Постанова № 29250749, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р.

справа № 1170/2А-296/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз-Скіфія» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз-Скіфія»

до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов ТОВ «Олсідз-Скіфія» про скасування податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ від 18.08.2010 № 0001132310/0 та № 0001142310/0, від 10.09.2010 № 0001132310/1 та № 0001142310/1, від 05.11.2010 № 0001132310/2 та № 0001142310/2, від 21.01.2011 № 0001132310/3 та № 0001142310/3.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Скіфія-Зернотрейд» (нині ТОВ «Олсідз-Скіфія») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт № 56/2310/32313215 від 05.08.2010.

В ході перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку, що позивачем у перевіряємому періоді було завищено валові витрати внаслідок віднесення останнім до валових витрати з придбання олії соняшникової у контрагента, яка в подальшому була реалізована на експорт за ціною нижчою, ніж ціна покупки олії, що стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано все первинні документи, які свідчать про реальність здійснення господарської операції.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції не враховано вимоги статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими постанова складається, із вступної частини, з описової частини із зазначенням, в тому числі, доказів, досліджених судом, мотивувальної частини із зазначенням, зокрема, встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів, а також резолютивної частини.

Зазначаючи про відсутність первинних документів суд першої інстанції не перелічив які саме документи не надані позивачем. Крім того суд першої інстанції взагалі не надав оцінку висновкам відповідача, викладеним в Акті перевірки, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є обов’язковими для України, відсутність обґрунтування прийнятого рішення є порушенням пункту 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів встановила, що між ТОВ «Зерноторгівельна компанія» (постачальник) та ТОВ «Олсідз- Скіфія» (покупець) укладено ряд контрактів про придбання олії соняшникової, яка в подальшому була реалізована позивачем на експорт відповідно до контрактів, укладених між позивачем та компанією АIIseeds Trade Ltd., Великобританія.

Колегія суддів доходить висновку про правомірність віднесення товариством витрат по придбанню олії соняшникової до складу валових витрат з огляду на використання товару у власній господарській діяльності, що передбачено підпунктом 5.5.1. пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки укладання позивачем вищезазначених договорів купівлі-продажу (контрактів) свідчить про направленість діяльності на отримання доходу, яка визначає останню як господарську. Однак господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов’язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Зі змісту підпункту 1.32 статті 1 Закону №334/94-ВР вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Також колегія суддів зазначає, що податковим органом не було враховано, що експортні операції обліковуються за нульовою ставкою ПДВ, у зв’язку з чим ціна продажу товару без урахування ПДВ є вищою, ніж ціна його придбання, що підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, і свідчить про фактичне отримання позивачем доходу від загального обсягу господарських операцій.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не досліджені обставини, які мали значення для справи, а також допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що тягне за собою скасування судового рішення із прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз-Скіфія» задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року в адміністративній справі № 1170/2а-296/11 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз-Скіфія» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції від 18.08.2010 № 0001132310/0 та № 0001142310/0, від 10.09.2010 № 0001132310/1 та № 0001142310/1, від 05.11.2010 № 0001132310/2 та № 0001142310/2, від 21.01.2011 № 0001132310/3 та № 0001142310/3.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 05 лютого 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров