Постанова № 29231563, 08.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/220/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопот С.Л.

при секретарі - Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправним, скасування наказу та стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправним, скасування наказу та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що дії УПСЗН, які полягають у притягненні її до дисциплінарної відповідальності є протиправними, а наказ № 147 від 14.12.2012 незаконним та таким, що винесений з порушенням норм діючого законодавства України, оскільки службове розслідування обставин інкримінованого позивачу дисциплінарного проступку відповідачем не проводилось. До застосування дисциплінарного стягнення посадові соби УПСЗН від неї письмових пояснень не вимагали і не відбирали.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Адвокат позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просить відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на заперечення, які приєднав до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, адвоката позивача, суд вважає позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з проходженням державної служби регулюються Кодексом законів про працю України та Законом України "Про державну службу".

Згідно ст. 1 Закону України "Про державне службу", державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо фактичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Відповідно до п.15 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею ст. 17 вказаного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Критеріями віднесення тієї чи іншої особи до осіб публічної служби визначено наявність запису в трудовій книжці особи про надання присяги державного службовця та присвоєння відповідного рангу державного службовця.

Пунктом 22 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Дисциплінарна відповідальність публічного службовця є предметом адміністративного права, а трудове законодавство у цьому випадку застосовується субсидіарно.

Згідно ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю України ( далі - КЗпП ) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення : догана або звільнення.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, що порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Службове розслідування, відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950, проводиться у наступних випадках:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки;

- на вимогу державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Відповідно до ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Для притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення цією особою.

З тексту оскаржуваного наказу вбачається, що позивач була притягнена до службової відповідальності за бездіяльність, яка виразилась в незабезпеченості повноважень передбачених: Положенням про відділ адресних соціальних виплат п.4.2., 4.4., 4.7., 4.9., 4.10., 8.8., посадовою інструкцією начальника відділу адресних соціальних виплат п. 2.1., 2.3., 2.8., 2.21., 2.23., які затверджені наказом начальника управління № 147 від 15.12.2008р.., що призвело до погіршення соціального становища малозабезпечених верств населення Задеріївської сільської ради, погіршення ставлення до органів місцевого самоврядування населення та дискредитації виконавчої влади.

З пояснень представника відповідача вказане порушення позивач допустила, заборонивши співробітниці адресних соціальних виплат приймати документи на отримання субсидій готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

З матеріалів справи та показань представника відповідача вбачається , що фактично службова перевірка у відношенні позивача не проводилась, висновок за її результатами не складався. Твердження підлеглого співробітника позивача про заборону приймати та реєструвати документи іншим способом не перевірялось, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.

Зважаючи на наведене, суд вважає: наявність в діях позивача порушень вказаних в оскаржуваному наказі не доведено, наказ протиправних і таким, що підлягає скасуванню.

За змістом ст. 237 - 1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем в судовому засіданні зазначено, що незаконним рішенням УПСЗН про притягнення її до дисциплінарної відповідальності їй спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні її трудових прав їй спричинено душевні страждання, вона втратила рівновагу і спокій. Було підірвано її авторитет перед підлеглими. Несправедливе покарання і нервове напруження пов'язане з ним стало одним з факторів, які спричинили погіршення стану її здоров'я і звернення за медичною допомогою. У зв'язку з доганою значно зменшено розмір нарахованої їй премії.

Позивач в судовому засіданні не представила жодних доказів підриву свого авторитета перед підлеглими, порушень звичайного способу життя або наявності душевних страждань пов'язаних з виданням оскаржуваного наказу. Також позивач не представила суду будь-яких доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між виданням цього наказу та погіршення її стану здоров'я, яке виразилося у загострені раніше наявних у неї хронічних захворювань.

З огляду на те, що суду не представлено будь-яких доказів понесення позивачем моральних страждань викликаних наявністю оскаржуваного наказу, у задоволені позову в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області №147 від 14.12.2012р. "Про застосування дисциплінарного стягнення та усунення виявлених порушень".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1000 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Клопот С.Л.