Рішення № 29245097, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/15960-2012 05.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Укртрансгруп»;

про стягнення 139 940,99 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Букова Ю. В., представник, довіреність №б/н від 20.04.2012 р.;

Від відповідача: не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/15960-2012, справа призначена слуханням на 29.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 р. слухання справи було відкладене до 18.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. продовжено термін вирішення спору на 15 днів, слухання справи відкладене до 22.01.2013 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року справу №5011-18/15960-2012 передано для розгляду судді Борисено І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року призначено розгляд справи на 05.02.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року справу №5011-18/15960-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року призначено слухання справи на 05.02.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 135 029,93 грн. основного боргу, 4 090,67 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів, 820,39 грн. трьох процентів річних, а також 2 799,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Від представника позивача надійшла заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 157 357,53 грн. основного боргу, 8 577,57 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів, 1 720,21 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 7 130,10 грн. неустойки за прострочення повернення предмета лізингу, 35 281,03 грн. збитків, а також 4 201,51 грн. витрат по сплаті судового збору.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК Укртрансгруп», було належним чином повідомлене про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень Господарського суду міста Києва, які містяться в матеріалах справи, однак відповідач повноважних представників у судове засідання не направив, письмових заперечень по суті позовної заяви не надав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25.08.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБК Укртрансгруп» (лізингоодержувач) було підписано загальні умови договору фінансового лізингу №1936L10/00, відповідно до яких, лізингодавець приймає на себе зобовязання придбати у власність від продавця предмет лізингу (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов) та передати його у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором лізингу та загальними умовами.

Відповідно до п. 1.2. загальних умов, після закінчення строку лізингу предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача по викупній вартості, вказаній в договорі лізингу, при умові повного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, визначених в договорі лізингу та загальних умовах.

Згідно п. 2.1. загальних умов, строк лізингу починається з дати передачі та закінчується датою викупу або повернення предмета лізингу лізингодавцеві за умови повного розрахунку по платежах, якщо інше не передбачено умовами договору лізингу.

Лізингоодержувач має право достроково припинити договір лізингу та повернути предмет лізингу лізингодавцеві при умові письмового попередження лізингодавця за один місяць до дати фактичного розірвання та сплати лізингодавцеві платежу за розірвання договору в розмірі трьох періодичних лізингових платежів. У будь-якому випадку таке дострокове припинення не може бути здійснене раніше одного календарного року після підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.1. загальних умов, дата та місце поставки узгоджуються лізингодавцем та лізингоодержувачем та визначаються в договорі лізингу. Передача лізингоодержувачу предмета лізингу та документів до нього оформляється підписанням сторонами акту приймання-передачі, який підтверджує комплектність предмета лізингу, а також відсутність в ньому дефектів, які можна виявити при зовнішньому огляді. Після цього лізингодавець проводить реєстрацію предмету лізингу згідно чинного законодавства.

Згідно з п. 4.1. загальних умов, з дати підписання акту приймання-передачі лізингоодержувач має право користуватися предметом лізингу відповідно до його призначення виключно для здійснення своєї господарської діяльності.

Пунктом 4.2. загальних умов передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний за власний рахунок утримувати предмет лізингу в належному технічному та робочому стані, вчасно проходити технічний огляд, передбачений чинним законодавством для предмету лізингу та огляд під час дії гарантійних умов на предмет лізингу, визначених виробником предмету лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний додержуватись інструкцій виробника та продавця щодо утримання, обслуговування та експлуатації предмета лізингу. Всі витрати, пов'язані з експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом предмета лізингу несе лізингоодержувач.

Пунктом 6.2. загальних умов передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до договору лізингу, який є його невід'ємною частиною.

Склад лізингових платежів:

6.2.1. перший лізинговий платіж складається із: комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору лізингу; авансу ціни предмета лізингу;

6.2.2. періодичні лізингові платежі складаються із першого та другого і всіх наступних лізингових платежів.

Перший періодичний лізинговий платіж складається з комісії лізингодавця.

Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються з відшкодування; комісії лізингодавця.

Згідно з п. 6.5. загальних умов, на чинність договору лізингу не впливають будь-які обмеження або неможливість користування предметом лізингу внаслідок його часткового або повного пошкодження, або внаслідок юридичних або технічних або економічних причин, випадків, надзвичайних подій, або форс-мажору. В таких випадках всі зобов'язання лізингоодержувача, в тому числі платіжні зобов'язання, залишаються чинними в повному обсязі.

Пунктом 7.2. загальних умов передбачено, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за договором лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожний день прострочення.

Лізингодавець зазначає суми нарахованої неустойки в повідомленні про лізинговий платіж. Сплата неустойки не звільняє лізингоодержувача від виконання зобов'язань відповідно до умов договору лізингу та загальних умов.

Датою оплати вважається дата надходження коштів, перерахованих лізингоодержувачем, на рахунок лізингодавця (п. 8.1. загальних умов).

Всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої сторони будуть використовуватися в наступному порядку:

- по-перше, для погашення неустойки;

- по-друге, для сплати прострочених платежів;

- по-третє, для погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати);

- по-четверте, для сплати поточних лізингових платежів.

Лізингодавець отримує право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне (п. 8.2. загальних умов).

Пунктом 9.1. загальних умов передбачено, що у випадку дострокового припинення дії договору лізингу лізингоодержувачем або у випадку повернення предмета лізингу лізингодавцю з будь-якої причини, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю у місці, зазначеному лізингодавцем протягом трьох робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться письмово додатково. У випадку несвоєчасного повернення предмета лізингу з вини лізингоодержувача, останній зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нараховану на суму еквівалента ціни предмета лізингу за період такого прострочення.

У п. 9.2. загальних умов зазначено, що лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому ж стані, в якому його було прийнято в користування, з урахуванням нормального зносу, як визначено в додатку А до загальних умов. Якщо предмет лізингу повернений в неналежному стані, лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю всі витрати на ремонт та роботи, пов'язані з відновленням стану предмета лізингу.

Додатком А до договору фінансового лізингу №1936L10/00 від 25.08.2010 року передбачено технічні характеристики предмета лізингу, зовнішній та внутрішній вигляд транспортного засобу, ін.

Відповідно до спеціальних умов договору фінансового лізингу №1936L10/00 від 25.08.2010 року, позивач зобов'язався передати відповідачеві автомобіль MERCEDES-BENZ S 550 з об'ємом двигуна 5 500 куб. см.

Додатком №2 до договору слугує графік лізингових платежів, який складається з авансового платежу, комісію за організацію та 48 періодичних лізингових платежів.

Додатковою угодою №1 від 22.10.2010 року до договору фінансового лізингу №1936L10/00 від 25.08.2010 року сторони домовилися викласти в новій редакції графік лізингових платежів у зв'язку зі зміною дати передачі предмета лізингу лізингоодержувачеві.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1. загальних умов, дата та місце поставки узгоджуються лізингодавцем та лізингоодержувачем та визначаються в договорі лізингу. Передача лізингоодержувачу предмета лізингу та документів до нього оформляється підписанням сторонами акту приймання-передачі, який підтверджує комплектність предмета лізингу, а також відсутність в ньому дефектів, які можна виявити при зовнішньому огляді. Після цього лізингодавець проводить реєстрацію предмету лізингу згідно чинного законодавства.

Згідно з п. 4.1. загальних умов, з дати підписання акту приймання-передачі лізингоодержувач має право користуватися предметом лізингу відповідно до його призначення виключно для здійснення своєї господарської діяльності.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачеві транспортний засіб - MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер АА 7000 НО, модель S 550, рік випуску 2008, колір чорний, двигун 5 461 куб. см., кузов WDD2211861A229801 25.10.2010 року, що підтверджується актом прийому-передачі до договору фінансового лізингу. В акті прийому-передачі зазначена також дата повернення чи викупу транспортного засобу - 25.10.2014 року.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі

З моменту передачі предмета лізингу, відповідач взяв на себе обов'язок по сплаті лізингових платежів, розмір яких викладено у графіку лізингових платежів.

Пунктом 6.2. загальних умов передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до договору лізингу, який є його невід'ємною частиною.

Склад лізингових платежів:

6.2.1. перший лізинговий платіж складається із: комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору лізингу; авансу ціни предмета лізингу;

6.2.2. періодичні лізингові платежі складаються із першого та другого і всіх наступних лізингових платежів.

Перший періодичний лізинговий платіж складається з комісії лізингодавця.

Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються з відшкодування; комісії лізингодавця.

Згідно з п. 6.5. загальних умов, на чинність договору лізингу не впливають будь-які обмеження або неможливість користування предметом лізингу внаслідок його часткового або повного пошкодження, або внаслідок юридичних або технічних або економічних причин, випадків, надзвичайних подій, або форс-мажору. В таких випадках всі зобов'язання лізингоодержувача, в тому числі платіжні зобов'язання, залишаються чинними в повному обсязі.

Датою оплати вважається дата надходження коштів, перерахованих лізингоодержувачем, на рахунок лізингодавця (п. 8.1. загальних умов).

Відповідно до умов договору фінансового лізингу, відповідачем на користь позивача повинно було бути сплачено 807 830,31 грн. лізингових платежів за період з 25.08.2010 року по 14.11.2012 року. Фактично відповідачем сплачено 650 472,78 грн.

Відповідач не виконував взятих на себе за договором зобов'язань належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем, яка станом на 21.01.2013 року становить 157 357,53 грн.

Всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої сторони будуть використовуватися в наступному порядку:

- по-перше, для погашення неустойки;

- по-друге, для сплати прострочених платежів;

- по-третє, для погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати);

- по-четверте, для сплати поточних лізингових платежів.

Лізингодавець отримує право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне (п. 8.2. загальних умов).

Враховуючи вищевикладений пункт договору, розмір заборгованості сформований у результаті погашення першочергових сум, необхідних до сплати, які передбачені п. 8.2. загальних умов.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як уже зазначалося вище, пунктом 7.2. загальних умов передбачено, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за договором лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлена можливість стягнення пені за кожний день прострочення до дати фактичної оплати, то господарський суд вважає за можливе стягнути з відповідача неустойку у розмірі 8 577,57 грн. за прострочення виконання зобов'язання.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 31.01.2011 року у справі №41/103.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1 720,21 грн. трьох процентів річних з простроченої суми. Вказана позовна вимога теж підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Враховуючи вищевикладене позивач повідомив про відмову від договору та припинення його дії з 14.11.2012 року, що підтверджується повідомленням вих. №2654 від 07.11.2012 року про відмову від договору фінансового лізингу №1936L10/11 від 25.08.2010 року та повернення предмета лізингу, яке знаходиться в матеріалах справи. Вказане повідомлення було вручено представникові відповідача 08.11.2012 року. Отже, договір фінансового лізингу вважається припиненим з 14.11.2012 року.

Згідно з п. 7 ч. 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Пунктом 9.1. загальних умов передбачено, що у випадку дострокового припинення дії договору лізингу лізингоодержувачем або у випадку повернення предмета лізингу лізингодавцю з будь-якої причини, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю у місці, зазначеному лізингодавцем протягом трьох робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться письмово додатково. У випадку несвоєчасного повернення предмета лізингу з вини лізингоодержувача, останній зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нараховану на суму еквівалента ціни предмета лізингу за період такого прострочення.

Відповідач повернув предмет лізингу 10.12.2012 року, що підтверджується актом приймання-передачі, який міститься в матеріалах справи, хоча передача повинна була бути здійснена 20.11.2012 року.

Розмір неустойки за прострочення повернення предмета лізингу складає 7 130,10 грн.

Як вже зазначалося, згідно з п. 7 ч. 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Пунктом 4.2. загальних умов передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний за власний рахунок утримувати предмет лізингу в належному технічному та робочому стані, вчасно проходити технічний огляд, передбачений чинним законодавством для предмету лізингу та огляд під час дії гарантійних умов на предмет лізингу, визначених виробником предмету лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний додержуватись інструкцій виробника та продавця щодо утримання, обслуговування та експлуатації предмета лізингу. Всі витрати, пов'язані з експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом предмета лізингу несе лізингоодержувач.

У п. 9.2. загальних умов зазначено, що лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому ж стані, в якому його було прийнято в користування, з урахуванням нормального зносу, як визначено в додатку А до загальних умов. Якщо предмет лізингу повернений в неналежному стані, лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю всі витрати на ремонт та роботи, пов'язані з відновленням стану предмета лізингу.

Однак, відповідач повернув пошкоджений предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі від 10.2012 року, у якому зазначено, що транспортний засіб прибув на евакуаторі.

СП у формі ТОВ «Автомобільний дім Україна - Мерседес-Бенц» на замовлення позивача здійснив діагностику предмета лізингу, за результатами якої було складено акт виконаних робіт від 14.12.2012 року та встановлено необхідність заміни запасних частин та проведення ремонту предмета лізингу.

Вартість встановлення запасних частини та запасних частин для відновлення нормального стану автомобіля становить 35 281,03 грн., що підтверджується актом виконаних робіт та рахунком №1127996 від 19.12.2012 року.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У частині 1 статті 225 Господарського кодексу України зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

У відповідності з вимогами п. 4 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 року у справі №42/266-6/492).

Враховуючи наявність вини відповідача у несправності автомобіля, наявність фактичних збитків, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, господарський суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 35 281,03 грн. збитків такою, що підлягає задоволенню.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Укртрансгруп» (інд. 03124, м. Київ, вул. М. Васильченка, 7-А, код ЄДРПОУ 36797893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (інд. 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 157 357 (сто п'ятдесят сім тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 53 коп. заборгованості, 8 577 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 57 коп. неустойки за прострочення сплати лізингових платежів, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 21 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 7 130 (сім тисяч сто тридцять) грн. 10 коп. неустойки за прострочення повернення предмету лізингу, 35 281 (тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 03 коп. збитків, 4 201 (чотири тисячі двісті одна) грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. МандриченкоДата складання рішення 12.02.2013 р.