Ухвала суду № 29234498, 05.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5517/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Погребняк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бос-Транс-Ком» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Бос-Транс-Ком» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Бос-Транс-Ком» звернулось до Київського окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду м.Києва від 03 грудня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.07.2012 р., на підставі направлення №277/000262 та згідно із ст.ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 ПК України державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Обухівському районі було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП "Бос-Транс-Ком" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тірус», «Вікна-плюс», «Тіал-Альянс», «Декос Альянс», ПП «ШЕДУ»та ТОВ «ВІП СОЮЗ»за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012р., наслідком якої стало складання акту перевірки №1780/220/33646179 від 13.08.2012 р. та прийняття податкового повідомлення-рішення №0001322301/2140 від 28.08.12 р. Згідно із висновками акту перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198 ПК України, що виявилося у занижені ПДВ у розмірі 388 259,00 грн., в т.ч. за серпень 2010 р. у сумі 9290,00 грн., за вересень 2010 р. - 9317,00 грн., за жовтень 2010 р. - 21 750,00 грн., листопад 2010р.- 17 150,00грн., грудень 2010р. -17 900,00грн., січень 2011р. -21 325,00грн., лютий 2011р. -14 278,00грн., березень 2011р. -16 500,00грн., квітень 2011р.- 10 900,00грн., травень 2011р. -22 470,00грн., червень 2011р. -22 750,00грн., липень 2011р. -19280,00грн., серпень 2011р. -1 000,00 грн., вересень 2011р. -16 770,00 грн., жовтень 2011р. -34 892,00грн., листопад 2011р. -20 850,00грн., грудень 2011р. -26 887,00грн., січень 2012р. -19 700,00грн., лютий 2012р. -16 800,00грн., березень 2012р. -18 250,00грн., квітень 2012р. -30 200,00грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2011 р., між ПП "Бос-Транс-Ком", як замовником та ТОВ «Тірус»- виконавцем було укладено договір надання послуг за №060301, згідно умов якого виконавець прийняв зобов?язання здійснити експедиційні послуги, пов'язані з вантажоперевезенням замовника. На підтвердження реальності проведеної господарської операції були додані до матеріалів справи: податкові накладні, рахунки фактури, акти здачі-прийняття робіт(надання послуг).

04.07.2011р. та 18.07.2011р. ПП «Бос-Транс-Ком»уклало договори про надання послуг з ТОВ «Тіал-Альянс»за №180711/1, а також між сторонами були укладені аналогічні договори від 25.07.2011р. за №250711/1, від 28.07.2011р. за №280711/1, від 25.06.2011р. за №250611/1, від 20.06.2011р. за №200611/1, від 18.05.2011р. за №180511/1, від 27.05.2011р. за №270511/1, від 01.06.2011р. за №010611/1, від 080.06.2011р. за №080611/1, №040711/1 відповідно до умов яких виконавець прийняв зобов'язання, за замовленням позивача, надавати навантажувально-розвантажувальні послуги. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій були додані до матеріалів справи: податкові накладні, рахунки фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

07.11.2011р., 22.11.2011р., 14.11.2011р., 28.11.2011р., 12.10.2011р., 28.10.2011р., 19.10.2011р., 12.09.2011р., 21.09.2011р., 26.09.2011р., 30.09.2011р., 10.08.2011р., 17.08.2011р. 23.08.2011р., 31.08.2011р., 03.10.2011р., 28.12.2011р., 29.12.2011р., 25.01.2012р., 13.01.2012р., 11.01.2012р., 05.01.2012р., 07.12.2011р., 14.12.2011р. між позивачем та ТОВ «Декос-Альянс»було укладено договори надання послуг аналогічні попереднім, на підтвердження реального характеру яких до позовної заяви додано: податкові накладні, рахунки фактури, акти здачі-прийняття робіт(надання послуг) та оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

11.04.2012 р. між позивачем та ТОВ «ВІП СОЮЗ» було укладено договір про надання послуг за №11042012/1 з навантажувально-розвантажувальних робіт. Такі ж договори були укладені з тим самим контрагентом 18.04.2012р. за №18042012/1, 20.04.2012р. за №20042012/1, від 05.03.2012р. за №05032012/1, від 10.02.2012р. за №10022012/1, від 24.02.2012р. за №24022012/2, від 07.03.2012р. за №07032012/1, від 22.03.2012р. за №22032012/1, від 23.03.2012р. за №23032012/1. До суду представлено оборотно-сальдову відомість по рахунку 631, рахунки фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

По взаємовідносинах з ПП «ШЕДУ»наявні лише податкова накладна, рахунок фактура, акт здачі-прийняття робіт(надання послуг).

По взаємовідносинах з ТОВ «Вікна Плюс»наявні лише податкові накладні, рахунки фактури, акти здачі-прийняття робіт(надання послуг).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і, які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити, зокрема: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Всі матеріальні цінності, що прибувають на підприємство, повинні бути своєчасно оприбутковані відповідними складами. Тільки в організаціях оприбуткування масових будівельних матеріалів допускається проводити поза складод.

Товари, що надходять на склади підприємства підлягають перевірці щодо відповідності їх асортименту (кількості, вазі, об'єму, рахунку-фактурі) і якості, вказаних у супровідних документах. Приймання і оприбуткування матеріалів, що надходять із сторони від постачальників, оформлюється відповідними складами підприємства шляхом складання типової форми № М-4 "Прибутковий ордер, який виписується на підставі рахунка-фактури постачальника та інших супровідних документів. На масові однорідні вантажі, що прибувають від одного і того самого постачальника декілька разів протягом дня, дозволяється складати прибутковий ордер у цілому за день. При встановленні невідповідності матеріальних цінностей, що надійшли, їх асортименту, якості і кількості, вказаних у рахунках-фактурах та інших документах постачальника, складається типова форма №7 "Акт про приймання матеріалів". Акт складається у двох примірниках: один є підставою для оприбуткування цінностей комірником; другий передається до юридичного відділу для впорядкування претензій постачальнику. Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника. Товарно-транспортна накладна складається з трьох самостійних розділів: відомості про вантаж, вантажно-розвантажувальні роботи та інша інформація. Перший розділ накладної служить для списання матеріалів у вантажовідправника і оприбуткування на склад.

У разі надходження вантажу на склад без документів, відділ постачання виписує наказ складу про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

Для одержання матеріалів від іногороднього постачальника, покупець повинен видати експедитору (або представнику відділу постачання) Довіреність т. ф. № М2 (або 4), зареєстровану у журналі реєстрації довіреностей.

Передумовою здійснення вантажно-розвантажувальних робіт є складання таких обов?язкових документів як вантажна квитанція, замовлення, розклад тощо про наявність яких представниками сторін нічого не відомо.

Поряд з іншими первинними документами з оприбуткування матеріалів використовується податкова накладна. Податкова накладна є підставою для нарахування суми податкового кредиту покупцем і суми податкового зобов'язання постачальником. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал надається покупцю, друга копія залишається у продавця. При цьому видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів або прийняття платежу із зазначенням суми податку. Дані податкових накладних покупцем записуються до Журналу реєстрації податкових накладних.

Договір транспортного експедирування -це самостійний договірний вид, який має багато рис інших видів зобов'язань. Договір про надання послуг (навантажувально-розвантажувальних робіт), договір перевезення (доставка вантажу); договір зберігання (забезпечення цілісності та неушкодженості вантажу); договір комісії або договір доручення (оформлення передачі та приймання вантажу) є договорами однієї ланки, що створюють нерозривний процес, юридичне регулювання якого здійснюється лише в рамках одного, а не декількох договорів. Цілісність зазначеного процесу визначена допоміжним характером діяльності експедитора по відношенню до транспортних перевезень. Поза зв'язком із транспортом немає і договору експедирування та договору про надання послуг. Необхідно відмітити, що особливість предмету договору експедитування полягає в тому, що всі послуги, які надає клієнту експедитор направлені на досягнення єдиної мети - забезпечення перевезення вантажів.

З урахуванням цілісності процесу транспортного експедитування та законодавчо врегульованого механізму надходження товарів від продавця до покупця та оприбуткування їх на склад або завантаження товару для відправки очевидно, що самі по собі розвантажувально-навантажувальні роботи, без прив'язок до операцій з придбання, експедитування, оприбуткування (відпуску) товару, існувати не можуть, а відтак всі дії суб?єктів господарювання повинні підпорядковуватись приписам нормативно-правових актів щодо складання та документального оформлення господарських операцій на кожному етапі її проведення.

Згідно із п.198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі ) у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 статті198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ПК України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту,- зазначено у п.201.7 ст.201 ПК України. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт, послуг що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платника податку. При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність -бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств за звітний період.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити про які судом зазначалось вище. Тому, будь-які документи (договори, накладні, рахунки-фактури, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактично господарська операція проведена не була, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних ревізитів таких документів. Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» або до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

З огляду на вищевикладені обставини справи , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0001322301/2140 від 28.08.12 р. необхідно відмовити.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи викладені у апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують,у зв»язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бос-Транс-Ком» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 11.02.2013 року

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.