Постанова № 29235782, 30.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року Справа №2а-1080/12/277011 год. 56 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представника позивача - Вохмяніна А.М., представника відповідача - Головашкіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 05 серпня 2008 року № 000025235/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 78 734 гривень 00 копійок.

13 березня 2009 року справу направлено за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.

Позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства.

Справа розглядалася неодноразово.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя з 07 липня 2008 року по 11 липня 2008 рік було проведено виїзну позапланову перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт від 25 липня 2008 року № 84/23-5/16328694/6425/10 про результати виїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за період: травень 2008 року. Акт отримано позивачем і підписано із запереченнями.

В акті зафіксовано порушення позивачем пунктів 7.2.1, 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено податковий кредит за квітень 2008 року у розмірі 78 734 гривень 19 копійок та у порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону підприємством завищено заявлене бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 78 734 гривень 00 копійок, у зв'язку з тим, що позивачем не було дотримано вимоги податкового законодавства під час укладення та виконання договорів з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" від 14 січня 2008 року № 14-01, від 02 жовтня 2007 року № 02/10/08 , від 03 березня 2008 року № 03/03, та ці правочини є нікчемними.

На підставі акту перевірки від 25 липня 2008 року, державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя винесено податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2008 року № 000025235/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 78 734 гривень 00 копійок заявленої відповідно до декларації за 5 місяців 2008 року.

Рішенням державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про результати розгляду скарги від 09 жовтня 2008 року за № 8389/10/25-0 у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовлено, податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2008 року № 000025235/0 залишено без змін.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Севастополі від 10 грудня 2008 року № 1690/10/25-020 про результати розгляду повторної скарги, податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2008 року № 000025235/0 залишено без змін.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон втратив чинність 01 січня 2011 року, був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Встановлено, що 14 січня 2008 року позивачем було укладено договір № 14-01 з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" на виконання ремонтних робіт пжс "Вихрь-1", вказаних у переліку робіт відповідно до додатку до договору. Згідно з актом виконаних робіт від 08 квітня 2008 року контрагентом були виконані роботи на загальну суму 58 561 гривню 66 копійок, у тому числі податок на додану вартість - 9 760 гривень 28 копійок. Ця сума у повному обсязі була перерахована на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" 24 квітня 2008 року.

02 жовтня 2007 року позивачем було укладено договір № 02/10/08 з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" на виконання робіт на ремонті ТБС "ИНЯ" в обсягах відповідно до Додатку № 1 до договору. Згідно з актом виконаних робіт від 10 квітня 2008 року контрагентом були виконані роботи на загальну суму 188 843 гривні 00 копійок, у тому числі податок на додану вартість. Ця сума у повному обсязі була перерахована на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" 24 квітня 2008 року.

03 березня 2008 року позивачем було укладено договір № 03/03 з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" на виконання робіт на ремонті т/х "Надежда 1" в обсягах відповідно до Додатку № 1 до договору. Згідно з актом виконаних робіт від 14 квітня 2008 року контрагентом були виконані роботи на загальну суму 225 000 гривень 00 копійок, у тому числі податок на додану вартість - 37 500 гривень 00 копійок. Ця сума у повному обсязі була перерахована на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" 24 квітня 2008 року.

Так, позивачем було сплачено контрагенту вартість придбаних послуг у повному обсязі з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктами 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, він зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" зареєстровано у якості платника податку на додану вартість, а отже, мало право на складання податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" на підставі договорів від 14 січня 2008 року № 14-01, від 02 жовтня 2007 року № 02/10/08, від 03 березня 2008 року № 03/03 та актів виконаних робіт, було складено податкові накладні від 14 квітня 2008 року № 291, від 24 квітня 2008 року № 314 та від 24 квітня 2008 року № 315, які містять всі необхідні реквізити, визначені законом, підписані керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" та скріплені печаткою підприємства.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статті 1, 9 цього Закону встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, визначальною ознакою господарською операції є те, що вона повинна спричиняти реальні наслідки для майнового стану платника податків. При цьому, будь-які первинні документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, передбачених законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку до уваги можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції з певним контрагентом, яким видані або якому видані податкові накладні.

Під час судового розгляду справи встановлено, що договори № 14-01 від 14 січня 2008 року, № 02/10/08 від 02 жовтня 2007 року, № 03/03 від 03 березня 2008 року, були спрямовані на реальне настання правових наслідків - на виконання ремонтних робіт судів. Ремонтні роботи було здійснено та оплачено. Тобто, правовідносини, що виникли на підставі цих договорів спричинили реальні наслідки для майнового стану платника податків.

Під час судового розгляду справи відповідачем не доведено, що волевиявлення учасника правочину (товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс") не було вільним і не відповідало його внутрішній волі. Відповідно до пояснення ОСОБА_3, він будучи керівником (директором) товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс", договори з товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко", акти до цих договорів та податкові накладні не підписував, фінансову та податкову звітність не здавав, у кінці 2007 року передав це підприємство разом з печаткою іншій особі.

При цьому, на договорах № 14-01 від 14 січня 2008 року, № 02/10/08 від 02 жовтня 2007 року, № 03/03 від 03 березня 2008 року, актах виконаних робіт до них та відповідних податкових накладних стоїть підпис ОСОБА_4, яка завірена печаткою підприємства. Недійсність цього підпису та печатки підприємства належними доказами не підтверджено. Крім того, саме ОСОБА_4 був тією особою, яка мала відповідати за законність використання печатки свого підприємства. Законодавством не передбачений обов'язок осіб щодо перевірки використання печаток контрагентами під час укладеними з ними договорів та їх виконання. Підтвердженням того, що волевиявлення учаснику правочинів (товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс") було вільним і відповідало його внутрішній волі є той факт, що ним було отримано та використано кошти за виконання зазначених договорів.

Посилання представника відповідача на відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" найманих робітників для виконання робіт також не підтверджує відсутності спрямованості сторін на реальне настання правових наслідків, тому що не виключає можливості залучення для виконання робіт інших осіб.

Щодо листа федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморского Флота" Міністерства оборони Російської Федерації від 24 липня 2008 року, у якому зазначено, що будь-яких взаємовідносин завод з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс" не мав, перепустки для проходу на територію заводу для працівників даного товариства не оформлювалися, то з пояснень представника позивача вбачається, що до виконання ремонтних робіт залучалися працівники цього заводу, що, в свою чергу, не потребувало додаткового оформлення перепусток.

Крім того, на території федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморского Флота" Міністерства оборони Російської Федерації здійснювався ремонт тільки одного судна, а саме ТБС "ИНЯ". Ремонт суден "Надежда 1" та "Вихрь-1" здійснювався у місті Миколаєві.

Згідно з відповіддю публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод" (місто Миколаїв) від 22 листопада 2012 року № 412/1766, ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" та товариство з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" уклали договір від 12 грудня 2007 року № 12/12-129-07 про надання послуг по ремонту т/х "Надежда 1", замовлення № 28263. На протязі 2008 року роботи по ремонту т/х "Надежда 1" на території ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" виконував Договір про спільну діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік проект менеджмент" ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" №1. Згідно з документами, що знаходяться в архіві бюро перепусток служби безпеки публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод", у 2008 році працівникам товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" для проведення ремонтних робіт на т/х "Надежда 1" ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" видавались перепустки: за січень 2008 року - 117 людей, за лютий 2008 року - 129 людей, за березень 2008 року - 117 людей. Щодо господарський відносин публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод" з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Кроника-Плюс", пов'язаних з виконанням ремонтних робіт на судні "Вихрь-1" на протязі 2008 року, інформація відсутня.

Тобто, даною відповіддю підтверджується реальне виконання ремонтних робіт на т/х "Надежда 1". Відсутність інформації щодо виконання ремонтних робіт на судні "Вихрь-1" не може спростовувати факту виконання цих робіт.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача не доведено суду правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а встановлені під час судового розгляду обставини справи свідчать про те, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту в квітні 2008 року суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних від 14 квітня 2008 року № 291, від 24 квітня 2008 року № 314 та № 315.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 05 серпня 2008 року № 000025235/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 78 734 гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" судовий збір у розмірі 03 (три) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

04 лютого 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко