Рішення № 29250572, 05.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5019/1609/12

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши матеріали справи за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «РВК»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод» Калганоф» про стягнення 24 573 977грн. 99коп.

в засіданні приймали участь представники:

від позивача: Якубовський Я.Р. дов.№04/2/353 від 18.05.2012р.;

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (надалі -Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" (надалі -Відповідач) на свою користь заборгованість за договором поруки від 28.09.2007 року, що був укладений для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №01/08К від 03.03.2008 року станом на 06.04.2012 року у розмірі 24 573 977,99 грн..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2012 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф».

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Рівненської області від 14 грудня 2012 року №01-37/258/2012, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Романюка Р.В. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №5019/1609/12, яка відповідно до автоматичного розподілу була передана на розгляд судді Заголдній Я.В..

05.02.2012 року представником позивача подано заяву, відповідно до змісту якої просить прохальну частину позовної заяви (пункт 1) викласти в наступній редакції: Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РВК» на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за договором поруки від 28.09.2007 року у розмірі 24 573 977,99 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, разом з тим, від останнього 05.02.2013 року до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, та про продовження строку розгляду спору, однак дане клопотання судом відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд звертає увагу відповідача, що останнім не доведено винятковість випадку, на підставі якого слід продовжити строк розгляду справи, таким чином вказане клопотання судом відхиляється.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає, що від початку розгляду справи відповідач жодного разу не з'явився, відзиву, заперечень, доказів сплати боргу та будь-яких пояснень суду не надав. Крім того, чинним законодавством України не обмежене коло осіб які можуть здійснювати представництво сторони в суді, посилання відповідача на неможливість забезпечення явки повноважного представника нічим не підтверджені, за таких обставин, враховуючи сплив строку розгляду спору суд, вважає, за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково.

При цьому господарський суд керувався наступним.

28 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (кредитодавець, позивач) - правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» (позичальник) було укладено кредитний договір №08/07К, відповідно до предмету якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надані за текстом - «кредит», на умовах, визначених цим догоговором та додатковими угодами, до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Відповідно до пункту 1.1.1., 1.1.2. договору кредит надається в сумі 15 000000,00 грн. з терміном остаточного повернення кредиту 28 вересня 2012 року включно.

Згідно пункту 1.1.3. договору процентна ставка за користування кредитом 15,5 процентів річних.

Пунктом 2.3. договору сторони погодили графік погашення кредиту.

Згідно пункту 2.5. договору надання кожного траншу оформляється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу та строк його використання. При цьому термін остаточного повернення будь-якого траншу не може бути пізніше, ніж термін, вказаний в пункті 1.1.2. цього договору.

Як передбачено пунктом 2.7.3. договору проценти за користування траншем нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць.

За змістом пункту 2.8.1. договору проценти, нараховані за місяць відповідно до пункту 2.7. цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 30 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Відповідно до пункту 4.5. договору сторони погодились, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених цим договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісії та штрафних санкцій, а позичальник зобов'язаний виконати цю умову за реквізитами та у день, що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється. Якщо до дня зазначеного в письмовій вимозі кредитодавця, позичальник не погасив заборгованість у повному обсязі, кредитодавець має право на позасудове звернення стягнення на предмет /іпотеки.

За письмовими заявами позичальника (відповідача), відповідно до умов договору №08/07К, в період з жовтня 2007 року по вересень 2008 року сторонами підписано додаткові угоди №№1-22,24-29, на підставі яких, по меморіальних ордерах №№3411 від 30.10.07р., 5471 від 01.11.07р., 6021 від 12.11.07р., 6551 від 15.11.07р., 8076 від 27.11.07р., 2459 від 16.01.08р., 3945 від 23.01.08р., 5156 від 30.01.08р., 9161 від 15.02.08р., 10575 від 22.02.08р., 14223 від 06.03.08р., 15669 від 13.03.08р., 18105 від 24.03.08р., 965 від 04.04.08р., 2130 від 10.04.08р., 3703 від 17.04.08р., 9187 від 08.05.08р., 11039 від 16.05.08р., 13582 від 27.05.08р., 14175 від 29.05.08р., 16709 від 03.06.08р., 17625 від 06.06.08р., 19059 від 12.06.08р., 21329 від 20.06.08р., 2630 від 09.07.08р., 12234 від 01.08.08р., 27626 від 09.09.08р., 30979 від 18.09.08р., 2120 від 07.10.08р. ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" отримало 14 616 840,11 грн.

Вказані обставини підтверджуються рішененям господарського суду Тернопільської області по справі № 6/20/5022-241/2011 від 11 квітня 2011 року за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "Калганоф", зокрема вказаним рішенням було вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "Калганоф" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - 14 616 840,11 грн. заборгованості по кредиту; 511 513,29 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 785 464,19 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту; 3 520 932,28 грн. заборгованості по сплаті відсотків; 259 394,41 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків; 322 697,48 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату відсотків.

Проте, як слідує з рішення господарського суду Тернопільської області по справа № 5/61/5022-1591/2011 (6/20/5022-241/2011) від "04" січня 2012 р., рішення по справі № 6/20/5022-241/2011 від 11 квітня 2011 року оскаржувалось в касаційному порядку, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2011р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. та рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.04.2011 р. у справі №6/20/5022-241/2011 в частині розгляду позовних вимог щодо стягнення 545822,06грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 359805,16 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 11.04.2011р. у справі № 6/20/5022-241/2011 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Тернопільської області по справа № 5/61/5022-1591/2011 (6/20/5022-241/2011) від "04" січня 2012 р. позов задоволено частково, та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 545 822, грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 215297,01грн.. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення умов кредитного договору №08/07К позичальником (ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф») визнано рішеннями господарських судів, та вказані факти в порядку абзацу 2 статті 35 ГПК України не потребують доказування.

28 вересня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РВК» (відповідач, поручитель), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» (боржник) було укладено договір поруки, відповідно до предмету якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання ТОВ «ЛГЗ «Калганоф» зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором №08/07К від 28 вересня 2007 року, який було укладено між кредитором та боржником та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику надається кредит в сумі 15 000 000,00 грн, із процентною ставкою 15,5% річних, терміном повернення 28 вересня 2012 року.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення виконання боржником своїх зобовязань перед кредитором погасити протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань заборгованість по кредитному догогвору /договору кредитної лінії, а саме:

-погасити основну суму кредиту;

-погасити суму процентів, згідно з кредитним договором.

Погасити суму штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, та інші платежі, згідно з кредитним договором/договором кредитної лінії.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частини 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВГСУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року N 5 зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

22.09.2009 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про погашення наявної заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що ні відповідачам ні третьою особою доказів виконання зобов'язання за умовами кредитного договору суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені до поручителя про стягнення 14 616 840,11 грн. заборгованості за кредитом; 3 520 932,28 грн. заборгованість за відсотками; 785 464,19 грн. інфляційних збитків за основною сумою кредиту; 322 697,48 грн. інфляційні збитки за відсотками; 545 822,06 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 215 297,01 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, є законними обгрунтованими відповідачем не спростовані, а відтак підлягають до задоволення.

Так, у відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, у кредитора є право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі й від усіх боржників разом, і від будь-кого з них окремо; у разі, коли кредитор звернув вимогу лише до одного з боржників, але не одержав від такого боржника виконання обов'язку в повному обсязі, зобов'язання не припинилося й він має право вимагати від інших солідарних боржників недоодержане.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Зобов'язання боржника не здійснене вчасно, не припиняє зобов'язальних правовідносин договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту (Лист ВС України від 07.10.2010 року "Узагальнення судової практики з розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 -2010 роки)".

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як зазначалось вище, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором щодо своєчасного погашення сум фактичного наданого кредиту та відсотків за користування ним.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період прострочення виконання зобов'язання, а саме з 29.01.2011 року по 06.04.1012 року позивач донарахував відповідачу відсотки в сумі 2 769 147,15 грн; інфляційні збитки в сумі 606 125,88 грн.; інфляційних збитків за відсотками в сумі 250 282,44 грн; 3% річних за кредитом в сумі 677 261,81 грн; та 3% річних за відсотками в сумі 240 372,04 грн..

Перевіривши нарахування процентів інфляційних та річних суд погоджується з наданими позивачем розрахунками.

З огляду на вищевказане суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 616 840,11 грн. заборгованості за кредитом; 6 290 079,43 грн. заборгованості по відсоткам; 545 822,06 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 215 297,01 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; 1 391 590,07 грн. інфляційних збитків за кредитом; 572 979,92 грн. інфляційнх збитків за відсотками; 677 261,81 грн. 3% річних за кредитом; 240 372,04 грн. 3% річних за відсотками є законними, обгрунтованими відповідачем не спростовані, а відтак підлягають до задоволення з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Щодо стягнення 22 656,17 грн. державного мита та 209,71 грн. витрат на ІТЗ, то суд відмовляє в задоволенні вказаних позовних вимог, оскількі відповідно до пункту 2.1. договору поруки поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань заборгованість по кредитному догогвору /договору кредитної лінії, а саме:

-погасити основну суму кредиту

-погасити суму процнтів, згідно з кредитним договором.

Погасити суму штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, та інші платежі, згідно з кредитним договором/договором кредитної лінії.

З наведеного суд, вважає, що витрати по сплаті держмита та витрат на ІТЗ не входять до предмету договору поруки, а відтак вказані позовні вимоги до задоволення не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст., 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РВК» (33009, м.рівне, вул.Князя Володимира 112а, код ЄДРПОУ 241747779) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (вул. Зоологічна, 5 м. Київ, код ЄДРПОУ 19017842) - 14 616 840,11 грн. заборгованості за кредитом; 6 290 079,43 грн. заборгованості по відсоткам; 545 822,06 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 215 297,01 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; 1 391 590,07 грн. інфляційних збитків за кредитом; 572 979,92 грн. інфляційнх збитків за відсотками; 677 261,81 грн. 3% річних за кредитом; 240 372,04 грн. 3% річних за відсотками та 64 380,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 лютого 2013 року.

Суддя Заголдна Я.В.