Рішення № 29252196, 21.01.2013, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

21.01.2013

Провадження № 2/331/151/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

21 січня 2013 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Васецької В.В., при секретарі Андрієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року позивач, відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 22 930 гривень 30 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.05.2009 року о 14 годині 00 хвилин по пр. Московському 26В в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: НОМЕР_1, яким керував відповідач та автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, автомобіль якого на час дорожньо-транспортної пригоди був застрахований в відкритому акціонерному товаристві Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», відповідно до умов договору добровільного страхування транспортних засобів УБ № 422160 від 14.07.2008 року, який був укладений між відкритим акціонерним товариством Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»та приватним підприємством «Фірма «Естет».

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль отримав значні пошкодження, внаслідок чого страхувальнику було заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої, відповідно до звіту дослідження № АА7294ЕА-23.06/1дод від 23 червня 2009 року, становить 93 416 гривень 74 копійки. На виконання умов договору страхування, з урахуванням листа вигодонабувача №25.2-12 від 28 травня 2009 року, рішення Господарського суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року у справі №33/269, НАСК «Оранта»виплачено вигодонабувачу і страхувальнику страхове відшкодування у загальному розмірі 47 920 гривень 30 копійок, що підтверджується розрахунком страхового відшкодування від 30 липня 2009 року, страховим актом № СТО-09-6735/1 від 30 липня 2009 року, платіжним дорученням №12520 від 14 серпня 2009 року, розрахунком страхового відшкодування від 19 серпня 2009 року, страховим актом № СТО-09-6735/2 від 19 серпня 2009 року, платіжним дорученням № 16807 від 14 жовтня 2009 року, а також платіжним дорученням №11395 від 04 березня 2011 року.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва по справі № 3-6400/09 від 08.07.2009 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення відповідачем пункту 10.2 Правил дорожнього руху України, за що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»від 07 березня 1996 року до страховика (страхової організації), який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В ході реалізації НАСК «Оранта»права регресної вимоги по даному випадку, було встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ТВД «Альянс Україна»відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/162429.

Відповідно до пункту 9.1 ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01 липня 2004 року, обовязків ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобовязаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до пункту 9.2 ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обовязків ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до пункту 12.1 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

ТДВ «Альянс Україна»виконало взяті на себе обовязки передбачені полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/162429 та, відповідно, сплатила на користь НАСК «Оранта»страхове відшкодування у розмірі 24 990 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 7354 від 14 червня 2010 року. Тому позивач зазначає, що відповідачка зобовязана відшкодувати НАСК «Оранта»суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 22 930 гривень 30 копійок = 47 920 гривень 30 копійок 24 990 гривень 00 копійок.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь відшкодування завданої відповідачем матеріальної шкоди, що сплачена ним в порядку регресу в сумі 22 930 гривень 30 копійок та, крім того, судовий збір у розмірі 229 гривень 31 копійка.

У судове засідання представник позивача не зявився, але до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання повторно відповідач не зявилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомила, заяв з проханням розглянути справу за її відсутністю або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У звязку з цим суд вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 31 травня 2009 року о 14 годині 00 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода за адресою: м. Київ, пр. Московський 26В, за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який керував транспортним засобом на підставі довіреності від 01.01.2009 року виданою приватним підприємством Фірма «Естет», якому належить автомобіль НОМЕР_2. Дана довіреність додана до матеріалів справи. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі пошкоджено, потерпілих немає.

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 08 липня 2009 року № 3-6400/09 ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сума майнової шкоди в розмірі 93 416 гривень 74 копійки, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 31.07.2009 року власнику автомобіля НОМЕР_2, її характер та обсяг підтверджуються звітом дослідження № АА7294ЕА-23.06/1дод від 23.06.2009 року, що доданий до матеріалів справи.

Дорожньо транспортну пригоду від 31.05.2009 року було визнано страховим випадком, відповідно до умов договору страхування транспортних засобів УБ № 422160 від 14.07.2008 року, укладеному між відкритим акціонерним товариством Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»та приватним підприємством «Фірма «Естет». На виконання умов договору страхування, з урахуванням листа вигодонабувача №25.2-12 від 28 травня 2009 року, рішення Господарського суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року у справі №33/269, НАСК «Оранта»виплачено вигодонабувачу і страхувальнику страхове відшкодування у загальному розмірі 47 920 гривень 30 копійок, що підтверджується розрахунком страхового відшкодування від 30 липня 2009 року, страховим актом № СТО-09-6735/1 від 30 липня 2009 року, платіжним дорученням №12520 від 14 серпня 2009 року, розрахунком страхового відшкодування від 19 серпня 2009 року, страховим актом № СТО-09-6735/2 від 19 серпня 2009 року, платіжним дорученням № 16807 від 14 жовтня 2009 року, а також платіжним дорученням №11395 від 04 березня 2011 року, відповідно до якого відкритим акціонерним товариством Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»на підставі заяви про виплату страхового відшкодування № 6735 від 01.06.2009 року було сплачено страхове відшкодування в розмірі 22 930 гривень 30 копійок.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 993 ЦК України передбачено, щодо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта»по виплаті суми страхового відшкодування в порядку регресу по дорожньо-транспортній пригоді від 31 травня 2009 року в загальному складає 22 930 гривень 30 копійок.

Крім того, згідно вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 229 гривень 31 копійка.

У звязку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 16, 22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 74, 88, 169, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, р/р: 26502000001043 АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00034186) суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 22 930 гривень 30 копійок (двадцять дві тисячі девятсот тридцять гривень тридцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, р/р: 26502000001043 АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00034186) судовий збір у розмірі 229 гривень 31 копійка (двісті двадцять девять гривень 31 копійка).

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.В. Васецька