Постанова № 29250296, 29.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р. Справа №2а/0570/14840/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Федоровій А.О.

за участю

представника позивача Пахоменкова В.І.

представника позивача Краміної Л.С.

представників відповідача Пікалова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Астон» до Державної податкової служби у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2012 року № 0000032204/23842 на загальну суму 108872,50 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Астон» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової служби у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2012 року № 0000032204/23842 на загальну суму 108872,50 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції, позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 17.10.2012 року, за якими прийняте спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються відповідними первинними документами та нормами чинного законодавства.

На підставі викладеного, просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012 року № 0000032204/23842 на загальну суму 108872,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічно викладеному у позовній заяві, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки під час проведення перевірки позивача, за результатами якої складений акт перевірки від 17.10.2012 року, були виявлені порушення норм чинного законодавства, та за висновками якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012 року № 0000032204/23842 на загальну суму 108872,50 грн. Вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Приватне підприємство «Астон» зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області з 22.09.2000 року за № 1 277 107 0011 001264 (код ЄДРПОУ 31054936), що свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т. І, а.с. 8), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (т. І, а.с. 9).

З 01.03.2011 року позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100325473 НБ № 216468 (т. І, а.с. 10).

Згідно з наказом ДПІ у м. Краматорську «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» № 943 від 11.10.2012 року, повідомлення «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» № 581 від 11.10.2012 року, відповідно до ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (надалі ПК України), посадовим особам відповідача було доручено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Астон» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ «Регион-Трейдинг» (код ЄДРПОУ 32749170) за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом був складений Акт від 17.10.2012 року № 1974/22-4-31054936 (т. І, а.с. 11-17), в якому були встановлені позивачем порушення, а саме:

- до перевірки не були надані заявки на перевезення товару з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено пунктом 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні;

- позивачем надані до перевірки товарно-транспортні накладні не засвідчені підписом водія, який здійснював перевезення;

- неможливо встановити факт отримання товару та факт транспортування товару, оскільки відсутні довіреності та журнал реєстрації довіреностей, отже, підприємством не доведено факт транспортування товару (ферохром, ферохроммарганець) від Постачальника (ТОВ «Регион-Трейдинг») до Покупця (ПП «Астон»), що не дає можливості підтвердити факт здійснення операцій у межах господарської діяльності та реальності їх проведення;

- Постачальник - ТОВ «Регион-Трейдинг» не знаходиться за юридичною адресою;

- у ТОВ «Регион-Трейдинг» відсутні транспортні засоби, складські приміщення, виробничі потужності;

- у ТОВ «Регион-Трейдинг» відсутні трудові ресурси.

Таким чином, при проведенні перевірки позивачем встановлено, що підприємством не доведено факту пересування ферохрому та феромарганцю. Перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському (у подальшому у податковому) обліку операцій з придбання ТМЦ, але не доведено його фактичне отримання від ТОВ «Регион-Трейдинг». Зазначені фінансово-господарські операції проведені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Відповідачем встановлено, що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з чим, ПП «Астон» завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 87098,33 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати за лютий 2012 року всього у сумі 87098,33 грн., а саме по наступних податкових деклараціях з ПДВ: за лютий 2012 року на суму ПДВ - 87098,33 грн.

За висновками акту перевірки ДПІ у м. Краматорськ було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25 жовтня 2012 року № 0000032204/23842 (т. І, а.с. 18), згідно з яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання до бюджетного відшкодування ПДВ на 87098,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 21774,50 грн.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000032204/23842 від 25 жовтня 2012 року звернувся із зазначеним позовом для захисту своїх прав та інтересів.

З матеріалів справи та акту перевірки встановлено, що позивач знаходився в правових відносинах з ТОВ «Регион-Трейдинг».

03 квітня 2007 року між ТОВ «Регион-Трейдинг» та ПП «Астон» був укладений договір купівлі-продажу № 03/04/2007, відповідно до умов якого, продавець - ТОВ «Регион-Трейдинг» зобов'язується поставити у власність покупця - ПП «Астон» продукцію згідно специфікації в якості, асортименті, строки, за ціною та із якісними характеристиками, що узгоджені сторонами вказаним договором, та що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити (т. І, а.с. 32-33).

Крім того, до вищезазначеного договору поставки були укладені специфікації: № 145 від 16.02.2012 року на загальну суму з ПДВ у розмірі 170480,00 грн. (т. І, а.с. 34), № 146 від 20.02.2012 року на загальну суму з ПДВ у розмірі 192280,00 грн. (т. І, а.с. 35), № 147 від 24.02.2012 року на загальну суму з ПДВ у розмірі 72830,00 грн. (т. І, а.с. 36), № 148 від 27.02.2012 року на загальну суму з ПДВ у розмірі 4100,00 грн. (т. І, а.с. 37), № 149 від 28.02.2012 року на загальну суму з ПДВ у розмірі 82900,00 грн. (т. І, а.с. 38).

На виконання умов зазначеного договору, позивачу були видані видаткові накладні № РТ-0000058 від 17.02.2012 року на суму 170479,98 грн. (у тому числі ПДВ 28413,33 грн.) (т. І, а.с. 77), № РТ-0000059 від 20.02.2012 року на суму 192279,98 грн. (у тому числі ПДВ 32046,66 грн.) (т. І, а.с. 85), № РТ-0000062 від 24.02.2012 року на суму 72830,00 грн. (у тому числі ПДВ 12138,33 грн.) (т. І, а.с. 92), № РТ-0000063 від 27.02.2012 року на суму 4100,00 грн. (у тому числі ПДВ 683,33 грн.) (т. І, а.с. 100), № РТ-0000064 від 28.02.2012 року на суму 82900,00 грн. (у тому числі ПДВ 13816,67 грн.) (т. І, а.с. 104); податкові накладні № 30 від 28.02.2012 року на суму 82900,00 грн. (у тому числі ПДВ 13816,67 грн.) (т. І, а.с. 27), № 29 від 27.02.2012 року на суму 4100,00 грн. (у тому числі ПДВ 683,33 грн.) (т. І, а.с. 28), № 28 від 24.02.2012 року на суму 72830,00 грн. (у тому числі ПДВ 12138,33 грн.) (т. І, а.с. 29), № 25 від 20.02.2012 року на суму 192279,98 грн. (у тому числі ПДВ 32046,66 грн.) (т. І, а.с. 30), № 24 від 17.02.2012 року на суму 170479,98 грн. (у тому числі ПДВ 28413,33 грн.) (т. І, а.с. 31).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Регион-Трейдинг» були виписані позивачеві рахунки-фактури № РТ-0000035 від 17.02.2012 року на суму 170479,98 грн. (у тому числі ПДВ 28413,33 грн.) (т. І, а.с. 79), № РТ-0000039 від 20.02.2012 року на суму 192279,98 грн. (у тому числі ПДВ 32046,66 грн.) (т. І, а.с. 87), № РТ-0000040 від 24.02.2012 року на суму 72830,00 грн. (у тому числі ПДВ 12138,33 грн.) (т. І, а.с. 95), № РТ-0000041 від 27.02.2012 року на суму 4100,00 грн. (у тому числі ПДВ 683,33 грн.) (т. І, а.с. 101), № РТ-0000042 від 28.02.2012 року на суму 82900,00 грн. (у тому числі ПДВ 13816,67 грн.) (т. І, а.с. 105).

Перевезення товару здійснювалось за допомогою товарно-транспортних накладних від 17.02.2012 року (т. І, а.с. 80), від 20.02.2012 року (т. І, а.с. 88), від 24.02.2012 року (т. І, а.с. 94), від 28.02.2012 року (т. І, а.с. 106).

Відповідно до умов договору оренди № 1 від 14.10.2000 року (т. І, а.с. 65) та додаткової угоди № 19 від 26.12.2011 року до договору оренди № 1 від 14.10.2000 року (т. І, а.с. 66), позивач орендує ливарний цех на території заводу ВАТ «Енергомашспецсталь» та перевезення товару здійснювалося на зазначену територію.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем були перераховані грошові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Регион-Трейдинг», що підтверджується платіжними дорученнями № 170 від 20.02.2012 року на суму 192280,00 грн., № 194 від 24.02.2012 року на суму 72830,00 грн., № 203 від 27.02.2012 року на суму 4100,00 грн., № 210 від 28.02.2012 року на суму 82900,00 грн. (т. І, а.с. 39, 40, 41, 42).

Якість поставленого ферохрому, ферросіліція та ферромарганцю постачальниками ТОВ «Регион-Трейдинг» підтверджується виписками з сертифікату якості (т. І, а.с. 81, 82, 83, 84, 89, 90, 91, 96, 97, 98, 99, 103, 107, 108).

Відповідно до п. 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.

Таким чином, аналізуючи вищевказану норму, вбачається, що остання не несе в собі обов'язковий характер, тобто, у даному випадку Замовник - ПП «Астон» може передати заявку на перевезення вантажів Перевізнику - ТОВ «Регион-Трейдинг», але не зобов'язаний.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки, позивачем надані до перевірки товарно-транспортні накладні не засвідчені підписом водія, який здійснював перевезення.

Вантаж для ПП «Астон» згідно умов договору оренди поставлявся автотранспортом постачальника на територію ВАТ «Енергомашспецсталь».

Винятком мала місце поставка ферротитана ФТи-35 % 27.02.2012 року в кількості 200 кг, яка була здійснена власним транспортом, що підтверджується дорожнім листом вантажного автомобіля.

ВАТ «Енергомашспецсталь» були здійснені відмітки охорони про перевірку вантажу та пропуску його на територію підприємства на видаткових накладних, де вантаж пройшов зважування на спеціальних вагах, про що свідчать відповідні отвісні за лютий 2012 року (т. І, а.с. 78, 86, 93, 100 а, 105 а).

Приватним підприємством «Астон» був надісланий лист від 05.12.2012 року № 422/1 ТОВ «Регион-Трейдинг» про надання інформації та документів в підтвердження з приводу поставок, здійснених у лютому 2012 року ферровмістних матеріалів (17.02.2012, 20.02.2012, 24.02.2012, 27.02.2012, 28.02.2012 року).

У відповідь на вищезазначений лист, ТОВ «Регион-Трейдинг» надав дорожні листи, які містяться в матеріалах справи та зазначено, що дорожній лист за 27.02.2012 рік не можливо надати через причину несправності автомобіля. Також, зазначив, що водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюють на підприємстві з оформленням трудових книжок (т. І, а.с. 213, 214).

Крім того, ТОВ «Регион-Трейдинг» було повідомлено, що водії товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є матеріально-відповідальними особами, а отже, не мають права підписувати документи, які підтверджують факт прийому-передачі матеріалів (т. І, а.с. 112).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем відповідно до запиту від 22.05.2012 року № 8455/10/15-213-3 були пропоновані позивачеві надати інформацію та копії документів (засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою) про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ «Регион-Трейдинг» (код ЄДРПОУ 32749170) за лютий 2012 року, згідно наступного переліку:

1. господарські угоди, на підставі яких здійснювались фінансово-господарські операції (з додатковими угодами при їх наявності);

2. первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій:

- накладні, акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей або надання послуг (у тому числі передачі на відповідальне зберігання, на переробку тощо),

- спосіб та засіб перевезення: реквізити перевезника, договір, товарно-транспортні накладні, довіреності, залізничо-дорожні квитанції тощо, форми проведення розрахунків (дата, сума),

- форма розрахунків, платіжні документи: платіжні доручення, прибуткові касові ордери, векселі, накладні на отримання, акти взаємозаліків, інше;

3. наявність заборгованості за укладеними договорами на початок та кінець зазначеного періоду, на дату надання пояснень;

4. реєстри отриманих податкових накладних;

5. податкові накладні, отримані від продавця з урахуванням проведених коригувань суми податкових зобов'язань (при їх наявності);

6. вказати чи є Ваше підприємство кінцевим споживачем придбаних товарів, експортером товарів, посередником.

Суд зазначає, оскільки довіреності на отримання ТМЦ залишаються у постачальника, отже позивачем до перевірки був наданий облік реєстрації довіреностей в електронному вигляді - виписка з електронного журналу реєстрації довіреностей (міститься в матеріалах справи), а також, розписки на отримання довіреностей уповноваженій особі.

Що стосується посилань відповідача на незнаходження ТОВ «Регион-Трейдинг» за юридичною адресою, суд зазначає наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регион-Трейдинг» зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області з 01.12.2003 року за № 1 266 120 0000 008868 (код ЄДРПОУ 32749170) за адресою: 83048, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, просп. Титова, 7 (т. І, а.с. 113).

З 11 грудня 2003 року позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 07775349 НБ № 198834 (т. І, а.с. 114).

Пунктом 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична адреса щорічно, починаючи з наступної дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну адресу.

Проте, суд вважає, що незнаходження контрагентів позивача за юридичною адресою не є підставою робити висновки щодо відсутності самого факту передачі товару від продавця до покупця та взагалі відсутності актів приймання-передачі товару, довіреностей на отримання ТМЦ, документів, що свідчать про транспортування товару та інших первинних документів.

Слід зазначити, що постачальник позивача ТОВ «Регион-Трейдинг» є реальним підприємством, тобто таким, що зареєстроване в установленому законом порядку та знаходиться по місту його реєстрації, про що свідчить відповідне свідоцтво.

Отже, аналіз норм Податкового кодексу України не містить такої підстави для відмови у формуванні податкового кредиту платника податків, як незнаходження контрагентів за юридичною адресою.

На посилання відповідача щодо відсутні транспортних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей, трудових ресурсів у ТОВ «Регион-Трейдинг», суд зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться трудові книжки (т. І, а.с. 213, 214) водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що свідчить проте, що останні працюють у ТОВ «Регион-Трейдинг».

Також, відповідно листа № 99 від 11.12.2012 року вбачається, що у 2007 році ТОВ «Регион-Трейдинг» придбало автомобілі МАН держ. номер АН9219СР та Hyundai держ. номер АН9889СМ та які знаходяться на його балансі.

Між ТОВ «Баярд» та ТОВ «Регион-Трейдинг» був укладений договір оренди № 6 від 31.01.2011 року (т. І, а.с. 115-117) та додаткова угода № 1 від 17.01.2012 року до договору оренди № 6 від 31.01.2011 року (т. І, а.с. 118), відповідно до яких орендодавець - ТОВ «Баярд» передає, а орендар - ТОВ «Регион-Трейдинг» приймає в оренду виробниче приміщення площею 346,11 кв.м., розташоване за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Красногвардійська, 8 Д.

Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 визначено, що об'єктом оподаткування є зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, у відповідності до Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Таким чином суд вважає, що відповідач, встановлюючи факти нікчемності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, фактично керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, що є недопустимим. Його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена жодними належними та допустимими доказами, в тому числі і усними поясненнями.

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Частинами 1,2 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Нікчемність укладених правочинів, спростовуються крім того первинними документами бухгалтерського обліку, а саме, податковими накладними, накладними, журналом довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та рахунками, інше.

Тобто, в судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що визначені в акті перевірки порушення, не знайшли обґрунтованого підтвердження під час розгляду справи судом, що дає підстави для висновку про правомірність формування податкового кредиту по спірним господарським операціям за лютий 2012 року.

З огляду на викладене, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Астон» до Державної податкової служби у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2012 року № 0000032204/23842 на загальну суму 108872,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Астон» до Державної податкової служби у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2012 року № 0000032204/23842 на загальну суму 108872,50 грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби № 0000032204/23842 від 25.10.2012 року на загальну суму 108872,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Астон» понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1088 (одну тисячу вісімдесят вісім) грн. 73 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 січня 2013 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 04 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.