Рішення № 29234646, 05.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 21/154-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат», Закарпатська обл., смт. Чинадійово

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 87 657,60 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.12.2012р. Приватне акціонерне товариство «Мукачівський лісокомбінат» (далі-ПАТ «Мукачівський лісокомбінат»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1./відповідач) про стягнення 87 657,60 грн., з яких: 10 000,00 грн. авансового платежу, сплаченого за договором поставки №5/07 від 05.07.2010р., 76 500,00 грн. пені, 628,76 грн. 3% річних та 528,84 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2012р. порушено провадження у справі №21/154-12 та призначено справу до розгляду на 25.12.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 25.12.2012р., 08.01.2013р. та 22.01.2013р. розгляд даної справи відкладався на 08.01.2013р., 22.01.2013р. та 05.02.2013р. відповідно.

02.01.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, разом з якими останній просив суд здійснювати розгляд даної справи без участі його представника. Зазначене клопотання судом задоволено.

В судові засідання 25.12.2012р., 08.01.2013р., 22.01.2013р. та 05.02.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2010р. між ПАТ «Мукачівський лісокомбінат» (далі-поукпець) та ФОП ОСОБА_1 (далі-продавець) укладено договір поставки №5/07 (далі-Договір), відповідно до якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити необроблену деревину (лісосировину) заготовлену продавцем не раніше 3-4 кварталу 2010р.

Пунктами 3.2, 4.1 та 5.7 Договору передбачено, що загальна ціна товару, що поставляється покупцю окремими партіями, визначається окремо на кожну партію товару відповідно до умов цього договору і вказується в видаткових накладних.

Розрахунки за товар проводяться окремо за кожну партію товару наступним чином:

- 50% ціни партії товару сплачується покупцем впродовж 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку від продавця;

- 50% ціни партії товару сплачується покупцем впродовж 3-х банківських днів з моменту передачі товару покупцю.

Продавець зобов'язаний після 50% оплати покупцем відвантажити товар протягом 5-ти днів.

Як зазначає позивач, на підставі отриманої від відповідача в телефонному режимі інформації про вартість партій, які мають бути поставлені, 29.09.2010р. та 13.10.2010р. позивачем було сплачено відповідачу по 5 000,00 грн.

Факт сплати позивачем 10 000,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача.

Посилаючись на те, що відповідач свої обов'язки за Договором в частині поставки товару у строки, передбачені п. 5.7 Договору не виконав, суму сплаченого за Договором авансового платежу не повернув, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 10 000,00 грн. попередньої оплати з підстав ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 175, 265 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статей 712, 662, 663, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що продавець зобов'язаний після 50% оплати покупцем відвантажити товар протягом 5-ти днів.

Пунктом 2 ст. 693 ЦК України унормовано, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду наведеного, неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару у встановлені умовами Договору строки, у відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, породжує у відповідача обов'язок по поверненню сплаченого позивачем авансу за Договору у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи той факт, що відповідач у встановлені Договором строки поставку товару не здійснив, а суму сплаченої попередньої плати не повернув, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача сплачених за Договором 10 00,00 грн. попередньої оплати з підстав ч. 2 ст.693 ЦК України підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.01.2012р. у справі №16/35/2011/5003.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки оплаченого за Договором товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 76 500,00 грн. пені, 628,76 грн. 3% річних та 528,84 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 18.10.2010р. по 21.11.2012р. на 10 000,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, у відповідності до положень Договору відповідач зобов'язаний здійснити поставку товару протягом 5-ти днів після отримання 50% вартості товару, у той час, як доказів, що підтверджують вартість партій товару, за якими позивачем було здійснено попередню оплату у сумі 10 000,00 грн. суду не надано, що унеможливлює перевірку судом факту належного виконання позивачем свого договірного зобов'язання по здійсненню 50% попередньої оплати, наявність якого є підставою для виникнення у відповідача обов'язку по поставці товару.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання позивачем суду доказів, зі місту яких можливо встановити факт прострочки відповідача, як боржника за Договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 76 500,00 грн. пені, 628,76 грн. 3% річних та 528,84 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 18.10.2010р. по 21.11.2012р. на 10 000,00 грн. заборгованості, не відповідає вимогам статей 611, 612, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. у справі №5002-18/273-2011.

Витрати по сплаті судових витрат, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 611, 612, 625, 662, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 265, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» (89640, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, смт. Чинадійово, вул. Кірова, 5, ідентифікаційний код 00274157) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати та 200 (двісті) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.02.2013р.

Суддя В.А. Ярема