Ухвала суду № 29241338, 28.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 р.Справа № 2а-10748/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-10748/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікотекс", звернувся до суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.09.2012 року № 0000662223 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Вікотекс" з податку на прибуток на суму 180433, 00 грн., в тому числі 180432, 00 грн. за основним платежем та 01.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення - рішення від 03.09.2012 року № 0000672223 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Вікотекс" з податку на додану вартість на суму 114174, 00 грн., в тому числі 114173, 00 грн. за основним платежем та 01.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені виключно на підставі висновків актів позапланових виїзних перевірок його контрагентів, а саме: довідка ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Перша технологічна компанія-СТГ" (код 37190531), в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та в частині правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011, акт зустрічної звірки по ТОВ "Лінда Стар", код за ЄДРПОУ 37363810 від 15.09.2011 року №3903/182/37363810 з питання правильності відображення даних декларації з ПДВ за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року . У вищевказаних актах зазначено, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виді діяльності.

Далі позивач вказує, що підставою для нарахування ТОВ "Вікотекс" грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, з урахуванням штрафних санкцій є висновок відповідача про нікчемність укладених правочинів від імені ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Лінда Стар", ТОВ „Перша технологічна компанія-СТГ", які не спричиняють реального настання правових наслідків. Інших мотивів, як вказує позивач, суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки від 17.08.2012 року № 375/22-204/31236182 є необгрунтованими, не відповідають дійсним обставинам справи, а винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення є такими, що мають бути визнані судом протиправними, оскільки за операціями з даними контрагентами товар був оприбуткований в повному обсязі, оплату вартості товару проведено повністю, тобто господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс".

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 03.09.2012 року № 0000662223 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" з податку на прибуток на суму 180433, 00 грн. (сто вісімдесят тисяч чотириста тридцять три гривні), в тому числі 180432, 00 грн. (сто вісімдесят тисяч чотириста тридцять дві гривні) за основним платежем та 01.00 грн. (одна гривня) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 03.09.2012 року № 0000672223 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" з податку на додану вартість на суму 114174, 00 грн. (сто чотирнадцять тисяч сто сімдесят чотири гривні), в тому числі 114173, 00 грн. (сто чотирнадцять тисяч сто сімдесят три гривні) за основним платежем та 01.00 грн. (одна гривня) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікотекс", зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.12.2000 р., за № 14801050004003661, взято на облік Дергачівській МДПІ 16.01. 2008 за № 1714, зареєстрований платником ПДВ, свідоцтво від 21.01.2008 р. № 100090404, видане Дергачівською МДПІ.

З 23.07.2012 року по 10.08.2012 року фахівцями Дергачівської МДПІ проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.08.2012 року № 375/22-204/31236182 (а.с. 10-57 т. 1), згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ст. 203, 215, 216, 228, 627 ЦК України , п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями та п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг).

- перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 встановлене його заниження всього у сумі 180432 ,0 грн.,

у тому числі:

за 2 квартал 2011 року в сумі - 68745 ,0 грн.;

за 01.04.2011- 31.12.2011 рік в сумі - 111687,0 грн.;

за II квартал 2011 встановлено його заниження у сумі 68053,0 грн.

за III квартал 2011 встановлено його заниження у сумі 43634,0 грн., а саме: ТОВ " Вікотекс" в порушення п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року безпідставно віднесено суми за нікчемними правочинами по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ „Перша технологічна компанія-СТГ" на загальну суму - 274980 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток ТОВ " Вікотекс" за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. встановлено його заниження у сумі 68745, 0 грн.

- ТОВ " Вікотекс" в порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 , п.138.1, п. 138.2, п.138.3 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями до складу валових витрат за II квартал 2011 року безпідставно віднесено суми 295884 грн. за нікчемними правочинами по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Вікотекс" на загальну суму - 295884 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток ТОВ "Вікотекс" за II квартал 2011 встановлено його заниження у сумі 68053,0 грн.

- ТОВ "Вікотекс" в порушення п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суб'єктом господарювання безпідставно віднесено за III квартал 2011 року суми 189712,0 грн. по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Промтехноопт", код за ЄДРПОУ 37092055 на загальну суму - 189732 грн., які не підтверджені розрахунками, платіжними іншими документами, обов'язковість ведення, яких передбачено в податковому обліку.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток ТОВ "Вікотекс" за III квартал 2011 року встановлено його заниження у сумі 43634,0 грн.

- перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 ТОВ "Вікотекс" встановлено його завищення в сумі 114173,00 грн.

- перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України в результаті заниження ТОВ " Вікотеке" податку на додану вартість в сумі-54996,00 грн. в частині завищення податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі - 54996,00 грн.

- перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.2, п.198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України в результаті заниження ТОВ "Вікотекс" за травень податку на додану вартість в сумі - 59177,0 грн. в частині завищення податкового кредиту в сумі - 59177,0 грн.

На підставі вказаний висновків акту перевірки Дергачівською МДПІ винесені податкове повідомлення - рішення від 03.09.2012 року № 0000662223 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Вікотекс" з податку на прибуток на суму 180433, 00 грн., в тому числі 180432, 00 грн. за основним платежем та 01.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення - рішення від 03.09.2012 року № 0000672223 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Вікотекс" з податку на додану вартість на суму 114174, 00 грн., в тому числі 114173, 00 грн. за основним платежем та 01.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 122-123 т.1).

Також встановлено, що ТОВ "Вікотекс" у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Лінда Стар" та ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, використання товарів у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, оформленими у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також податковими накладними, оформленими згідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Лінда Стар" та ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ", були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копіями витягів та довідок з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або відображення його у податковій звітності це тягне відповідальність та негативні наслідки саме до щодо цієї особи, що кореспондується з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Як свідчать письмові докази, між ТОВ "Вікотекс" (покупець) та ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" (продавець), укладений договір поставки № 16 від 16.02.2011 р. (а.с. 121-123 т.2).

Відповідно до предмету договору ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність отримувача ТОВ "Вікотекс" (покупець) матеріали, що вказані у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а отримувач зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору (п. 1.1. договору).

Ціна договору становить 329976, 00 грн., в т. ч. ПДВ 54996,00 грн. (п. 2.1 договору). Відповідно до п. 11.1 договору термін дії договору встановлено з дати його підписання і до 31 грудня 2011 року включно.

На виконання умов договору сторонами договору складено та підписано специфікацію, яка є додатком № 1 до нього (а.с. 124 т.2).

Згідно з умовами укладеного договору ТОВ "Перша технологічна компанія -СТГ" відвантажені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 329976, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 54996, 00 грн., що підтверджується копіями рахунку № 000039 від 16.02.2011 року (а.с. 142 т.1), видаткової накладної: № 000042 від 17.02.2011 р. на суму 329976, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 54996, 00 грн. (а.с. 140 т.1).

Факт отримання товару підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей, згідно з яким товар отримано за довіреністю №43 від 17.02.2011 року уповноваженою особою ТОВ "Вікотекс" - Кондратенко А.В. (а.с. 89 т.2).

Транспортування вантажу за цим договором здійснювалося за рахунок ТОВ "Вікотекс" автомобілем Рено Мастер № АХ 4961 ВМ, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної № 17/02 від 17.02.2011 р. (а.с. 141 т.1), а також копіями: наказу № 18 від 01.05.2004 року про прийняття на роботу водія-експедитора, свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу за ТОВ "Вікотекс", копією трудової книжки водія-експедитора (а.с. 139-141 т.2).

Оприбуткування позивачем придбаних у ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" ТМЦ підтверджується картками рахунку 201 (а.с. 159-165 т. 1).

ТОВ "Вікотекс" проведена оплата на ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" за отриманий товар, згідно умов договору, що підтверджується копіями платіжних доручень: № 158 від 22.03.2011 р. на суму 50000,00 грн., № 179 від 29.03.2011 р. на суму 90000,00 грн., № 209 від 14.04.2011 р. на суму 85000,00 грн., № 218 від 05.05.2011 р. на суму 104976, 00 грн. (а.с. 143-146 т.1).

Також ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" виписана наадресу ТОВ "Вікотекс" податкова накладна: № 241 від 17.02.2011 р. на суму 329976, 00 грн. в т.ч. ПДВ 54996, 00 грн. (а.с. 147 т. 1).

Суму податку на додану вартість за цією господарською операцією позивачем включено до складу податкового кредиту звітного податкового періоду.

ТОВ "Вікотекс" придбав за цим договором матеріали для подальшого використання у власному виробництві, що підтверджується копіями попередніх калькуляцій (а.с. 179-212 т. 1), а виготовлену продукцію було реалізовано третім особам, що підтверджується копіями видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень (а.с. 213-250 т.1, 1-87 т.2).

Крім того, письмовими доказами встановлено, що між ТОВ "Вікотекс" (покупець) та ТОВ "Лінда Стар"(продавець) укладений договір поставки № 30/03 від 30.03.2011 р. (а.с. 148 т.1).

Відповідно до предмету договору, ТОВ "Лінда Стар"(продавець) зобов'язується поставити та передати у власність отримувача ТОВ "Вікотекс" (покупець) матеріали, що вказані у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору, а отримувач зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору (п. 1.1. договору).

Ціна договору становить 1000000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 166666,67 грн. (п. 2.1 договору). Відповідно до п. 11.1 договору термін дії договору встановлено з дати його підписання і до 31 грудня 2011 року включно.

На виконання умов договору сторонами було складено та підписано специфікацію, яка є додатком № 2 до нього на товарно-матеріальні цінності на суму 355060, 80 грн. в т.ч. ПДВ 59176, 80 грн. (а.с. 151 т.1).

Згідно з умовами вказаного договору, ТОВ "Лінда Стар" відвантажені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 355060, 80 грн. в т.ч. ПДВ 59176, 80 грн., що підтверджується копією рахунку № 79 від 24.05.2011 року (а.с. 134 т.2), копією видаткової накладної: № 81 від 25.05.2011 р. на суму 355060, 80 грн. в т.ч. ПДВ 59176, 80 грн. (а.с. 135 т.2).

Факт отримання товару підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей, згідно з яким товар отримано за довіреністю №97 від 24.05.2011 року уповноваженою особою позивача Кондратенко А.В. (а.с. 90 т.2).

Транспортування вантажу за цим договором здійснювалося за рахунок ТОВ "Вікотекс" автомобілем Рено Мастер № АХ 4961 ВМ, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної №25/05 від 25.05.2011 р. (а.с. 136 т.2), а також копіями: наказу № 18 від 01.05.2004 року про прийняття на роботу водія-експедитора, свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу за ТОВ "Вікотекс", копією трудової книжки водія-експедитора (а.с. 139-141 т.2).

Оприбуткування позивачем придбаних у ТОВ " Лінда Стар" ТМЦ підтверджується картками рахунку 201 (а.с. 166-173 т. 1).

Також ТОВ "Лінда Стар" виписана на ТОВ "Вікотекс" податкова накладна № 218 від 25.05.2011 р. на суму 355060, 80 грн. в т.ч. ПДВ 59176, 80 грн. (а.с. 157 т. 1).

Суму податку на додану вартість за цією господарською операцією позивачем включено до складу податкового кредиту звітного податкового періоду.

ТОВ "Вікотекс" проведена оплата на ТОВ Лінда Стар" за отриманий товар, згідно умов договору, що підтверджується копіями платіжних доручень: № 456 від 17.08.2011 р. на суму 90000,00 грн., № 445 від 15.08.2011 р. на суму 50000, 00 грн., № 461 від 22.08.2011 р. на суму 90000,00 грн. (а.с. 154-156 т.1).

ТОВ "Вікотекс" придбав за цим договором матеріали для подальшого використання у власному виробництві, що підтверджується копіями попередніх калькуляцій (а.с. 179-212 т. 1), а виготовлену продукцію реалізовано третім особам, що підтверджується копіями видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень (а.с. 213-250 т.1, 1-87 т.2).

Також матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Вікотекс" (покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (продавець), укладений договір купівлі-продажу № 25/07 від 25.07.2011 р. (а.с. 109-110 т.2).

Предметом договору № 25/07 від 25.07.2011 р. є наступне: продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити переданий товар -матеріали для виробництва стеклопластику в кількості та за цінами, згідно рахунків-фактур, з урахуванням ПДВ 20% (п. 1.1. договору). Умови постачання - самовивіз (п. 1.3).

Ціна договору встановлюється загальною кількістю відвантаженого та поставленого товару згідно накладних, підписаних обома сторонами (п. 2.2 договору). Відповідно до п. 8.4 договору термін дії договору встановлено з моменту його підписання і до 31 грудня 2011 року.

Згідно з умовами вказаного договору, ТОВ "Промтехноопт" відвантажені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 227654, 40 грн. в т.ч. ПДВ - 37942, 40 грн., що підтверджується копіями рахунків № 00142 від 25.07.2011 р. (а.с. 111 т.2) та № 00194 від 21.09.2011 р. (а.с. 115 т.2), копіями видаткових накладних № 00151 від 28.07.2011 р. на суму 94224, 00 грн. в т.ч. ПДВ 15704, 00 грн. (а.с. 112 т.2) та № 00185 від 22.09.2011 р. на суму 133430, 40 грн. в т.ч. ПДВ - 22238, 40 грн. (а.с. 116 т.2).

Факт отримання товару підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей, згідно з яким товар отримано за довіреністю №141 від 28.07.2011 р. та довіреністю № 163 від 21.09.2011 року уповноваженою особою позивача Кондратенко А.В. (а.с. 91-92 т.2).

Транспортування вантажу за цим договором здійснювалося за рахунок ТОВ "Вікотекс" автомобілем Рено Мастер № АХ 4961 ВМ, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних №28/07 від 28.07.2011 р. та № 21/09 від 21.09.2011 року (а.с. 113, 117 т.2), а також копіями: подорожніх листів вантажного автомобіля № 848097 від 28.07.2011 р. та № 848100 від 22.09.2011 р. (а.с. 114, 119 т.2), наказу № 18 від 01.05.2004 року про прийняття на роботу водія-експедитора, свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу за ТОВ "Вікотекс", копією трудової книжки водія-експедитора (а.с. 139-141 т.2).

Оприбуткування позивачем придбаних у ТОВ "Промтехноопт" ТМЦ підтверджується картками рахунку 201 (а.с. 174-176 т. 1).

ТОВ "Вікотекс" проведена оплата на ТОВ "Промтехноопт" за отриманий товар, згідно умов договору, що підтверджується копією платіжного доручення № 524 від 06.10.2011 р. на суму 94224, 00 грн. (а.с. 158 т.1).

ТОВ "Вікотекс" придбав за цим договором матеріали для подальшого використання у власному виробництві, що підтверджується копіями попередніх калькуляцій (а.с. 179-212 т. 1), а виготовлену продукцію було реалізовано третім особам, що підтверджується копіями видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень (а.с. 213-250 т.1, 1-87 т.2).

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Таким чином, господарські операції між позивачем та його контрагентами повністю підтверджено належними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також податковими накладними, оформленими згідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. При цьому, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено під час перевірки, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні. Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами у перевіряємий період та правомірність віднесення позивачем даних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" є юридичною особою та зареєстрована виконавчим комітетом Харківською міської ради 02.08.2010 року, про що свідчить копія спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.11.2012 року № 15184909. Як вбачається зі спеціального витягу ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" станом на 22.11.2012 року ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" перебуває у стані припинення підприємницької діяльності (а.с. 163-165 т.2).

ТОВ "Лінда Стар" на момент укладення з позивачем договору та вчинення господарських операцій включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.10.2012 року № 14987018. Як вбачається довідки, а саме запис 17, щодо ТОВ "Лінда Стар" 27.06.2012 року внесено судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, а 17.10.2012 року до ЄДР було внесено запис 19 про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом (а.с. 166-170 т.2).

ТОВ "Промтехноопт" зареєстровано як юридичну особу 14.07.2010 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить копія витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.05.2012 року (а.с. 147-153 т.2).

Відповідно до акту перевірки позивача, підставою для неправомірності віднесення позивачем сум валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту Дергачівською МДПІ зазначено висновки акту зустрічної звірки, складеного ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 3903/182/37363810 по ТОВ "Лінда Стар" з питання правильності відображення даних декларації з ПДВ за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року.

Проте, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі № 2а-13040/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2012 року у справі № 2а-13040/11/2070 (а.с.106-109 т.1) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінда Стар" з питання правильності відображення даних декларації з ПДВ за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, за наслідками якої складено акт №3903/182/37363810 від 15.09.2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що контрагенти позивача у спірних правовідносинах на час видачі спірних податкових накладних є право- і дієздатною юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, тобто, у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, мав право на нарахування податку та складання податкових накладних, за якими позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Посилання контролюючого органу, на те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами не мають на меті реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає наступне.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Матеріалами справи підтверджено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0000662223 від 03.09.2012 року, № 0000672223 від 03.09.2012 року, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-10748/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.