Постанова № 29250618, 28.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 р. Справа №2а/0570/17753/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 36 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.О.

за участю представників сторін:

позивача - Павлюкової А.А.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу з позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області звернулась до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було порушено вимоги ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме, розміщення зовнішньої реклами без відповідного дозволу, в зв'язку з чим рішенням Інспекції № 000043 від 17.04.2012 року до нього були застосовані штрафні санкції в сумі 1700,00 гривень. Зазначене рішення було відправлено рекомендованим листом на адресу ТОВ «ТС Обжора» 20 квітня 2012 року, не оскаржене, на даний час штрафні санкції у добровільному порядку не сплачені. Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з ТОВ «ТС Обжора» на користь Державного бюджету України вказану суму накладеного штрафу.

28 січня 2013 року у судовому засіданні судом причини пропуску позивачем строку звернення до суду визнані поважними, з огляду на надані позивачем пояснення та докази, що підтверджують звернення до органу Казначейства про переахування коштів та докази на підтвердження того, що кошти для сплати судового збору на рахунок позивача надійшли лише 17.12.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково надала заяву, в якій зазначила, що позивачем помилково вказано реквізити державного бюджету, на які відповідачем повинна бути сплачена грошова сума та вказала належні реквізити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не надав. У судовому засіданні 14.01.2013 року надав заперечення проти позову які містять заперечення щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та не містять заперечень по суті позовних вимог.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

9 грудня 2011 року Відділ «Робочий орган з розміщення зовнішньої реклами» Донецької міської ради звернувся до Держспоживінспекції з листом, в якому повідомляв про виявлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розташованих за відсутності правовстановлювальних документів, в тому числі конструкції, розміщеної за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 8а і належної ТОВ «ТС «Обжора»; та зазначав, що пропозиції демонтувати рекламні засоби, встановлені з порушенням законодавства, проігноровані. З урахуванням наведеного Робочий орган з розміщення зовнішньої реклами просив Позивача вжити передбачені законом заходи впливу до суб'єктів господарювання, що порушують вимоги ст.16 Закону України «Про рекламу», (а.с. 15).

7 березня 2012 року службовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області був складений протокол № 000003 про порушення законодавства про рекламу, яким встановлено порушення ст. 16 Закону України «Про рекламу» щодо розповсюдження реклами товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», а саме: розповсюдження реклами без відповідного дозволу за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 8а (4-а конструкція) (а.с. 6).

На підставі складеного Протоколу від 07.03.2012 року № 000004 про порушення законодавства про рекламу позивачем було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та на адресу ТОВ «ТС Обжора» направлена копія зазначеного протоколу та вимога про надання у термін до 26 березня 2012 року письмових пояснень з додаванням певних документів, у тому числі дозволу на розміщення зовнішньої реклами, договору з замовником, виробником та розповсюджувачем зазначеної реклами, оригінал-макету реклами, документа, що підтверджує вартість розповсюдженої реклами тощо. Зазначені обставини встановлені на підставі листа від 7 березня 2012 року № 05/16-260 (а.с. 7).

Листом від 26 березня 2012 року № 199 відповідач проінформував позивача про неможливість надання витребуваних документів у встановлений строк через їх знаходження у аудитора та зобов'язався надати вищезазначені документи до 2 квітня 2012 року (а.с.17). Однак ані у вказаний строк, ані пізніше, вказані документи позивачу надані так і не були.

5 квітня 2012 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області надіслала на адресу відповідача запрошення, в якому повідомила про те, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу стосовно розповсюдженої зовнішньої реклами без відповідного дозволу відбудеться 17 квітня 2012 року (а.с. 8).

Зі змісту протоколу засідання з розгляду справи 000044 про порушення законодавства про рекламу від 17 квітня 2012 року вбачається, що комісією Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області за порушення ст.16 Закону України «Про рекламу», яке виявилося у розміщенні рекламної конструкції без відповідного дозволу за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 8а (4-я конструкція), прийняте рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 17 квітня 2012 року № 000044, згідно якого до ТОВ «ТС Обжора» застосовано штраф в сумі 1 700,00 гривень (а.с. 10,11).

Зазначене рішення було направлене на адресу відповідача 20.04.2012 року (а.с. 13).

Докази оскарження рішення Інспекції про накладення штрафу до суду не надано, штрафні санкції на момент розгляду справи у добровільному порядку не сплачені.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР, який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Порядок розміщення зовнішньої реклами регламентований ст.16 Закону України «Про рекламу», відповідно до положень частини 1 якої, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна норма міститься в п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, і передбачає, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Зі змісту п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами вбачається, що підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу, є виданий у встановленому порядку дозвіл.

Таким чином, розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території населених пунктів має здійснюватися винятково за наявності відповідного дозволу, виданого виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Оскільки на підставі досліджених доказів судом встановлено, що Донецькою міською радою дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю «ТС "Обжора» на розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 8а, (4-я конструкція) не видавався, суд дійшов висновку, що відповідач розмістив спеціальну конструкцію зовнішньої реклами з порушенням вимог ст.16 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищенаведеного пункту типових правил робочий орган з розміщення зовнішньої реклами Донецької міської ради пропонував відповідачу здійснити демонтування рекламної конструкції, однак його вимогу ТОВ «ТС Обжора» залишив без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Наведена норма свідчить, що позивач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області належить до категорії суб'єктів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу в межах визначених законодавством повноважень.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону, що передбачено ч. 1 ст .27 Закону України «Про рекламу».

Згідно з ч. 2 ст. 27 даного Закону, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Частиною 4 статті 27 Закону, визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Таким чином, встановивши, що відповідачем як розповсюджувачем зовнішньої реклами здійснено розміщення спеціальних конструкцій з порушеннями вимог ст.16 Закону України «Про рекламу», позивач був повноважний застосувати до нього штраф у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону, вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Оскільки, незважаючи на вимогу Інспекції, відповідач не надав їй документи стосовно вартості реклами, розповсюдженої з порушеннями вимог Закону України «Про рекламу», позивач, діючи на підставі ч. 7 ст. 25 цього Закону, відповідно до якої у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, правомірно застосувала до відповідача штраф в сумі 1700,00 гривень, тобто в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області рішення про застосування до ТОВ «ТС Обжора» штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем суду не надані докази оскарження чи скасування рішення позивача про застосування до ТОВ «ТС Обжора» штрафних санкцій, а також докази сплати суми штрафу у добровільному порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки позивачем - суб'єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про рекламу», Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" (код ЄДРПОУ 33967456) до бюджету (р/р 31110106700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, код платежу - 21081100, МФО 834016, код ЄДРПОУ 38033949, отримувач коштів: Донецьке УК/ Ворошиловський район)) суму штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 (тисяа сімсот) гривень, 00 копійок за рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області № 000044 від 17.04.2012 року.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 28 січня 2013 року.

Постанову складено у повному обсязі 04 лютого 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.