Рішення № 29235593, 05.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5019/2024/12

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Виробничо-торгівельної фірми "ВЕЛАМ" товариство з обмеженою відповідальністю

до відповідача фізичної особи-підприємця Шепелевича Валентина Федоровича

про стягнення в сумі 11 300 грн. 77 коп.

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Виробничо-торгівельна фірма "ВЕЛАМ" товариство з обмеженою відповідальністю звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Шепелевича Валентина Федоровича про стягнення 9 136 грн. 00 коп. заборгованості, 681 грн. 73 коп. пені, 1 483 грн. 04 коп. 25% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2013р. підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 08.01.2013р., 22.01.2013р. та 05.02.2013р. не з'явився, відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду повернулися конверти, в яких відповідачу за адресами: м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 41 та Рівненська область, Зарічненський район, с. Дібрівськ, було направлено ухвали від 25.12.2012р., 08.01.2013р. та 22.01.2013р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: "По закінченню терміну зберігання" та "За місцем обслуговування".

Разом з тим, з поданого позивачем свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців вбачається, що місце проживання фізичної особи-підприємця Шепелевича Валентина Федоровича: Рівненська область, Зарічненський район, с. Дібрівськ. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч пункту 5 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомостей про зміну фактичного місця проживання. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - фізичну особу-підприємця Шепелевича Валентина Федоровича.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2011р. між Виробничо-торгівельною фірмою "ВЕЛАМ" товариство з обмеженою відповідальністю (постачальник) та фізичною особою-підприємець Шепелевичем Валентином Федоровичем (покупець) було укладено договір поставки № 11671 (надалі - Договір; а.с. 8), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за товар (матраци, ковдри, подушки та інше), в кількості, асортименті, згідно поданій заявці (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору постачальник здійснює поставку партії товару на склад (магазин) покупця в м. Рівне по вул. Грушевського 41, в погоджені строки, якщо сума складає не менше 3 500 грн. 00 коп. з ПДВ. При вартості товару зазначеної суми, його передача (приймання) покупцю здійснюється в місці, що визначається додатково повноважними представниками сторін, шляхом застосування електронних (телефонних) засобів зв'язку.

Поставка товарів оформляється документами, передбаченими чинним законодавством (накладна на відвантаження товару, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура на оплату товару) (пункт 2.2. Договору).

В пункт 3.1. Договору зазначено, що ціна кожної товарної одиниці встановлюється в гривнях, зазначається в накладній на відпуск товару, рахунку-фактурі та передбачає звичайне виконання, упаковку, маркування та включає ПДВ.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України (гривнях) шляхом перерахування покупцем суми вартості товару на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює 100% (сто відсотків) передоплату за товар або протягом трьох банківських днів по факту поставки товару на склад покупця. Підставою для оплати за товар є рахунок-фактура постачальника, яка передається покупцю разом з накладною на товар або іншим способом (по пошті, електронними засобами зв'язку).

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 9 513 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № 3064 від 02.04.2012р., № 3218 від 04.04.2012р., № 3601 від 18.04.2012р., товарно-транспортними накладними від 02.04.2012р., 04.04.2012р.. 18.04.2012р. та рахунками на оплату № 2746 від 30.03.2012р., № 2895 від 03.04.2012р., № 3199 від 12.04.2012р. (а.с. 9-17).

На час поставки товару був залишок коштів відповідача в сумі 177 грн. 00 коп., що підтверджується витягом з картки розрахунків (а.с. 21), який позивач зарахував в оплату поставленого товару.

31.05.2012р. позивачу від відповідача надійшов гарантійний лист № б/н від 30.05.2012р. (а.с. 19), в якому відповідач гарантував оплату за поставлений товар згідно видатковим накладним № 3064 від 02.04.2012р., № 3218 від 04.04.2012р., № 3601 від 18.04.2012р., трьома частинами, а саме 4 000 грн. 00 коп. до 15.06.2012р., 3 000 грн. 00 коп. до 30.06.2012р., 2 336 грн. 00 коп. до 15.07.2012р.

Позивачем відповідачу направлялася претензія № А-01-143 від 16.07.2012р. (а.с. 20), в якій позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 9 336 грн. 00 коп.. Дану претензію відповідач залишив без відповіді та перерахувавши в рахунок погашення боргу 200 грн. 00 коп., що підтверджується витягом з картки розрахунків (а.с. 21).

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання по Договору щодо оплати за поставлений товар, а відтак за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 9 136 грн. 00 коп..

Підпунктами 6.1.1. - 6.1.3. пункту 6.1. Договору передбачено, що у разі прострочення строків оплати за товар (прострочку платежу) більше на строк 3 (трьох) банківських днів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,041% від суми прострочення, за кожний день прострочки, за відповідний період але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Перераховує постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки з суми боргу. Сплачує постачальнику 25% річних з суми боргу за весь час користування чужими коштами. Нарахування та стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання здійснюється за весь час прострочення оплати.

На підставі пунктів 6.1.1. та 6.1.3. Договору позивач за період з 24.04.2012р. по 24.10.2012р нарахував відповідачу пеню в розмірі 681 грн. 73 коп. (розрахунок а.с. 7).

На підставі пункту 6.1.2. Договору, позивач за період з 24.04.2012р. по 17.12.2012р. нарахував відповідачу 25% річних в розмірі 1 483 грн. 04 коп. (розрахунок а.с. 7).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 136 грн. 00 коп. заборгованості, 681 грн. 73 коп. пені, 1 483 грн. 04 коп. 25% річних стверджуються Договором та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 11 300 грн. 77 коп.. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шепелевича Валентина Федоровича (34041, Рівненська область, Зарічненський район, с. Дібрівськ, ідент. номер 3163821232) на користь Виробничо-торгівельної фірми "ВЕЛАМ" товариства з обмеженою відповідальністю (54003, м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 67, а/с 236, код ЄДРПОУ 13842002) - 9 136 грн. 00 коп. заборгованості, 681 грн. 73 коп. пені, 1 483 грн. 04 коп. 25% річних та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "11" лютого 2013р..