УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/3807/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
представника позивача Лаптєва О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Аграрій" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2012р. по справі № 2а-1670/3807/12
за позовом Приватного підприємства "Аграрій"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Аграрій" (надалі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:
- визнати дії ДПІ у м. Полтаві неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 24 листопада 2011 року № 0001982310.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 року у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Аграрій" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Аграрій" перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві.
ДПІ у м. Полтаві 31 жовтня 2011 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Авто-СВ-2009" за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2010 року.
За результатами перевірки 31 жовтня 2011 року складено акт № 8456/23-5/24828608, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 91 309,0 грн., у тому числі по періодах: за 1 півріччя 2009 року в сумі 10774, 00 грн., за 3 квартал в сумі 1219,00 грн., за 2009 рік в сумі 79316,00 грн.
На підставі вищевказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2011 року № 0001982310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 91309,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 22827,30 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 91 309,0 грн., у тому за 1 півріччя 2009 року, 3 квартал, 2009 рік за господарськими операціями з ПП "Авто-СВ-2009" не підтвердженими первинними документами.
Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно п. 3.2 ст. 3 даного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За приписами ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, які повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства України та які мають відповідну юридичну силу та доказовість.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Аграрій" та ПП "Авто-СВ-2009" був укладений договір купівлі-продажу № 110 від 01 жовтня 2009 року, відповідно до якого продавець (ПП "Авто-СВ-2009") в особі директора ОСОБА_3 зобов'язується продати покупцю, а покупець ПП "Аграрій" оплатити та прийняти товар - калій хлористий у кількості 200 т.
30 квітня 2009 року між ПП "Аграрій" та ПП "Авто-СВ-2009" був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні № 30/04. Предметом даного договору є автотранспортні послуги, вантажно-розвантажні послуги, експедиційні послуги. Перевізник ПП "Авто-СВ-2009" в особі директора ОСОБА_3.
На виконання вказаних договорів ПП "Авто-СВ-2009" виписані податкові накладні, накладні, складені акти виконаних робіт, які підписані та скріплені печаткою підприємства.
З податкових накладних, наданих позивачем в підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами, вбачається, що вони виписані у травні (27.05.2009 р.), червні, серпні, жовтні, листопаді грудні 2009 року та підписані ОСОБА_3.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 березня 2011 року визнано винним ОСОБА_3. (засновника та директора ПП "Авто-СВ-2009") у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч.2 КК України. Вирок набрав законної сили 24 березня 2011 року та ним встановлено, що 28 квітня 2009 року ОСОБА_3 підписав реєстраційну картку форми № 4 на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та про зміну місцезнаходження юридичної особи, зміну керівника ПП "Авто-СВ-2009" на ОСОБА_4 та зміну фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори від імені ОСОБА_4
07.05.2009 року державним реєстратором у виконавчому комітеті Світловодської міської ради Кіровоградської області Сологубом С.Ю. проведено державну реєстрацію вказаних у реєстраційній картці форми № 4 змін, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.180-182).
Згідно протоколу виїмки від 23 вересня 2010 року (а.с. 184-185), для долучення до матеріалів кримінальної справи був вилучений наказ № 9 від 07 травня 2009 року про те, що ОСОБА_4, як засновник ПП "Авто-СВ-2009" приступає до виконання обов'язків директора підприємства з 07 травня 2009 року.
Отже, на час виписки податкових накладних директором ПП "Авто-СВ-2009" був ОСОБА_4 а не ОСОБА_3, а тому податкові накладні були підписані не повноваженою на те особою.
Згідно з п. 2.16 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам.
Враховуючи те, що податкові накладні складені з порушенням приписів ч. 2 ст. 9 цього Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вони не мають юридичної сили та доказовості, а тому не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій за вказаними вище договорами.
Крім того, згідно з приписами п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Оскільки, витрати можуть підтверджувати відповідні розрахункові, платіжні та інші документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, податкова накладна будучі одночасно розрахунковим документом, складена з порушенням приписів ч. 2 ст. 9 цього Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" а тому не може бути підставою для підтвердження витрат понесених за вище вказаними договорами.
Таким чином, враховуючи норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що позивачем неправомірно сформовано валові витрати за господарськими операціями з ПП "Авто-СВ-2009", що не підтверджені первинними документами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Авто-СВ-2009" на загальну суму 91 309,00 грн.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій ДПІ у м. Полтаві при проведенні перевірки, виходячи з наступного.
11 лютого 2011 року проведено невиїзну документальну перевірку ПП "Аграрій" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ПП "Авто-СВ-2009" за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складений акт № 865/23-5/24828608 від 11 лютого 2011 року за висновками якого встановлено порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість".
31 жовтня 2011 року ДПІ у м. Полтаві була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Авто-СВ-2009" за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт № 8456/23-5/24828608 за висновками якого встановлено порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Отже, перевірка, проведена 31.10.2011 року не є повторною, оскільки актом перевірки від 11 лютого 2011 року № 865/23-5/24828608 було проведено донарахування лише ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Авто-СВ-2009".
Посилання позивача в апеляційній скарзі на незаконність наказу від 20.11.2011 р. про проведення перевірки колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказаний наказ позивачем не оскаржувався, є діючим і не скасований.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрій" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2012р. по справі № 2а-1670/3807/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.
Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2013 р.
Судове рішення № 29241421, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/3807/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: