Постанова № 29245010, 05.02.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року Справа № 803/61/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Юрко Н.Ф.,

за участю представника позивача Осадовського Р.Є.,

представників відповідача Подойлова П.В., Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Серебро» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Серебро» звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» №0000092206 від 22 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем на суму 27018 грн. та штрафних санкцій на суму 6754, 50 грн.; форми «Р» №0000102206 від 22 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 25731 грн. та штрафних санкцій на суму 6432,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Серебро» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Прилукихімснаб» за період з січня по березень 2012 року, за результатами якої складено акт № 5082/22-6/35495030 від 05 жовтня 2012 року. На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення №0000092206 та №0000102206 від 22 жовтня 2012 року.

Позивач з висновками вказаними в акті перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, так як вважає, що господарські операції між ТзОВ «Серебро» та ПП «Прилукихімснаб», спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Факт виконання робіт ПП «Прилукихімснаб» підтверджується належними первинними документами, які в свою чергу, проігноровані відповідачем при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав викладених в поданому письмовому запереченні, мотивуючи тим, що правочин, укладений між позивачем та ПП «Прилукихімснаб» є нікчемним, оскільки в ході проведеної перевірки з'ясовано, що операції з надання послуг не мали реального характеру, відсутні первинні документи. Документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж вони складені формально, але фізичного переміщення товару не відбулося від продавця до покупця, ці документи не можуть вважатися первинними та слугувати підставою для відображення операції в податковому обігу. Оскільки податковою перевіркою встановлено відсутність можливостей з боку ПП «Прилукихімснаб» виконати господарську операцію, відтак позивач не підтвердив право на податковий кредит. На підставі викладеного, просять у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що з 21.09.2012 року по 28.09.2012 року Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Серебро» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Прилукихімснаб» за період з січня по березень 2012 року, за результатами якої складено акт № 5082/22-6/35495030 від 05 жовтня 2012 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме: ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті ТзОВ «Серебро» занижено податок на додану вартість на загальну суму 25731 грн. в т.ч. за січень 2012 року - 7645 грн., за березень 2012 року 18086 грн.; ст. 134, ст. 138,ст. 139,ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року на суму 27017, 87 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000092206 від 22 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем на суму 27018 грн. та штрафних санкцій на суму 6754, 50 грн.; №0000102206 від 22 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 25731 грн. та штрафних санкцій на суму 6432,75 грн.

Висновки податкового перевірки вмотивовані тим, що ТзОВ «Серебро» до складу валових витрат та податкового кредиту включило суми за господарськими операціями з ПП «Прилукихімснаб», які не спричинили реального настання правових наслідків, а виписані з метою мінімізації сплати ПДВ первинні документи не можуть бути підставою для формування сум податкового кредиту та впливати на від'ємне значення суми податку на додану вартість, що встановлено за даними аналізу наданих позивачем первинних документів, податкової звітності, автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, а також відповідно до висновків викладених у акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3169/22-9/31360133 від 20.08.2012 року.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З акту перевірки № 5082/22-6/35495030 від 05 жовтня 2012 року вбачається, що між ТзОВ «Серебро» (замовник) та ПП «Прилукихімснаб» (виконавець) був укладений договір № 01/10/11 від 01.10.2011 року про надання послуг з розливу рідини у контейнери, усіх необхідних робіт з обслуговування контейнерів та поставки товару замовнику. Загальна ціна вказаного договору та перелік наданих виконавцем послуг визначені в додатках № 3 від 27.01.2012 року, № 5 від 20.03.2012 року та № 6 від 29.03.2012 року, що підписані та складені в місті Луцьку та підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до актів здачі-надання послуг № 115 27.01.2012 року, № 127 від 20.03.2012 року та № 152 від 29.03.2012 року, складених та підписаних в місті Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5, замовником були прийняті надані виконавцем послуги. На підставі вказаного договору були виписані податкові накладні № 115 27.01.2012 року, № 127 від 20.03.2012 року та № 152 від 29.03.2012 року.

Отже, фактичне виконання договору № 01/10/11 від 01.10.2011 року відбулося в січні-березні 2012 року.

Однак, з зазначеного вище договору № 01/10/11 від 01.10.2011 року про надання послуг вбачається, що сторонами не визначено в договорі порядок, спосіб та місце надання послуг, тобто не визначено істотних умов виконання вказаного договору. Крім того, додатки до договору та акти здачі-надання послуг були підписані одними і тими ж особами в одні і ті ж часові проміжки, але місцем складення зазначених документів були м. Луцьк та м. Київ.

Таким чином, із вказаного договору, додатків до нього та актів приймання-передачі виконаних робіт неможливо встановити фактичний зміст господарських операцій, а відтак вказані документи не можуть слугувати підтвердженням реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Прилукихімснаб».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже законодавець встановлює обов'язкові ознаки необхідні для формування податкового кредиту, серед яких є придбання або виготовлення товарів.

Однак, ні в ході перевірки позивач, ні в судовому засіданні представник позивача не надали документів про фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Також, відповідачем був долучений акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3169/22-9/31360133 від 20.08.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Прилукихімснаб» за січень-травень 2012 року, в якому зазначено про відсутність у даному періоді факту реального здійснення ПП «Прилукихімснаб» господарської діяльності щодо підтвердження господарської діяльності щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. Проведеним аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, податковим органом була встановлена відсутність у підприємства необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

При цьому суд враховує, що наявність у позивача видаткових накладних, податкових накладних рахунків-фактур та актів здачі-надання послуг, сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що, такі документи за змістом пункту 44.1 ПК України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Прилукихімснаб» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вантажно-митних декларацій , копіями довіреностей та видаткових накладних на подальшу реалізацію товарно-матеріальних цінностей, оскільки вказані документи підтверджують імпорт товарів ТзОВ «Серебро» та подальшу їх реалізацію та не можуть слугувати належними доказами на підтвердження реальності господарських операцій позивача з ПП «Прилукихімснаб» щодо надання останнім послуг.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 5082/22-6/35495030 від 05 жовтня 2012 року, про відсутність реального здійснення господарських операцій із ПП «Прилукихімснаб» знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з ПП «Прилукихімснаб», не доведено незаконності дій податкового органу при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Серебро» слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 11 лютого 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер