Рішення № 29230950, 05.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р.Справа № 5017/3576/2012

За позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до відповідача Приватного "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД"

про стягнення 8310грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Байчан О.М., довіреність №05 від 21.11.12р.;

Від відповідача: Стариков В.І. - директор;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" про стягнення заборгованості у розмірі 8310грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.12р. порушено провадження у справі №5017/3576/2012.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, проти позову заперечує, з підстав які викладені у запереченні на позов(вх.№529/2013 від 09.01.13р.). Так в обґрунтування заперечень зазначає про те, що роботи, зазначені у договорі та кошторисній документації виконані повністю та належною якістю, що підтверджується відповідними актами приймання-здачі робіт КБ-2В, підписаними всіма посадовими особами Замовника. Усі роботи по договору носили виїзний характер, на відстані вище 100км, тому нарахування командировочних затрат є цілком обґрунтованим. Договірна ціна до Договору, в якій зазначені командировочні витрати в сумі 8310грн. підписана усіма посадовими особами Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", що підтверджує обґрунтованість даних затрат. Договірна ціна до договору є твердою, а не динамічною, що узгоджено ДБН Д 1.1-2000 не допускає змін в Актах виконаних робіт, у тому числі і в частині командировочних витрат. Крім того з актом про результати планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" Приватне"Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" не було ознайомлено. З пропозицією підписати даний акт звернень не було. Між тим, роботи, на які посилається у позові позивач, з вимогою відшкодувати оплачені командировочні витрати на суму 8310грн. з ПДВ, були виконані робітниками субпідрядного підприємства ТОВ «Ремстройелектро», відповідно до договору №33-07 від 22.07.2009р., та підтверджується відповідним актом приймання-здачі виконаних робіт форми КБ-2В. Відповідно працівники ТОВ «Ремстройелектро» оформляли первинні командировочні документи, а отже претензії по даному питанню повинні бути адресовані саме до ТОВ «Ремстройелектро».

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

15.07.2009р. між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Замовник) та Приватним "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" (Підрядник) було укладено договір №1216, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати у відповідності з кошторисною документацією комплекс робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій портального крану „Ганц" інв.№0104, „Альберхт" інв.№0103, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи і сплатити їх в порядку і на умовах передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору №1216 від 15.07.2009р., загальна сума договору визначена на основі договірних цін, узгоджених сторонами і становить 98316грн., в тому числі ПДВ 20% 16386грн.

24.07.2009р. між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Замовник) та Приватним "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" (Підрядник) було укладено договір №1279(від 06.08.2009р.), згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати у відповідності з сметною документацією комплекс робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій портального крану «Альбатрос» інв.№0112, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи і сплатити їх в порядку і на умовах передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору №1279 від 06.08.2009р., загальна сума договору визначена на основі договірних цін, узгоджених сторонами і становить 48828грн., в тому числі ПДВ 20% 8138грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що умовами договору №1279 від 06.08.2009р. передбачено, що до загальної вартості договору відносяться витрати, пов'язані з відрядженням працівників Виконавця (другие сопутствующие затрати) на суму 6925грн. (8310грн. з ПДВ).

З 11.10.2011р. по 09.11.2011р. та з 14.11.2011р. по 30.11.2011р. Управлінням фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на підставі наказу Міністерства інфраструктури України №114-Г від 06.10.2011р. та №145-Г від 03.11.2011р., за результатами якої було складено акт №14-2-03/33 від 29.11.2011р.

Відповідно до акту №14-2-03/33 від 29.11.2011р. встановлено, що Приватним "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" за договором від 15.06.2009р. №1216 та договором від 06.08.2009р. №1279 в липні та серпні 2009р. було виконано роботи по „Антикорозійному захисту МК портальних кранів „Альберхт" інв.№0103; "Альбатрос" інв.№0112, „Ганц" інв.№0104" на загальну суму 147144грн. Під час проведення ревізії встановлено завищення вартості будівельно-монтажних робіт на загальну суму 24760,80грн. з ПДВ, внаслідок витрат на відрядження, які безпідставно сплачені Портом.

Так за договором від 06.08.2009р. №1279 встановлено завищення вартості будівельно-монтажних робіт на загальну суму 8310грн. з ПДВ, за договором від 15.06.2009р. № 1216 встановлено завищення вартості будівельно-монтажних робіт на загальну суму 16450,80грн.

Таким чином, Управлінням фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України при проведенні планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", виявлена заборгованість Приватного "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" перед Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" за договором від 06.08.2009р. №1279 в сумі 8310грн. = 24760,80грн. (загальне завищення відповідно до акту фінансової інспекції) - 7060,80грн.(завищення за договором №1216 від 15.06.2009р. - п/к «Ганц») - 9390грн.(завищення за договором №1216 від 15.06.2009р. - п/к «Албрехт»).

За результатами проведення перевірки Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на адресу Приватного "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" було направлено претензію від 10.09.2012р., щодо сплати заборгованості.

03.10.2012р. на адресу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" надійшла відповідь №29 від 25.09.2012р. на претензію від 10.09.2012р., згідно якої Приватне "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" вважає заборгованість внаслідок витрат на відрядження безпідставною.

15.10.2012р. Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" було повторно направлено претензію Приватному "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" щодо сплати заборгованості.

Зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду: акт Управління фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України №14-2-03/33 від 29.11.2011р., договір №1279(від 06.08.2009р.) від 24.07.2009р., договірну ціну станом на 24.07.2009р., локальний кошторис №2-1-1 на „Антикорозійний захист портального крану "Альбатрос" інв.№0112 на суму 48828грн.; ітогову відомість ресурсів, договір №1216 від 15.07.09р., договірну ціну станом на 10.07.2009р., локальний кошторис №2-1-1 на „Антикорозійний захист портального крану „Ганц" інв.№0104" на суму 26937грн.; ітогову відомість ресурсів, договірну ціну станом на 10.07.2009р., локальний кошторис №2-1-1 на „Антикорозійний захист портального крану „Альберхт" інв.№0103" на суму 33741грн.

Однак відповідач борг встановлений перевіркою у розмірі 8310грн. не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача Приватного "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" встановленої перевіркою завищеної вартості будівельно-монтажних робіт за договором підряду №1279(від 06.08.2009р.) у розмірі 8310грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.п.1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ч. 2 вказаного Закону, державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з ч. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Замовник) та Приватним "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" (Підрядник) було укладено 24.07.09р. договір підряду №1279(від 06.08.2009р.)

На виконання умов договору підряду №1279(від 06.08.2009р.) Підрядником Приватним "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" було виконано підрядні роботи.

27.08.2009р. між сторонами було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009р. по Антикорозійному захисту портального крану "Альбатрос" інв.№0112.

Виходячи з матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку що встановлене в акті №14-2-03/33 від 29.11.2011р. Управління фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України завищення вартості виконаних Підрядником - Приватним "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" будівельно-монтажних робіт у розмірі 8310грн. є безпідставним.

Так, судом встановлено що позивачем належними та допустимими доказами не обґрунтована позовна вимога, щодо надмірного завищення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт у розмірі 8310грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача встановленого перевіркою боргу у розмірі 8310грн. за договором підряду №1279(від 06.08.2009р.), що зафіксовано в акті Управління фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням Міністерства Інфраструктури України №14-2-03/33 від 29.11.2011р. не обґрунтована та не підлягає судом задоволенню.

Аналогічну правову позицію про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення боргу за результатами перевірки, встановленою в акті КРУ викладено в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2012р. у справі №35-28/58-10-1868.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, позовна вимога Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про стягнення з відповідача Приватного "Спеціалізоване підприємство "ВИСОТМОНТАЖБУД" заборгованості у розмірі 8310грн., не обґрунтована, матеріалами справи не підтверджена, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.02.2013р.

Суддя Гут С.Ф.