Ухвала суду № 29242040, 06.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року справа №2а/0570/15712/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Марциновському А.К.

за участю представників:

від позивача: Новогродська В.В.

від відповідача: Проскурін В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/15712/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/15712/2012 позов задоволений повністю (а.с.41, 42-46).

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 09 листопада 2012 року №0000761510/25243/10/15-17/1-1.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» витрати по сплаті судового збору у розмірі 758 (сімсот п'ятдесят вісім) гривень 58 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. (а.с.49-52). Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, у порушенні положень п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.12 ст.201 ПК України, невірному застосуванні норм 1,4, п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої в Мінюсті України 29.03.2004 року за №377/8976 (Інструкція №22), не враховано норми абз.1 п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІУ (Закон №996).

Представник позивача заперечував у повному обсязі. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні у повному обсязі підтримав доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (позивач, ПАТ «ММК ім..Ілліча») зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 30 грудня 1996 року за адресою: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, включено до ЄДРПОУ за номером 00191129. На податковий облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку позивача взято 10 січня 2011 року. Відповідно до свідоцтва № 100319548 від 28 січня 2011 року є платником податку на додану вартість.

19 жовтня 2012 року відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби проведено камеральну перевірку ПАТ «ММК ім. Ілліча» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року, за наслідками якої складено відповідний акт перевірки від 19 жовтня 2012 року №461/15-17 1-1-00191129 (т. 1 арк. справи 7-14).

У висновках акта перевірки зазначено, що в порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ПАТ «ММК ім. Ілліча» не має права на бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2012 року у сумі 50 572 грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлен}- суму бюджетного відшкодування за серпень 2012 року на суму 50 572 грн., у зв'язку з тим. що ПАТ «ММК ім. Ілліча» не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення за липень 2012 року у сумі 50 572 грн.

Позивачем 30 жовтня 2012 року за вихідним № 04/2246 направлено до СДПІ у м. Донецьку ДПС заперечення на акт камеральної перевірки № 461/15-17/1-1-00191129, в яких зазначав, що висновок, викладений в акті перевірки в частині відсутності права ПАТ «ММК ім. Ілліча» на бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2012 року у сумі 50 572 грн., є неправомірним, необ'єктивним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства (т. 1 арк. справи 15-17).

Відповідач 08 листопада 2012 року за № 25060/10/15-17/1-1 надав відповідь ПАТ «ММК ім. Ілліча» про результати розгляду заперечень, в якій повідомив, що висновок акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС від 19 жовтня 2012 року викладається у наступній редакції: камеральною перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2012 року на 50 572 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 50 572 грн. за липень 2012 року та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року на суму 50 572 грн. (т. 1 арк. справи 18-21).

На підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та пункту 123.1 статті 123, статті 76, пунктів 200.10, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платника податків у м. Донецьку Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № 0000761510/25243/10/15-17/1-1, яким за порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 ПАТ «ММК ім. Ілліча» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 50 572,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 25 286,00 грн. (т. 1 арк. справи 22).

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач отримав 12 листопада 2012 року, про що свідчить штемпель із вхідним номером 356, поставлений на податковому повідомленні-рішенні (т. 1 арк. справи 22).

Спірними обставинами у справі є правомірність нарахування позивачем податкового кредиту за липень 2012 року та включення частини залишку від'ємного значення за липень 2012 року у сумі 50 572,00 грн. до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень ст.198 ПК України, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповіді СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС на заперечення до акту перевірки зазначено, що позивачем не підтверджено факт придбання товарів (послуг) на суму ПДВ 50 572,07 грн. від ТОВ «Мега торг» (ЄДРПОУ 37789438).

Позивачем доведено фактичне виконання правочинів, які вчинялися між ним та ТОВ «Мега торг» по придбанню товарів (робіт, послуг), що підтверджено:

- накладними № 15042 від 31 липня 2012 року, № 9507 від 20 липня 2012 року, № 6007 від 13 липня 2012 року, № 4514 від 10 липня 2012 року, № 12017 від 25 липня 2012 року, № 11013 від 23 липня 2012 року, № 2015 від 05 липня 2012 року, № 11510 від 24 липня 2012 року, № 7511 від 17 липня 2012 року, № 514 від 02 липня 2012 року, № 2510 від 06 липня 2012 року, № 5516 від 12 липня 2012 року, № 1008 від 03 липня 2012 року, № 7509 від 16 липня 2012 року, № 4006 від 09 липня 2012 року, № 14530 від 30 липня 2012 року, № 5009 від 11 липня 2012 року, № 9015 від 19 липня 2012 року (т. 1 арк. справи 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195,198,201,204);

- товарно-транспортними накладними від 31 липня 2012 року, 20 липня 2012 року, 13 липня 2012 року, 10 липня 2012 року, 25 липня 2012 року, 23 липня 2012 року, 05 липня 2012 року, 24 липня 2012 року, 17 липня 2012 року, 02 липня 2012 року, 06 липня 2012 року, 12 липня 2012 року, 03 липня 2012 року, 16 липня 2012 року, 09 липня 2012 року, 30 липня 2012 року, 11 липня 2012 року, 19 липня 2012 року, в яких зазначено, що вантажовідправником є ТОВ «Мега торг», вантажоодержувачем - ПАТ «ММК ім. Ілліча», пункт навантаження - м. Донецьк, пункт розвантаження - м. Маріуполь, автопідприємство - ТОВ «Мега торг», автомобіль НОМЕР_2, водій ОСОБА_4 (т. 1 арк. справи 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 193, 196, 199,202,205);

- платіжними дорученнями № 1295 від 10 серпня 2012 року, № 1224 від 03 серпня 2012 року, № 1199 від 27 липня 2012 року, № 1152 від 20 липня 2012 року, № 1119 від 13 липня 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 148-152).

Згідно з п.3.8 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Із наданих до суду платіжних доручень вбачається, що реквізит «Призначення платежу» має посилання про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Колегія суддів зазначає, що платіжні доручення мають всі необхідні реквізити та відповідає вимогам Інструкції №22.

За наслідками господарських операцій поставки ТОВ «Мега торг» видало позивачу податкові накладні: від 31 липня 2012 року № 15042 на загальну суму 4 950,22 грн., у тому числі ПДВ 825,04 грн.; від 20 липня 2012 року № 9507 на загальну суму 4 968,00 грн., у тому числі ПДВ 828,00 грн.; від 13 липня 2012 року № 6007 на загальну суму 5 420,40 грн., у тому числі ПДВ 903,40 грн.; від 10 липня 2012 року № 4514 на загальну суму 5 697,12 грн., у тому числі ПДВ 949,52 грн.; від 25 липня 2012 року № 12017 на загальну суму 5 835,72 грн., у тому числі ПДВ 972,62 грн.; від 23 липня 2012 року № 11013 на загальну суму 6 352,80 грн., у тому числі ПДВ 1 058,80 грн.; від 05 липня 2012 року № 2015 на загальну суму 10 622,40 грн., у тому числі ПДВ 1 770,40 грн.; від 24 липня 2012 року № 11510 на загальну суму 11 134,89 грн., у тому числі ПДВ 855,82 грн.; від 17 липня 2012 року № 7511 на загальну суму 14 168,36 грн., у тому числі ПДВ 2 361,39 грн.; від 02 липня 2012 року № 514 на загальну суму 14 767,20 грн., у тому числі ПДВ 2 461,20 грн.; від 06 липня 2012 року № 2510 на загальну суму 14 963,10 грн., у тому числі ПДВ 2 493,85 грн.; від 12 липня 2012 року № 5516 на загальну суму 18 025,23 грн., у тому числі ПДВ 3 004,21 грн.; від 03 липня 2012 року № 1008 на загальну суму 22 678,20 грн., у тому числі ПДВ 3779,70 грн.; від 16 липня 2012 року № 7509 на загальну суму 24 017,43 грн., у тому числі ПДВ 4 002,90 грн.; від 09 липня 2012 року № 4006 на загальну суму 26 265,84 грн., у тому числі ПДВ 4 377,64 грн.; від 30 липня 2012 року № 14530 на загальну суму 28 002,81 грн., у тому числі ПДВ 4 667,13 грн.; від 11 липня 2012 року № 5009 на загальну суму ЗО 296,67 грн., у тому числі ПДВ 5 049,45 грн.; від 19 липня 2012 року № 9015 на загальну суму 55 266,00 грн., у тому числі ПДВ 9 211,00 грн. (т. 1 арк. справи 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197,200,203,206).

Надані ТОВ «Мега торг» податкові накладні заповненні неналежним чином, тому на підставі пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем до СДШ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС надіслано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 18 серпня 2012 року, в якій зазначено про порушення продавцем, ТОВ «Мега торг», порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 арк. справи 115-147). Разом із вказаною заявою позивачем надсилався реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за липень 2012 року (т. 1 арк. справи 91).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, пунктом 11 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 20 розділу III Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Дослідженням обставин формування позивачем податкового кредиту у розмірі 50 572 грн. встановлено, що податковий кредит сформовано ним на підставі вищевказаних податкових накладних, виданих ТОВ «Мега торг». Вказані податкові накладні відображені позивачем у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період - липень 2012 року. Копії цих реєстрів наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 2-251, т. З арк. справи 1-35).

Податкові накладні були заповненні з порушенням норм пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Згідно пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України дані податкові накладні не підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, так як сума податку на додану вартість у них не перевищує 10 тисяч гривень.

На підставі абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем додано до податкової декларації за звітний податковий період липень 2012 року заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) разом з реєстром виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року.

Також колегія суддів зауважує, що позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт отримання товарів/послуг на суму ПДВ 50 572,07 грн. від ТОВ «Мега торг» та факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг. Таким чином, позивачем підтверджено правомірність визначення податкового кредиту за липень 2012 року за вказаним контрагентом та включення до його складу суми ПДВ у вказаному розмірі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19 вересня 2012 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року (т. 1 арк. справи 41-42). Згідно з даною декларацією та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 195 783 013,00 грн. По рядку 19 декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення в сумі 195 783 013,00 грн. Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 22 податкової декларації звітного періоду) складається із суми податку на додану вартість, яка виникла у липні 2012 року складає 195 783 013,00 грн. (т. 1 арк. справи 49).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредит} такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг. Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року та додатків до неї, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у липні 2012 року становила від'ємне значення у розмірі 195 783 013,00 грн., сума податкового кредиту, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у липні 2012 року, становить 198 460 243,00 грн.

На підтвердження факту оплати за товари (роботи, послуги) отриманих від ТОВ «Мега торг», що є спірним у справі, позивач надав суду платіжні доручення, за якими ним здійснювалась оплата (т. 1 арк. справи 148-152).

За даних обставин, сума фактично сплаченого позивачем податкового кредиту постачальникам у липні 2012 року у повному обсязі покриває суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 195 783 013,00 грн., що підтверджує право позивача на отримання заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в декларації за серпень 2012 року у вказаній сумі, у тому числі в сумі 50 572,00 грн., на яку зменшено відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у серпні 2012 року у загальному розмірі 195 783 013,00 грн., у тому числі в сумі 50 572,00 грн., в якій відмовлено у бюджетному відшкодуванні.

З урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність у позивача порушень пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, та необґрунтованість відмови відповідачем у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 50 572,00 грн. та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 286,00 грн. та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

При придбанні товару (послуг) Позивачем сплачено суму податку у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, та правомірно сформоване від'ємне значення за наслідками таких господарських операцій. Наявна інформація в платіжному доручені у розділі призначення платежу, в сукупності з іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, надають достатньо інформації щодо сплати по господарським операціям за придбаний товар, послуги, та як наслідок правомірності формування податкового кредиту.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Доводи апелянта про не врахування судом першої інстанції вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22, щодо порядку заповнення платіжних доручень, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, вони є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів звертає увагу, що факт порушення податкового законодавства на думку податкового органу, встановлений за наслідками проведеної камеральної перевірки, суть якої полягає у проведені такої перевірки суцільним порядком (ст.76 ПК України).

Колегія суддів зазначає, що у випадку сумнів щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкової накладної, платіжного доручення, в якому, на думку Відповідача було не достатньо інформації для визначення такої правомірності, податковий орган не був позбавлений можливості з метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення цього питання, провести у встановленому законом порядку іншого виду перевірки ( з витребовуванням необхідних документів), та прийняти обґрунтоване рішення за наслідками такої перевірки.

Доводи апелянта на не врахування судом першої інстанції абз.1 п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.10.2010 року №984, є також безпідставними, з огляду на те, що зазначений Порядок не стосується порядку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятої судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/15712/2012- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06 лютого 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена 11 лютого 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар