Вирок № 29249841, 11.02.2013, Селидівський міський суд Донецької області

242/2/13-к

1-кп/242/4/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Моцного О.С.,

при секретарі Відонової О.О.,

за участю прокурора Чередниченко О.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове кримінальне провадження № 12012050500000038 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який перебуває у зареєстрованому шлюбі, не працюючого, судимого: 05.04.2005 року Селидівським міським судом за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 22.08.2008 року на 9 місяців 17 днів; 03.04.2012 року Селидівським міським судом за ст. 129 ч. 1 КК України до 4 місяців арешту, звільненого за відбуттям строку покарання, який зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Маяковського, 4/18

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що 07.11.2012 року приблизно о 20 годині ОСОБА_3 знаходився за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, де у спальній кімнаті квартири разом із сином своєї дружини ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_2 розпивали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_3 став виказувати потерпілому ОСОБА_2 претензії щодо неналежної поведінки своєї дружини, матері потерпілого, при цьому на її адресу висловлювався нецензурною лайкою. Обурений цими висловлюваннями в адресу матері ОСОБА_2 став лаятися на ОСОБА_3, в наслідок чого між ними виникла словесна сварка, під час якої у ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин виник намір на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2 З цією метою, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи настання смерті потерпілого, взяв у праву руку кухонний ніж, що лежав у столі, яким умисно завдав ОСОБА_2 одного удару в область лівої передньої поверхні грудної клітини, а саме: в область серця. Після цього ОСОБА_3, розуміючи, що нанесене ним ножове поранення в область серця потерпілого є достатнім для настання його смерті, та, побачивши сильну кровотечу із спричиненої рани, зробив висновок, що його злочинний намір, направлений на умисне вбивство потерпілого, є доведеним до кінця, і, забравши з собою знаряддя злочину кухонний ніж з місця скоєння злочину зник, пішовши до міліції з явкою з повинною. Проте злочин ОСОБА_3 виявися незакінченим по причинах, які не залежали від його волі, оскільки про поранення ОСОБА_2 повідомила на станцію швидкої медичної допомоги м. Селидове їх сусідка з квартири № 17 ОСОБА_5, працівники якої доставили потерпілого до Селидівської ЦМЛ, де ОСОБА_2 було надано медичну допомогу.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітини зліва з пораненням лівої легені, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

По справі прокурором заявлений цивільний в порядку ст. 128 КПК України про відшкодування витрат на лікування потерпілого, який ухвалою суду від 15.01.2013 року прийнятий до провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованого його діяння визнав повністю та в судовому засіданні пояснив, що 07.11.2012 року приблизно о 20 годині він за місцем свого проживання - м. Селидове, вул. Маяковського, 4/18, у спальній кімнаті квартири разом із сином своєї дружини ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_2 розпивав спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв сказав на адресу ОСОБА_2 нецензурні слова стосовно поведінки його матері. У відповідь ОСОБА_2 почав її захищати та на його адресу став висловлюватися нецензурною лайкою. Через це між ними виникла словесна сварка та він, взявши у столі кухонний ніж, і завдав їм одного удару у грудину потерпілого. З рани потерпілого пішла сильна кровотеча і він, забравши з собою кухонний ніж, пішов у міліцію повідомити про вчинений ним злочин. У скоєному щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 є його вітчимом, з який в нього склалися неприязні відносини через те, що вітчин раніше судимий, не бажає працювати. 07.11.2012 року вони цілий день розпивали спиртні напої. В вечері він, матери та сусідка з сином пішли до магазину «АТБ-маркет» м. Селидове купувати харчі. Після чого, повертаючись, зайшли до аптеки й придбали 4 флакони медичного спирту, який зразу вжили. Після чого він з сусідкою ОСОБА_6 пішли додому, постукали у двері та ОСОБА_3, відчинивши двері, зразу вискочив на поріг з ножем в руці. Пропустив їх у квартиру став висказувати в їх адресу обурення з приводу того, що вони довго ходили за продуктами. Він сів на диван та став захищати мати від нецензурних виразів ОСОБА_3 та ОСОБА_3, стоячи біля нього, вдарив його ножем у груди. Більше нічого не памятає. Просить суворо не карати обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 її чоловік, а потерпілий син від першого шлюбу та між ними неприязні відносини. 07.11.2012 року вони цілий день розпивали спиртні напої. В вечері вона, з сином та сусідкою з її сином пішли до магазину «АТБ-маркет» м. Селидове купувати харчі. Після чого, повертаючись, зайшли до аптеки й придбали 4 флакони медичного спирту, який зразу вжили. Вона залишилася сидіти на скамійці, а син та сусідка пішли по бульвару Жовтневої революції додому. Коли вона підходила додому, то побачила свого чоловіка, який сказав, що йде до міліції. Коли вона прийшла додому, то сусідка їй сказала, що ОСОБА_3 вдарив ножем сина, а вона викликала швидку та міліцію.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 07.11.2012 року вони цілий день розпивали спиртні напої. В вечері вона, з сином та сусідкою ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_2, пішли до магазину «АТБ-маркет» м. Селидове купувати харчі. Після чого, повертаючись, зайшли до аптеки й придбали 4 флакони медичного спирту, який зразу вжили. ОСОБА_4 залишилася сидіти на скамійці, а вона з потерпілим пішли по бульвару Жовтневої революції додому. Потерпілий постукав у двері та ОСОБА_3, відчинивши двері, зразу вискочив на поріг з ножем в руці. Вона попросила убрати ніж, він його прибрав, потім вони зайшли та ОСОБА_3 з ОСОБА_2 почали сваритися. ОСОБА_3 став нецензурною лайкою ображати свою дружину та мати потерпілого, а потерпілий зробив йому з цього приводу зауваження. Після цього ОСОБА_3 миттєво вдарив ножем ОСОБА_2, вона злякалася та вибігла з квартири по допомогу. На вулиці зустріла ОСОБА_3, який їй сказав, що йде до міліції.

Згідно висновку експерта від 29.12.2012 року № 233 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітини зліва з пораненням лівої легені, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, що була спричинена йому колото-ріжучим предметом при обставинах, викладених в постанові про призначення експертизи.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Встановлено, що обвинуваченим скоєно злочин, який в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.

Обтяжуючою обставиною при призначенні покарання є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

В якості пом'якшуючих обставин при призначенні покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, явку з повинною.

Як особистість, обвинувачений характеризується з задовільного боку, не працює, має не погашену судимість, зловживає спиртними напоями.

Згідно з актом амбулаторної комплексної судової психологічно-психіатричної експертизи № 1250К/1264К від 21.11.2012 року ОСОБА_3 будь-яким психічним захворюванням (тяжким психічним розладом) не страждає, за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

При викладених обставинах, враховуючи тяжкість скоєного, наслідки, що настали, обставини, які обтяжують і пом'якшують відповідальність, дані, що характеризують особу обвинуваченого, приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини, зокрема справу «Ошурко проти України» (остаточне рішення від 08.12.2011 року), в якій зазначено, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність; це право є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції; кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувається за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України та вважає, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, але із обмеженнями, встановленими ч. 3 ст. 68 КК України.

Цивільний позов прокурора в порядку ст. 128 КПК України на суму 2229 гривень 84 коп. підлягає задоволенню, оскільки він підтверджений матеріалами справи і визнаний обвинуваченим.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Згідно п. 9 Перехідних положень КПК України запобіжний захід тривання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області, застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності КПК України залишити до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з 09 листопада 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Селидівської міської лікарні витрати на лікування потерпілого ОСОБА_7 у розмірі 2229 (дві тисячі двісті двадцять девять) грн. 84 коп., які відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України зарахувати до бюджету Селидівської міської ради (р/р 35429011001273 ГУ ДКСУ в м. Селидове, МФО 834016, ОКПО 04052962).

Речовий доказ по справі: пару чорних чоловічих черевиків, джинсові брюки синього кольору з ременем чорного кольору, сорочку темного кольору, жилетку джинсову синього кольору з рясним накладення речовини бурого кольору, що належать потерпілому повернути ОСОБА_7; ніж з плямами бурого кольору, змиви з долонів ОСОБА_3, сорочку клітчасту, фрагмент пластикової рукоятки ножа, зразки крові ОСОБА_8 та ОСОБА_2, футболку та светр з плямами бурого кольку, які долучені в якості речових доказів та зберігаються в камері зберігання речових доказів Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя