Постанова № 29231820, 06.02.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2013 року Справа № 33/5005/8014/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Орєшкіна Е.В.

при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьменков М.М., представник, дов. № 1221 від 30.10.12

від відповідача: Сумський С.М., представник, дов. № 02/08 від 09.10.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з омбеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012р. по справі №33/5005/8014/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім", м. Київ

до Товариства з омбеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпро", м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- ОСОБА_3 , м. Київ

про стягнення 44 489 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.01.2013р дану справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чимбар Л.О., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою суду від 23.01.2013р. даною колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпро" прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012р. ( суддя Рудовська І.А.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпро" на користь Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" 44 489 грн. 58 коп. збитків в порядку регресу, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю, доведеністю вимог позивача матеріалами справи та пред'явлення позову в межах строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить винести рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні невірно застосував норми матеріального права, а саме ст..ст. 267, 993 ЦК України. При виплаті страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги від особи, якій було завдано шкоду. Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання, що і підтверджується ст.. 993 Цивільного кодексу, де вказано, що «до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.» Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. На відміну від регресу, на який посилається Позивач в своїх позовних вимогах, ці інститути мають різний режим правового регулювання. Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до статті 993 Цивільного кодексу встановлений особливий правовий режим.

Суд помилково оцінив підставу виникнення права вимоги у страховика як регрес, а не суброгацію, і у порушення норм ст.ст. 267, 993 Цивільного кодексу України не застосував позовну давність до вимог Позивача та не відмовив у їх задоволенні, тим самим прийнявши неправильне рішення.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не з'ясував наявність факту здійснення ремонту пошкодженого транспортного засобу і як наслідок обґрунтованості та правомірності виплати страховиком суми страхової виплати. Суд не звернув уваги на обставини справи, відповідно до яких сума страхового відшкодування перевищувала оцінку експертної організації, відшкодування здійснювалось на підставі довідок-рахунків, що були складені у більш ніж дев'ятимісячний строк з моменту завдання шкоди транспортному засобу, та іншим обставинам, що вказували на необґрунтованість здійснення страхової виплати.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримали доводи наведені в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не наддав. Представник позивача в судовому засіданні вказав, що рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам. В наданих письмових поясненнях зазначив, що огляд транспортного засобу після ремонту не здійснювався. Документів від ОСОБА_4 на підтвердження ремонту автомобіля "Маzda 6", д.н. НОМЕР_3. Від страхувальника ОСОБА_5 також документів, що підтверджують проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля отримано не було. На підтвердження вартості відновлювального ремонту позивачем надано звіт № 3222/1 від 31.08.2009р., звіт № 3222 від 08.12.2008р. та рахунки-фактури. Просить рішення залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала. Своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалась. Про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

19.11.2008р. о 16 год.15 хв. в м.Києві по пр..50-річчя Жовтня, ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ТОВ "М'ясокомбінат Дніпро", при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, який після зіткнення відкинуло на автомобіль марки "Маzda 6", д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 25.11.2008р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Між Позивачем та громадянином ОСОБА_6 24.04.2008р. укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №НТ-08 №836 Кв, а саме автомобіля марки "Маzda 6" д.н. НОМЕР_3, за умовами страхування ризиків КАСКО.

Вигодонабувачем у договорі зазначено ВАТ «Родовідбанк».

Відповідно до умов договору ПрАТ "Український Страховий Дім" зобов'язалося при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування протягом 15 днів після прийняття рішення страховиком про виплату (п.п.7.1.4., 10.6. Договору).

20.11.2008р. ОСОБА_6 (третя особа) звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за формою встановленою страховиком, а 25.11.2008р. подав заяву про виплату страхового відшкодування.

08.12.2008р. ТОВ Експертно-асистуюча компанія «Легіон», за заявою позивача, складено Звіт № 3222 про оцінку майна, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Маzda 6" д.н. НОМЕР_3 станом на 08.12.2008р. складає 41 454,58 грн.

27.01.2009р. позивачем прийнято рішення про виплату вигодонабувачу (ВАТ «Родовідбанк») страхового відшкодування у розмірі 41 454,58 грн.

На підставі рахунків-фактур виставлених за ремонт автомобіля (т.1 а.с.48,49) позивачем 02.09.2009р. прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 28 535 грн. ФОП ОСОБА_7 за ремонт автомобіля.

Платіжними дорученнями № 1375 від 01.07.2009р. та № 1425 від 06.07.2009 року позивач перерахував вигодонабувачу ВАТ «Родовідбанк» 41 454,58 грн. страхового відшкодування, а платіжним дорученням № 2196 від 29.09.2009 року 28 535 грн. ФОП ОСОБА_7 Всього банком сплачено 69 989,58 грн. страхового відшкодування.

Згідно полісу серії ВВ № 9191787, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована Страховою компанією «Просто Страхування» на суму 25 500 грн.(т.1 а.с.77).

22.08.2012р. угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеною між позивачем та ПАТ «Просто Страхування», сторони дійшли згоди про погашення заборгованості в сумі 23 128,93 грн.(т.1 а.с.55-56).

Платіжним дорученням від 29.08.2012р. № 26150 ПАТ «Просто Страхування» перерахувало позивачу 2 371,07 грн.

Таким чином позивачу відшкодовано 25 500 грн. Залишок складає 44 489,58 грн.

13.08.2012 р. позивач звертався до відповідача з претензією № 226/07/4 на виплату страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу). Відповідь не надана та витрати не відшкодовано, що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно даної норми, з урахуванням обставин справи, відповідач є особою, яка повинна відшкодувати завдану шкоду.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

З урахуванням даних вимог закону господарський суд правильно дійшов висновку, що ПрАТ «Український Страховий Дім» після виплати страхового відшкодування отримало право зворотної вимоги до відповідача та позов заявлено в межах строку позовної давності.

Правильність визначення початку перебігу строку позовної давності з моменту виплати страхового відшкодування підтверджується практикою Верховного Суду України (постанова від 28.08.2012р. у справі № 3-37гс12).

Однак, колегія суддів вважає, що господарський суд, обґрунтовано дійшовши висновку про задоволення позовних вимог, не правильно визначив суму яка підлягає відшкодуванню.

Як вбачається з пунктів 5.3.4., 10.5. Договору, розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту.

Згідно звіту про оцінку майна № 3222 від 08.12.2008р., розділ 4, вартість відновлювального ремонту складає 41 454,58 грн., що згідно висновку цього звіту дорівнює вартості матеріального збитку. При цьому в основу розрахунку покладено калькуляцію СТО, в якій зазначена вартість необхідних робіт та замінених деталей для відновлення пошкодженого автомобіля. Згідно даної калькуляції витрати на ремонт та запчастини складають 41 454,58 грн. (т.1 а.с. 39-41). Тому дана сума правильно сплачена позивачем.

В рахунку-фактурі № ФОП-000015 від 13.08.09р. на суму 21 599,50 грн. зазначені роботи, які враховані калькуляцією та вже були оплачені позивачем. Тому включення їх до суми страхового відшкодування та проведення їх оплати є безпідставним. А тому й вимоги про стягнення з відповідача даної суми не підлягають задоволенню.

В рахунку-фактурі № ФОП-000016 від 14.08.2009р. на суму 6 935,50 грн. зазначені деталі, які були пошкоджені в результаті ДТП але їх пошкодження було скрите під час огляду автомобіля і виявилося лише під час ремонту і дані деталі не увійшли в калькуляцію. Тому дана сума 6 935,50 грн. теж є страховим відшкодуванням, правильно сплачена позивачем, а тому й підлягає стягненню з відповідача.

Судом не приймається до уваги звіт про оцінку майна № 3222/1 від 31.08.2009р., згідно якого вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту) складає 62 301,20 грн. у зв'язку з наступним.

Даний звіт складено через 9 місяців після настання страхового випадку, та після оплати страхового відшкодування. Порівнявши даний звіт зі звітом про оцінку майна № 3222 від 08.12.2008р. колегія встановила, що збільшення вартості відновлювального ремонту сталося в наслідок збільшення курсу гривні до євро та до долару США (відповідно з 9,3212 до 11,4754 - євро та з 7,36 до 7,989 - дол..США), збільшення вартості 1 год. ремонтних робіт із 165 грн. до 175 грн. та врахування вартості запасних частин зазначених у рахунку-фактурі № ФОП-0015 від 13.08.09р.

Відповідно до абз.3 п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Колегія суддів зазначає, що реальними є збитки які фактично понесла сторона для відновлення пошкодженого майна.

Належних доказів того, що реальні збитки, понесені на відновлення автомобіля «Мазда» складають 62 301,20 грн., позивачем не надано. І як встановлено в ході судового засідання, позивачу не надавалися третьою особою акти виконаних робіт по відновленню пошкодженого автомобіля та не пред'являвся для огляду автомобіль після ремонту, як то передбачено п.10.8 Договору.

З урахуванням викладено колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування, що складається з вартості відновлювального ремонту у сумі 41 454,58 грн. та вартості запасних частин на сум у 6 935,50 грн., які були пошкодженні в результаті ДТП, а їх вартість не увійшла в калькуляцію. Загальною обґрунтованою сумою сплаченого страхового відшкодування є сума 48 390,08грн. Оскільки позивачу ПАТ «Просто Страхування» відшкодовано 25 500 грн., то з відповідача підлягає стягненню 22 890,08 грн.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду підлягає зміні.

Витрати з судового збору за позовною заявою покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за подання апеляційної скарги на відповідача, оскільки скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.49, 101 - 105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з омбеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпро" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012р. по справі №33/5005/8014/2012 змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпро" (49033, м. Дніпропетровськ, вул.. Краснопільська, 31, ідент.код 334314582) на користь Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (01023, м. Київ, вул.. Спортивна, 3, ідент.код 32556540) 22 890 грн. 08 коп. збитків в порядку регресу, 828 грн. 09 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст постанови складено 08.02.2013р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Е.В.Орєшкіна