Постанова № 29252943, 05.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5023/3851/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Ульяна"на постанову та рішенняХарківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року господарського суду Харківської області від 25.10.2012 рокуу справі господарського суду№ 5023/3851/12 Харківської областіза позовомвиконуючого обов'язки прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській областідо ТОВ "Ульяна"про відшкодування шкоди, завданої державі зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, в розмірі 5 292, 33 грн. у судовому засіданні взяли участь представники :

від ТОВ "Ульяна": не з'явилися,від Генеральної прокуратури України: Сайтарлі І.М.ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Харківської області від 28.08.2012 року порушено провадження у справі №5023/3851/12 за позовом виконуючого обов'язки прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області (далі - позивача) до ТОВ "Ульяна" (далі - відповідача) про відшкодування шкоди, завданої державі зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, в розмірі 5 292, 33 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено, стягнено з відповідача на користь державного та місцевого бюджетів 5 292, 33 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (том 1, а.с. 105 - 114).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції від 25.10.2012 року та припинити провадження у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бондаренко В.П., судді: Ільїн О.В., Россолов В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року - без змін (том1, а.с. 141-147).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 03.12.2012 року та рішення суду першої інстанції від 25.10.2012 року, провадження у справі закрити, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 124, 125, 168 Земельного кодексу України, статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції від 03.12.2012 року та рішення суду першої інстанції від 25.10.2012 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представника Генеральної прокуратури України Сайтарлі І.М., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно зі статтею 168 Земельного кодексу України, ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей (в редакції статті, чинній на момент складення акта перевірки, яким встановлено обставини зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу).

Пунктами 3.1., 3.3. Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Держаного комітету України по земельних ресурсах №1 від 04.01.2005 року (далі - Порядок), власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Держкомзем України) відмовляє у видачі дозволу.

При цьому, дозвіл видається виключно на зняття та перенесення ґрунтового покриву, тобто родючого шару ґрунту, земельних ділянок. Для визначення якісного стану земель (наявності чи відсутності родючого шару ґрунту на землях несільськогосподарського призначення) необхідно проводити ґрунтове обстеження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт. Ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме перенесенню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 (обстеження земельних ділянок на відповідність їх зазначеним нормам проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт).

Отже, ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає зазначеним вище вимогам та показникам, не є родючим, тому відсутні правові підстави для його зняття та перенесення згідно з приписами статті 168 Земельного кодексу України.

Така правова позиція роз'яснена Листами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель №6-8-1487/885 від 11.09.2006 року та №6-8-3923 від 27.11.2008 року.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.3. - 4.5. Порядку, для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему. Заява про видачу дозволу та додані до неї матеріали розглядаються в термін не більше 30 календарних днів з дня їх одержання, який у разі необхідності проведення обстеження значних площ земельних ділянок, на яких планується провести зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), може бути продовжено за письмовою згодою заявника, але не більше ніж на 10 календарних днів. За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган Держкомзему видає дозвіл чи відмовляє у його видачі.

Згідно з частиною 6 статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині, виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель (в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи, тоді як державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи.

Пунктом 7.1., 7.2 Порядку передбачено, що контроль за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у проекті землеустрою, здійснює інспекційний орган Держкомзему, який видав дозвіл, та територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пунктів 1, 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011 року, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України, відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності вимог законодавства про використання та охорону земель щодо, зокрема, виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель.

Отже, компетентним органом щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині дотримання порядку зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, є Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи, тоді як органи Держекоінспекції України уповноважені здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства при використанні наданих їх у власність чи користування земельних ділянок.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність настає при існуванні правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вини заподіювача шкоди. Зазначені підстави є загальними, їх існування необхідне в усіх випадках, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією в Харківській області за дорученням прокуратури проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства при здійсненні будівництва об'єкта підвищеної небезпеки стаціонарних АЗС з офісом, магазином, кафе "Бістро" та ПТО для автомобілів на земельній ділянці, розташованій за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський, за результатами якої складено акт №840/07-46 від 17 - 19 серпня, 22 серпня 2011 року (далі - Акт) (том 1, а.с. 11 - 13).

Як вбачається із зазначеного Акта, за результатами обстеження території відповідача встановлено факт зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на трьох земельних ділянках площею 0,01155 га, 0,264 га та 0,045 га відповідно без спеціального дозволу в порушення статті 168 Земельного кодексу України.

Також суди встановили, що для усунення порушень, виявлених під час перевірки, Державною екологічною інспекцією Харківської області винесено припис №04-22-17 від 23.08.2012 року, яким було зобов'язано директора підприємства отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський в строк до 23.11.2011року, попередньо оформивши документи на право землекористування в той же строк (том 1, а.с. 14 - 15).

Судами встановлено, що на підставі встановлених порушень та керуючись "Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)", затвердженою постановою КМУ №963 від 25.07.2007pоку, Державною інспекцією з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області розраховано шкоду заподіяну зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без відповідного дозволу на загальну суму 5 292, 33 грн. та заявлено претензії до відповідача за №№ 16-163 від 30.08.2011 року, (том 1, а.с. 22 - 24, 16 - 17, 18 - 19, 20 - 21).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, мотивуючи доведенням складу екологічного правопорушення в діях відповідача та правильністю розрахунку розміру шкоди.

Апеляційний суд, перевіривши обставини справи, погодився з такими висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, факт вчинення відповідачем земельного правопорушення, яке полягало у знятті ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, встановлено Державною інспекцією з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області згідно акта №840/07-46 від 17 - 19 серпня, 22 серпня 2011 року (том 1, а.с. 11 - 13).

Однак, виходячи з приписів статей 6, 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в частині виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, а отже, і складення відповідних актів про зазначене порушення земельного законодавства, належить до повноважень Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель та її територіальних органів.

Отже, приймаючи зазначений доказ, як належний, суди не перевірили його на предмет допустимості в обґрунтування обставин вчинення складу зазначеного земельного правопорушення, порушивши тим самим положення статті 34 ГПК України.

Аналогічно, суди прийняли до уваги розрахунок шкоди, здійснений Державною інспекцією з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, в той час як відповідно до зазначених вище нормативних актів органом, компетентним визначати розмір шкоди, як складової частини порушення земельного законодавства у випадках зняття ґрунтового покриву без відповідного дозволу є Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель, яка діє в складі Державного агенства земельних ресурсів України.

Також, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що судами не перевірено, відповідно до пунктів 4.1., 4.3. - 4.5. Порядку, чи є необхідним у спірних правовідносинах зняття ґрунтового покриву земельних ділянок, які належать до земель транспорту, виходячи з наявності (відсутності) родючого шару ґрунту на спірних земельних ділянках, що визначається на підставі ґрунтового обстеження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт.

Судами не перевірено отримання висновків компетентних органів Держкомзему при первісному наданні земельної ділянки відповідачу згідно Рішення 33 сесії Харківської міської Ради 4 скликання №21/05 від 22.02.2005 року, яке було змінено рішенням 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" №159/11 від 23.03.2011 року в частині строків надання земельної ділянки та згідно Проекту відведення земельної ділянки, затвердженого Висновком Державного управління екології та природних ресурсів №11-20-171 від 26.01.2006 року, не встановлено моменту фактичного зняття ґрунтового покриву, з урахуванням пояснень відповідача про фактичне спорудження на відведеній земельній ділянці певних об'єктів (а.с. 29, 31).

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, згідно з пунктом 7 якої розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами.

Наказом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель №110 від 12.09.2007 року затверджено Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Відповідно до пункту 3.1 Методичних рекомендацій, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Відтак, лише зазначені документи можуть підтвердити сам факт зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення такого земельного правопорушення.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 Методичних рекомендацій перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки, на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки складається в одному примірнику, який зберігається в інспекційному органі, що здійснив обстеження земельної ділянки. Копії акта обстеження, які надаються юридичним та фізичним особам (власникам чи користувачам земельних ділянок, на яких заподіяна шкода), а також на вимогу органів прокуратури, МВС, податкової інспекції, повинні бути завірені в установленому в діловодстві порядку.

Отже, акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документа визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Разом з тим, судами не встановлено складення компетентними органами протоколу про адміністративне порушення та акта обстеження земельної ділянки відповідача, якими б підтверджувалось адміністративне правопорушення в сфері земельного законодавства з боку відповідача на предмет зняття ґрунтового покриву без відповідного дозволу. Таке ж роз'яснення надано згідно з пунктом 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийняті у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить з урахуванням зазначених положень земельного законодавства та компетенції відповідних державних органів дослідити доведення позивачем обставин протиправності дій відповідача у справі, причинно-наслідкового зв'язку та розміру шкоди, які б підтверджували наявність складу земельного правопорушення та дозволяли суду дійти обґрунтованого висновку про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Ульяна" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року у справі №5023/3851/12 скасувати, справу №5023/3851/12 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий Н.Г.Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко