Постанова № 29252985, 25.01.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2013 р. справа № 2а-3821/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" - не з'явився

представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинення дій щодо розгляду інформаційного запиту, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" (далі по тексту - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання вчинення дій щодо розгляду інформаційного запиту.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення частини 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", пункту 1 частини 1 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції чинній до 01.01.2011 року частково надана відповідь на поставлені запитання у запиті про надання інформації, яка стосується пенсій за віком на пільгових умовах, призначених колишнім працівникам позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Вважає дії Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області щодо надання неналежної відповіді на запит такими, що порушують права позивача, а тому просить зобов'язати відповідача надати чіткі відповіді на поставлені в інформаційному запиті запитання, на які не надано відповіді.

У судове засідання призначене на 25.01.2013 року представник позивача не з'явився, подав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 26).

Представник відповідача позову не визнала. У судовому засіданні вказала, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, так як відповідачем листом від 12.11.2012 року за №15591/03 надано належну відповідь на запитання, які поставлені в інформаційному запиті. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів.

Судом встановлено, що 01.11.2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області з інформаційним запитом за №04-13/141 про надання інформації, яка стосується пенсій за віком на пільгових умовах, призначених колишнім працівникам позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 8).

У вище вказаному інформаційному запиті, позивач просив надати відповідь на наступні запитання:

1) чи працювали вищеназвані особи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (тобто до 1 січня 1992 року);

2) які списки (вказати їх повні назви та реквізити нормативно-правових актів, якими вони були затверджені) виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах, діяли у період роботи вищезазначених осіб із шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (тобто до 1 січня 1992 року);

3) чи мали вищезазначені особи на день введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (на 1 січня 1992 року) повний або частковий стаж на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, який давав право на пенсію по старості (за віком) на пільгових умовах відповідно до Закону СРСР "Про державні пенсії" від 14.07.1956 року та Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 року за № 1480-І;

4) якими документами підтверджуються факти призначення пенсій за віком на пільгових умовах вищезазначеним особам відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення'' (зважаючи на те, що у відповідних протоколах про призначення цих пенсій відсутнє, посилання на статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

На думку позивача на вищевказаний запит відповідачем частково була надана інформація, яка містила відповіді на перше та друге запитання. На третє і четверте запитання, а саме: чи мали вищезазначені особи на день введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (на 1 січня 1992 року) повний або частковий стаж на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, який давав право на пенсію по старості (за віком) на пільгових умовах відповідно до Закону СРСР "Про державні пенсії" від 14.07.1956 року та Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 року за № 1480-1, а також якими документами підтверджуються факти призначення пенсій за віком на пільгових умовах вищезазначеним особам відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення'' (зважаючи на те, що у відповідних протоколах про призначення цих пенсій відсутнє, посилання на статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"), - відповіді не було надано.

Механізм реалізації прав фізичних та юридичних осіб на одержання, використання, поширення та зберігання інформації встановлений Законом України ''Про доступ до публічної інформації'' в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 1 коментованого Закону визначено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 4 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'', основними принципами забезпечення доступу до публічної інформації є прозорість та відкритість діяльності суб'єктів владних повноважень; вільне отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправність, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак права на інформацію.

За змістом вимог частин 1-4 статті 19 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'' запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Згідно частин 1 статті 5 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'' доступ до інформації забезпечується шляхом: 1). систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2). надання інформації за запитами на інформацію.

Обмеження права на одержання публічної інформації забороняється законом.

Розпорядниками інформації є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (частина 1 статті 13 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'').

Пунктом 1 частини 3 статті 10 даного Закону встановлено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'' визначено обов'язки розпорядників інформації, серед яких - надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

В судовому засіданні встановлено, що 12.11.2012 року відповідач надав на інформаційний запит лист-відповідь за №15591/03 (а.с. 9-11).

У зв'язку із тим, що позивач не оскаржує повноту виконання першого і другого питань інформаційного запиту від 01.11.2012 року, судом у цій частині не надається правова оцінка відповіді відповідача за №15591/03 від 12.11.2012 року.

Досліджуючи позовні вимоги про ненадання відповіді на четверте запитання інформаційного запиту щодо документів, які підтверджують факти призначення пенсій за віком на пільгових умовах, вищезазначеним у запиті особам, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення'', суд зазначає, що на третьому аркуші відповіді у останньому абзаці відповідач вказав ''… всім цим громадянам призначено пенсію по списку №1 статті 13 Закону, що підтверджується протоколами про призначення пенсії, де проставлено шифр призначення пенсії по Списку №1 - шифр 103''.

Із даної інформації вбачається, що документами, які підтверджують факт призначення пенсій за статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення'' є протоколи відповідача, як відповідне документально оформлене рішення суб'єкта власних повноважень, за наслідками прийняття яких ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 призначено пенсії.

За умови, що позивач не запитував іншої інформації про такі протоколи (їх номер, дати прийняття, тощо) суд вважає відповідь на дане запитання повним і вичерпним, а позовні вимоги у цій частині такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо третього запитання інформаційного запиту - чи мали вищезазначені особи на день введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (на 1 січня 1992 року) повний або частковий стаж на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, який давав право на пенсію по старості (за віком) на пільгових умовах відповідно до Закону СРСР "Про державні пенсії" від 14.07.1956 року та Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 року за № 1480-1, відповідачем будь-якої інформації у відповіді №155591/03 від 12.11.2012 року не надано. Від так, у цій частині позовних вимог судом встановлено факт невиконання інформаційного запиту, в частині ненадання відповіді на поставлені питання у третьому пункті.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції чинній до 01.01.2011 року, страхувальник має право безоплатно отримувати від територіальних органів Пенсійного фонду інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на нього цим Законом.

Згідно вимог пункту 1 частини 1 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску має право безоплатно отримувати від територіального органу Пенсійного фонду інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.

А тому, суд приходить до висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, щодо ненадання відповіді на третє запитання, вказане в інформаційному запиті за №04-13/141 від 01.11.2012 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на дані спірні правовідносини не розповсюджуються вимоги частини 3 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до вимог якої надання органами Пенсійного фонду відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, іншим юридичним і фізичним особам перелічених у частині другій цієї статті, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Питання, які визначені позивачем у запиті за №04-13/141 від 01.11.2012 року не стосуються інформації, яка в розумінні частини 2 статті 22 вказаного Закону є відомостями, які містяться в системі персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду.

За змістом частини 1 і 3 статті 23 Закону України ''Про доступ до публічної інформації'' рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області вчинити дії щодо розгляду інформаційного запиту в повному обсязі на питання, поставлене у третьому пункті, обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області надати товариству з обмеженою відповідальністю "Полімер" повну інформацію з пенсійних справ ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, - відповіді на запитання, вказані у інформаційному запиті товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" за №04-13/141 від 01.11.2012 року:

- чи мали вищеназвані особи на день введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (на 1 січня 1992 р.) повний або частковий стаж на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, який давав право на пенсію по старості (за віком) на пільгових умовах відповідно до Закону СРСР "Про державні пенсії" від 14.07.1956 року та Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 року №1480-І.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" (ідентифікаційний номер 02970174) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 (шістнадцять) гривень 01 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 30.01.2013 року.