Ухвала суду № 29242982, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2013 р. м. Київ К-15807/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2008 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 р.

у справі № А36/420-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

третя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина»(далі-позивач, ВАТ «Дніпрошина») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі -відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2008 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі від 25.05.2007 р. № 0000802305/0.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 р. постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Бабушкінському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Дніпрошина», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 р. -без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Бабушкінському районі провела виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Дніпрошина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. за результатами якої складено акт № 213/231/05768898/01-046 від 16.05.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п. 18.3 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у завищенні від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2006 рік у сумі 44 236 855,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік на суму 55 484,00 грн.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, ВАТ «Дніпрошина»не було надано документального підтвердження витрат в сумі 39 000 000,00 грн., включених до складу валових уточненої декларації, поданої до контролюючого органу 06.03.2007 р. реєстр № 6703.

Обладнання, придбане ВАТ «Дніпрошина»на кредитні кошти, отримані від банків-нерезидентів, протягом перевіреного періоду в експлуатацію не введено. Отже, відсотки за борговими зобов'язаннями в сумі 1 278 069,00 грн. не пов'язані з веденням власної господарської діяльності.

Отримані ВАТ «Дніпрошина»доходи за 2006 р. не дозволили покрити збитки 2006 року. Отже, відсотки в сумі 3 808 275,00 грн. за облігаціями власної емісії не підлягають включенню до складу валових витрат як не пов'язані з господарською діяльністю (отриманням прибутку).

На підставі акта перевірки, ДПІ у Бабушкінському районі прийняла податкове повідомлення-рішення від 25.05.2007 р. № 0000802305/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 66 580,80 грн., у тому числі 55 484,00 грн. - основний платіж, 11 096,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Щодо завищення валових витрат на суму 39 000 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пп. пп. 7.3.5, 7.3.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

До валових витрат платників податку - суб'єктів валютного ринку відносяться також будь-які витрати, пов'язані з оплатою послуг інших осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням таких платників податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума витрат, зазначена в рядку 04.13 Декларації, складається, у тому числі, з балансової вартості іноземної валюти.

Виписки банку по банківських рахунках є первинними документами, на підставі яких позивачем відображається відповідна інформація в регістрах бухгалтерського обліку, та не можуть бути відокремлені за вибірковими датами.

Згідно до висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1653/1654 судово-економічної експертизи (далі -експертиза), завищення валових витрат на суму 39 000 000,00 грн. не підтверджені.

Що стосується віднесення до складу валових витрат витрат по сплаті відсотків за борговими зобов'язаннями, то колегія суддів вважає за потрібне зазначити.

Відповідно до п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

В пункті 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поняття «господарської діяльності», визначене, як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

При цьому основною вимогою, яка регламентована Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо включення суми відсотків за кредитами (процентів за використання залучених коштів) до валових витрат є зв'язок таких витрат з веденням господарської діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за даними розшифровки щодо складу валових витрат ВАТ «Дніпрошина», які включені до декларації з податку на прибуток за 2006 рік, відсотки за кредитними договорами № 1650/2005 від 15.08.2005 р. та № 1649/2005 від від 15.08.2005 р. з «Vsobecna uverova banka, a.c.»включені до складу валових витрат у розмірі 1 278 070 грн.

Як визначено у висновку експертизи, обладнання отримане ВАТ «Дніпрошина»за контрактом № Р2005/0036/504/05/Р від 08.04.2005 р. з компанією «Конструкта-Індастрі, а.с.»та контрактом № 100381/2005/501/05/Р від 08.04.2005 р. з компанією «Матадор а.с.»станом на 31.12.2006 р. введене в експлуатацію для виробництва ЦМК шин сучасних конструкцій.

Тобто, одержання кредитних коштів ВАТ «Дніпрошина»було спрямоване на освоєння виробництва ЦМК шин для отримання доходу.

Щодо віднесення до складу валових витрат суми відсотків за облігаціями, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в 2006 році ВАТ «Дніпрошина»здійснювало нарахування відсотків за облігаціями власної емісії.

Державною комісією з цінних паперів видано свідоцтво (реєстраційний номер 109/2/04 від 30.08.2004 р.) про реєстрацію випуску облігацій ВАТ «Дніпрошина»на загальну суму 6 836 000 грн. номінальною вартістю 1 000 грн. в кількості 6 836 штук процентних іменних облігацій на умовах бездокументарної форми розміщення. Облігації випускаються серії А з порядковим номером з 1 по 6 800.

ВАТ «Дніпрошина»(Емітентом облігацій) укладено договори купівлі-продажу цінних паперів № 05-Ї-09 від 10.02.2005 р., № 05-Т-22 від 31.03.2005 р., № 05-Т-27 від 20.04.2005 р. з «Райффайзенбанк Україна»про продаж облігацій в кількості 6 836 штук на загальну номінальну вартість 6 836 000,00 грн.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, оплата за процентними облігаціям серії А та В на суму 27336000,00грн. за договорами № 673/2005 від 31.03.2005 р. з АКБ «Укрсоцбанк»та № 05-Т-09 від 10.02.2005 р., № 05-Т-27 від 20.04.2005 р., № 05-Е-04/ПА/1959/2005 від 31.08.2005 р. з АКБ «Райффайзенбанк Україна»здійснена в 2005 році на розрахунковий рахунок ВАТ «Дніпрошина» в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу.

Умови включення процентів, виплачуваних власникам облігацій, до складу валових витрат регулюються п.п. 7.9.3 п. 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів.

Також слід зазначити, що судами попередніх інстанцій встановлено порушення позивачем п. 18.3 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо віднесення до складу валових 100% витрат по взаємовідносинам з нерезидентами, що розташовані в офшорних зонах. Проте, суди дійшли висновку, що зазначена сума 372 445,00грн. за контрактами з нерезидентами, розташованими в офшорних зонах, не враховується у розрахунку податкового зобов'язання, та є підставою для відповідного коригування податкового обліку платника податків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2008 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов