Ухвала суду № 29236222, 05.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5019/1942/12

За позовом Фермерське господарство "П'ятигірське"

до відповідача Приватне акціонерне товариство агрофірма "Зоря ім. Плютинського"

про стягнення в сумі 96198 грн. 06 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Дацюк Н.О. (довіреність №01/21-01 від 21.01.2011 року);

від відповідача : представник не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "П'ятигірське" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря ім. Плютинського" про стягнення заборгованості за договором №П-ФГ-27/09/12-2 за надані послуги в розмірі 96198 грн. 06 коп., з яких: 85950 грн. 00 коп. основний борг, 275 грн. 51 коп. 3% річних, 1377 грн. 55 коп. пені та 8595 грн. 00 коп. штрафу за порушення строків оплати.

Представник позивача у судовому засідання підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов до суду не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.

За таких обставин, керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 року між Фермерським господарством "П'ятигірське" (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством агрофірмою "Зоря ім. Плютинського" (далі - замовник) укладено Договір про надання послуг №П-ФГ-27/09/12-2, згідно з умовами якого виконавець надає замовнику послуги із збирання сільськогосподарських культур на силос сільськогосподарською технікою, на земельних угіддях замовника, а замовник приймає та оплачує виконавцю вказані послуги, виходячи з обсягу наданих послуг на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.3.1 Договору виконавець зобов'язується надати послуги комбайном на визначених площах, згідно вказівок замовника у встановлений договором термін.

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість послуг наданих виконавцем згідно договору складає 450 грн. 00 коп. з ПДВ за 1 га. зібраного урожаю.

На виконання умов договору виконавцем надано послуги на суму 85950 грн. 00 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт від 25.10.2012 року.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 3-ох банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Станом на 06 грудня 2012 року відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконало, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 85950 грн. 00 коп.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно вимог ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.3. Договору у випадку якщо замовник не сплатить виконавцю повну вартість послуг наданих виконавцем, то виконавець має право стягнути з замовника штраф у розмірі 10% від неоплаченої суми. Крім того, за несвоєчасну оплату наданих послуг виконавець має право нарахувати замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання на суму заборгованості за період з 29.10.2012 року по 06.12.2012 року нараховано 3% річних в розмірі 275 грн. 51 коп. та пеню в сумі 1377 грн. 55 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Також позивачем нараховоно штраф в розмірі 8595 грн.. (10% від суми заборгованості).

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вказані норми кореспондуються з п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача та надмірно великий розмір штрафу по відношенню до основного боргу, суд дійшов висновку, що на підставі ст.551 Цивільного кодексу України та п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, сума штрафу підлягає зменшенню до 6595 грн. 00 коп..

З огляду на вищевказане суд вирішив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 85950 грн. 00 коп. основного боргу, 275 грн. 51 коп. 3% річних, 1377 грн. 55 коп. пені, 6595 грн. 00 коп. штрафу за порушення строків оплати є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря ім. Плютинського" ( 35314, Рівненська обл., Рівненський район, с.Зоря, пл.Жовтнева, 2, код 25319777) на користь Фермерського господарства "П'ятигірське" (35764, Рівненський район, Здолбунівський район, с. Пятигори, код ЄДРПОУ 24170468, р/р 26004060074420 в РФ КБ "Приватбанк", м.Рівне, МФО 333391) 85950 грн. 00 коп. основного боргу, 275 грн. 51 коп. 3% річних, 1377 грн. 55 коп. пені, 6595 грн. 00 коп. штрафу за порушення строків оплати та судового збору в сумі 1924 грн. 12 коп.. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний « 08» лютого 2013 року