Ухвала суду № 29233434, 29.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2012 р.справа № 1170/2а-1602/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції,

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 15 липня 2011 року

у справі № 1170/2а-1602/11

за позовом Комунального підприємства

«Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство»

Кіровоградської міської ради,

вул. Озерна балка, 3-А, м. Кіровоград, 25014;

до відповідача Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції,

вул. Глінки, 2, м. Кіровоград, 25009;

про скасування актів, -

встановив: Комунальним підприємством «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство»Кіровоградської міської ради подано позов до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 000033/23-30.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Сагун А.В.) своєю постановою від 15 липня 2011 року позов задовольнив.

Рішення суду мотивоване тим, що суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними, які не мали недоліків та порядок складання яких відповідав приписам чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на розбіжності, встановлені при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань. Крім того, відсутність документів, які б підтверджували перевезення ТМЦ.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство»Кіровоградської міської ради з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складений Акт № 25/23-30/35804490 від 28.03.2011р.

В акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) -при автоматизованому співставленні по взаємовідносинам з контрагентом ПАТ «Атом», що знаходиться на обліку в Кременчуцькій ОДПІ, встановлено не відображення тим у відповідних податкових періодах кореспондуючих податкових зобов'язань.

На підставі акту перевірки 11 квітня 2011 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 000033/23-30.

Комунальному підприємству «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство»Кіровоградської міської ради збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 199.477,00 грн. за основним платежем та 49.869,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Підставою для зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування, про що зазначено вище, став висновок фахівців держподаткінспекції про відсутність підтвердження надходження податку до бюджету. Відповідно, відсутня така обов'язкова умова включення сум до податкового кредиту як сплата цих сум безпосередньо до Державного бюджету України контрагентами позивача по ланцюгу постачання продукції до виробника.

Такі висновки фахівців держподаткінспекції колегія суддів вважає помилковими в силу наступного.

Пунктом 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, на чому наполягає заявник апеляційної скарги, дано загальне визначення поняття «бюджетне відшкодування». Це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Водночас, у відповідності з підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; <…>

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, у відповідності з пунктом 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) <…>;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності ж з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, в силу підпункту 7.2.4 Закону (168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону (168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Особа - <...> суб'єкт підприємницької діяльності, <...> інша юридична особа, <...> фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством.

Постачальник позивача зареєстрований як платник податку.

Щодо формування даних податкової звітності та відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Крім того, матеріали перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету контрагентом Позивача за певними господарськими операціями, що не є тотожним поняттю несплати ПДВ до бюджету.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року у справі № 1170/2а-1602/11 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: М.А. Руденко