3710013,49 грн.. Не заперечував скаржник в апеляційній скарзі також правильності розрахунку відсотків, штрафних санкцій, посилаючись в загальному на невикористання судом першої інстанції свого права зменшити розмір неустойки. Згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України суд при прийнятті рішення має право (а не обов'язок) і лише у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені). Таким винятковим випадком скаржник вважає вплив на нього світової економічної фінансової кризи. Однак, жодних доказів того, яким чином, у який спосіб та в якому розмірі стверджувана криза прямо і безпосередньо обумовила невиконання скаржником своїх обов'язків по поверненню коштів, суду ні першої, ні апеляційної інстанції не подавалось. Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності у випадку неможливості виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, місцевим господарським судом правильно констатовано факт порушення скаржником своїх договірних зобов'язань та винесено законне рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.12 р. у справі № 5008/675/2012 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.12 р. у справі № 5008/675/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Енергоресурси'' - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 08.02.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Желік М.Б.