ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2013 р. справа № 809/54/13-а
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
прокурора м. Івано-Франківська - Гарасимика Т.О.
представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області - Комарницького Е.Г.
представника відповідача: ОСОБА_3 - ОСОБА_4
представника відповідача: публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" - Стецюка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинського міжрайонного прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії в розмірі 42 838,55 грн., -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Долинського міжрайонний прокурор Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (далі по тексту - позивач) до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач), публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" (далі по тексту - відповідач) про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії в розмірі 42 838,55 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачі - ОСОБА_3 з червня 2002 року призначено і виплачується пенсі за віком. У вересні 2004 року ОСОБА_3 звернулася до позивача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до вимог статті 40, 43 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", подавши для цього довідку відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" №140 від 25.08.2004 року про суми отриманої заробітної плати за період 1985-1989 років. На підставі даних такої довідки ОСОБА_3 проведено перерахунок пенсію і збільшено її розмір, яка впродовж 2004-2012 року виплачувалася в повному обсязі. В подальшому, перевіркою публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" первинних документів із нарахування і виплати заробітної плати встановлено факт включення до довідки №140 від 25.08.2004 року недостовірних даних із завищеними показниками нарахованої і виплаченої ОСОБА_3 заробітної плати. У зв'язку із цим, позивач вважає що на підставі вказаної довідки перерахунок пенсії зроблено безпідставно, що і призвело до переплати пенсіонеру пенсії в розмірі 42 838,55 грн., яку в силу вимог статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід стягнути з відповідачів солідарно.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав наведених у адміністративному позові.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач ОСОБА_3 та публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськ - Авто" протиправно, внаслідок допущеного зловживання, що виразилось у видачі пенсіонеру довідки про заробітну плату із недостовірними даними призвело до виникнення переплати пенсійних виплат, в порушення вимог статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не повернули надмірно виплачені пенсіонеру пенсійні виплати в сумі 42 838,55 грн.
Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечив в частині стягнення надмірно виплаченої пенсії з ОСОБА_3 та пояснив суду, що вини і зловживань ОСОБА_3 у видачі відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськ - Авто" довідки №140 від 25.08.2004 року із значними розбіжностями в сумах відображеної заробітної плати, немає. Зазначену довідку виготовляли посадові особи відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто", які і повинні нести відповідальність за таку помилку. Щодо ОСОБА_3 у розумінні статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні жодні зловживання, які б привели до виплати їй пенсії в більшому розмірі. Отже, відповідальність за шкоду завдану державі внаслідок видачі недостовірних документів повинно понести товариство, яке надало такий недостовірний документ.
Представник відповідача публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" проти позову заперечив в частині стягнення надмірно виплаченої пенсії з публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто", подавши письмове заперечення. У судовому засіданні пояснив, що позивачем невірно зазначено правову підставу в обґрунтування позовної вимоги. Вважає, що стягнення коштів повинно проводитись не з підприємства, а з пенсіонера, оскільки це випливає із діючої норми статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а норма статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки суперечить нормі статті 50 коментованого Закону, яка прийнята законодавчим органом пізніше і має більшу юридичну силу. Крім того, зазначає, що довідки про заробіток для обчислення пенсії за №140 та №141 від 25.08.2004 року товариством не видавалися, у зв'язку з чим публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськ - Авто" 16.01.2013 року звернулося в Долинський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Вважає вірним розпорядження позивача від 18.10.2012 року №761 про стягнення надміру виплаченої пенсії саме з пенсіонера, так як це вимагають приписи Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення. Не зрозуміло відповідачу, яким чином визначено суму переплати у розмірі 42 838,55 грн. Представник відповідача також вказав про відсутність підстав проведення спірного стягнення із акціонерного товариства, оскільки останнє не отримувало від позивача ні претензії ні письмової вимоги про необхідність сплати надмірно виплаченої пенсії ОСОБА_3 в розмірі 42 838,55 грн.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представників відповідачів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку як пенсіонер в Управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком з 2002 року.
16.09.2004 року ОСОБА_3 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області із заявою про здійснення їй перерахунку від заробітної плати, при цьому подала, як підтвердження своєї роботи, довідку про заробіток для обчислення пенсії №140 від 25.08.2004 року, видану відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськ - Авто" за період роботи з 1985 року по 1989 рік (а.с. 17-18).
На підставі вказаних документів розпорядженням №142355 від 17.09.2004 року Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадянці ОСОБА_3 проведено перерахунок призначеної пенсії по віку, яку, із урахуванням даних довідки відповідача №140 від 25.08.2004 року, виплачували у більшому розмірі (а.с. 15, 17).
З метою здійснення контролю за правильністю призначення нарахування та виплати пенсій пенсіонерам, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську проведено в публічному акціонерному товаристві "Івано-Франківськ - Авто" зустрічну перевірку правильності та повноти відображення заробітку для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_3 Предметом перевірки стали дані, відображені у довідці №140 від 25.08.2004 року про заробітну плату ОСОБА_3 за період роботи з січня 1985 року по грудень 1989 року.
За наслідками проведеної перевірки, що виразилась в акті перевірки №52 від 15.10.2012 року, встановлено, що, згідно представлених відомостей по книгах нарахування заробітної плати з січня 1985 року по грудень 1989 року по особових рахунках ОСОБА_3, є розбіжності у сумах нарахувань. Так, наприклад, за лютий 1988 року, згідно особового рахунку, нараховано 100,00 крб. (0,00100 грн.), а у довідці - 550,21 грн., у грудні 1989 року нараховано 35,00 крб. (0,00035 грн.), а по довідці - 560,11 грн., тощо (а.с.18, зворотній а.с. 20, а.с. 92).
По результатах такої перевірки, відповідачем видано нову довідку №1724 від 24.12.2012 року за фактичними нарахуваннями, які відповідають обставинам, встановленим у акті №52 від 15.10.2012 року (а.с. 92).
У зв'язку із вказаним пенсіонеру ОСОБА_3 на підставі розпорядження позивача №142355 від 17.10.2012 року проведено перепризначення пенсії за віком на підставі первинної довідки акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" про заробіток для обчислення пенсії №81 від 24.06.2002 року, яка наявна у особовій пенсійній справі ОСОБА_3 (а.с 21-22).
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області №761 від 18.01.2012 року виведено суму надміру виплаченої пенсії ОСОБА_3, розмір якої за період з 01.01.2004 року по 31.10.2012 року склав 42 838,55 грн. (а.с. 13-14).
Судом встановлено, що факт переплати виник в результаті подання ОСОБА_3 до позивача довідки про заробіток для обчислення пенсії №140 від 25.08.2004 року відкритого акціонерним товариством "Івано-Франківськ - Авто", складеної із недостовірними даними.
У судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечила обставини, що їй до відкриття провадження у справі було відомо про прийняте позивачем рішення щодо визначення переплати пенсії у розмірі 42 838,55 грн. і необхідність повернення даних коштів.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Держава, у відповідності до вимог Конституції України, гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Соціальну захищеність пенсіонерів гарантує також Закон України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно статті 1 даного Закону, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом, яке здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Виходячи із даної норми, суми пенсії надміру виплачені пенсіонеру підлягають стягненню внаслідок зловживання з боку останнього.
Як вбачається з матеріалів справи зловживань з боку пенсіонера не встановлено. У судовому засіданні ні позивач ні представник публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" не надали суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин зловживання з боку ОСОБА_3 з приводу складання, формування і видачі довідки №140 від 25.08.2004 року.
Відповідно до норми статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", діючої на момент виникнення спірних правовідносин, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії проводяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких, відповідно до Закону, провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
З огляду на вказане, є два випадки стягнення надміру виплачених пенсій, а саме: внаслідок зловживань пенсіонера та внаслідок подання страхувальником недостовірних даних.
В такому випадку суд зазначає, що положення статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не суперечать між собою, а їх системний аналіз вказує на те, що при вирішенні питання відповідальності суб'єкта у правовідносинах з відшкодування надмірно виплачених пенсій, з'ясуванню підлягають обставини, в наслідок яких обставин виникли підстави для переплати і чиї дії, бездіяльність чи інші події (факти) стали приводом і підставою для такої необґрунтованої виплати пенсії.
Як вбачається зі змісту пункту 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", умовою застосування даної норми є наявність надміру виплаченої пенсії (тобто, переплати), встановлення факту зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Суд вважає, що зловживання - це умисні протиправні дії пенсіонера, що вчиняються у будь-якій формі, спрямовані на безпідставне отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі. Таких дій з боку пенсіонера ОСОБА_3 позивач та публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськ - Авто" не довели.
Натомість залишається не спростований факт подачі для перерахунку пенсій відповідно оформленої довідки акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" (відповідача) за №140 від 25.08.2004 року, що містить недостовірні дані (а.с. 18, 20). Саме така довідка, із усіма необхідними реквізитами (встановленої форми, із кутовим штампом, круглою печаткою, підписами керівника та бухгалтера товариства), стала підставою для невірного визначення позивачем перерахунку пенсії ОСОБА_3
Досліджуючи доводи представника відповідача публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" про те, що товариством у 2004 році спірна довідка не видавалася і відповідно вона не є належним і допустимим доказом у справі, судом встановлено наступне.
30.01.2013 року у судовому засіданні представник відповідача публічного акціонерного товариства ''Івано-Франківськ - Авто'' подав письмове клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи довідок відкритого акціонерного товариства ''Івано-Франківськ - Авто'' №140 і №141 від 25.08.2004 року про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3, із дослідженням питання чи підписані такі довідки колишніми службовими особами товариства ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Заявлене клопотання обґрунтував наявним у діючого керівництва товариства сумніву у тому факту, що спірні довідки за №140 і №141 не могли взагалі бути видані за підписом колишнього керівника і головного бухгалтера акціонерного товариства.
За змістом вимог статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта.
Пунктом 20 Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року ''Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ'' визначено, що положення частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, слід розуміти, якщо особа, яка бере участь у справі, вважає, що доданий до справи або наданий суду для ознайомлення документ є фальшивим, вона, як під час дослідження цього доказу, так і під час судових дебатів, має право просити суд виключити цей доказ із числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів. Висновок про фальшивість документа особа може зробити, якщо ознаки фальшування (підробки) видно неозброєним оком або така фальшивість переконливо підтверджена іншими доказами у справі.
Якщо ж документ лише викликає сумнів щодо його достовірності (справжності), особа, яка бере участь у справі, має право заявити під час дослідження цього доказу клопотання про проведення експертизи документа. Такий сумнів повинен бути обґрунтований.
З урахуванням вказаного суд зазначає, що представник відповідача публічного акціонерного товариства ''Івано-Франківськ - Авто'' в письмовому клопотанні про призначення експертизи і у судовому засіданні не виклав обставини щодо фальшивості довідок №140 і №141 від 25.08.2004 року, не навів наявність інших доказів у справі, які б могли підтвердити можливу їх фальшивість.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив про наявність сумнівів у діючого керівництва товариства щодо підписання колишніми посадовими особами підприємства таких довідок. На підтвердження таких сумнівів не навів ніяких обставин та не представив жодних доказів.
В той же час, суд звертає увагу на те, що представник відповідача публічного акціонерного товариства ''Івано-Франківськ - Авто'' разом із письмовим запереченням проти адміністративного позову подав копію звернення товариства до Долинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 16.01.2013 року. Даним зверненням відповідач інформує про обставини, що є підозра вважати наявність ознак підроблення спірних довідок із підстав відсутності у товариства за 2004 рік даних стосовно реєстрації 25.08.2004 року довідок за №140 і №141, не правильним визначенням у них посади керівника відкритого акціонерного товариства, а також не вірним посиланням у довідці №141 на дату проведення позачергових загальних зборів акціонерів і з похибкою у декілька календарних днів.
Під час всього судового розгляду справи відповідач публічне акціонерне товариство ''Івано-Франківськ - Авто'' не представило суду належних та допустимих доказів не проведення у 2004 році реєстрації товариством довідок №140 і №141 від 25.08.2004 року, не надано будь-яких доказів проведення службової перевірки по обставинах неможливості їх видачі колишніми посадовими особами товариства.
Суд зазначає, що саме по собі звернення товариством в органи досудового слідства із заявою про порушення кримінального провадження на переконання суду не доводить обґрунтованості сумніву у достовірності довідок відкритого акціонерного товариства ''Івано-Франківськ - Авто'' №140 і №141 від 25.08.2004 року про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3.
Щодо тверджень відповідача про неясність формули здійснення розрахунку суми надмірно виплачено пенсії та неналежність його оформлення судом встановлено, що з моменту виявлення факту невірного розрахунку розпорядженням позивача №142355 від 17.10.2012 року припинено виплату пенсії ОСОБА_3, перерахованої по довідці №140 від 25.08.2004 року, та з урахуванням наявної у пенсійній справі первинної довідки акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто" про заробіток для обчислення пенсії №81 від 24.06.2002 року, перераховано пенсію і, враховуючи дані такої первинної довідки, визначено різницю між сумою належною до виплати пенсіонеру і сумою безпідставно виплаченої у період з 01.01.2004 року по 31.10.2012 року.
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області №761 від 18.01.2012 року виведено надміру виплаченої пенсії ОСОБА_3 в суму 42 838,55 грн., розмір якої обчислено у відповідному письмовому розрахунку, який підписаний уповноваженими особами позивача і скріплений гербовою печаткою (а.с. 13-14).
Таким чином, переплата пенсії пенсіонеру ОСОБА_3 виникла саме внаслідок дій відповідача публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто", які полягали у видачі довідки про заробітну плату №140 від 25.08.2004 року, в якій були наведені помилкові дані. Саме такі обставини були причиною надлишкових виплат. За таких обставин, суд вважає, що публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськ - Авто", як страхувальником, було подано недостовірні дані щодо розміру заробітної плати ОСОБА_3, а тому надміру виплачена пенсію слід стягнути саме з акціонерного товариства.
Щодо причин подання і внесення недостовірних даних, чи зловживань окремих колишніх посадових осіб товариства, які на думку відповідача могли вчинити їх без відома керівництва, то вони не мають значення для вирішення спору.
Крім того, на переконання суду відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів підприємств, а також законністю користування ними покладається на керівників таких підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, громадян-підприємців. При зміні керівника печатки і штампи повинні передаватися новопризначеному за актом. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного із безпосередньо підлеглих їм працівників.
У зв'язку із цим, якщо публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськ - Авто" вважає, що недостовірні дані у довідку від №140 від 25.08.2004 року були внесені з вини чи протиправних дій інших осіб, в тому числі посадових осіб акціонерного товариства, які мали допуск до кутового штампу і круглої печатки товариства, то такий відповідач може звернутися до суду з регресним позовом про відшкодування збитків.
Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково, стягнувши заборгованість, що виникла внаслідок переплати пенсій ОСОБА_3 в сумі 42 838,55 грн. з публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ - Авто".
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України №К-52141/09 від 26.01.2012 року, №К-20981/09 від 02.02.2012 року і №К/9991/4116/11 від 25.05.2011 року.
Суд вважає за необхідне також зауважити на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Оскільки виплата пенсії ОСОБА_3 проведена Пенсійним фондом України добровільно, рахункової помилки не було, і не доведено недобросовісності з боку пенсіонера ОСОБА_3, суд вважає, що положення пункту 1 частини 1 статті 1215 коментованого Кодексу підлягають застосуванню до вирішення спору і унеможливлюють повернення безпідставно отриманої пенсії (переплати) в сумі 42 838,55 грн. грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства ''Івано-Франківськ - Авто'' (ідентифікаційний код 05495466, вул. Юності, 4-а, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області суму надмірно виплаченої пенсії в розмірі 42 838 (сорок дві тисячі вісімсот тридцять вісім) гривень 55 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 04.02.2013 року.
Судове рішення № 29253017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/54/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: