Постанова № 29229202, 24.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року Справа №5019/1824/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Демидюк О.О. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Ткачу Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Балан М.Д. (довіреність №612 від 06.12.2012р.)

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26 листопада 2012 року у справі №5019/1824/12 (суддя Трускавецький В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК"

Відкритого акціонерного товариства "Рівнеагробудкомплект"

Приватного підприємства "Кольортех"

про витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння переданого згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області №170 від 18 травня 2001 року.

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2012 року ухвалою господарського суду Рівненської області позовну заяву ТОВ "Анминкоснат" до ТОВ ЛТД "АЕК", ВАТ "Рівнеагробудкомплект" та ПП "Кольортех" про витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння переданого згідно наказу РВ ФДМ України по Рівненській області №170 від 18 травня 2001 року було повернуто без розгляду.

Позивач, не погоджуючись з винесеною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким передати справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки суд першої інстанції неправомірно повернув позовну заяву з тих підстав, що не було доплачено судовий збір. Вважає, що господарський суд неправомірно визнав, що судовий збір потрібно сплатити виходячи з акту підтвердження розподілу активів балансу, оскільки дане не може бути підставою для визначення ціни позову, тому що в ньому крім нерухомого майна зазначається і інше майно, яке не є предметом позову та не передавалося по акту розподілу активів балансу товапиства.

Відповідачі не скористались своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте відсутність такого відзиву, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

17 грудня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено на 24 грудня 2012 року.

21 грудня 2012 року, розпорядженням №181 в.о. заступника керівника апарату суду у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Бригінець Л.М., було призначено повторний автоматичний розподіл справи та визначено колегію суддів у складі: Дужич С.П. - головуючий, Демидюк О.О., Огороднік К.М.

21 грудня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та заявив, що якби місцевий господарський суд запропонував ухвалою доплатити кошти до визначеного ним судового збору то позивач виконав би ці вимоги. Просить задоволити апеляційну скаргу, а ухвалу господарського суду Рівненської області скасувати та справу направити на розгляд до господарського суду.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників відповідачів.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

23 листопада 2012 року, ТОВ "Анминкоснат" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ ЛТД "АЕК", ВАТ "Рівнеагробудкомплект" та ПП "Кольортех" про витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння переданого згідно наказу РВ ФДМ України по Рівненській області №170 від 18 травня 2001 року.

26 листопада 2012 року ухвалою господарського суду Рівненської області дану позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.4 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з тим, що розмір сплаченого судового збору 1 617,00 грн. не відповідав ціні позову, який повинний складати 12420,69 грн.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 4 ст. 63 ГПК України, яка містить вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви, , що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір", який закон набрав чинності з 01 листопада 2011 року, визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, вважаючи що вартість спірного майна складає 103 643 584 крб. або 1 036,44 грн., сплатив судовий збір у розмірі 1 617,00 грн. та надав доказ його сплати - платіжне доручення №1 від 24 вересня 2012 року на суму 1 617,00 грн.

Господарським судом першої інстанції було визначено, що при визначені вартості майна, яке вимагається позивачем, слід виходити з акту підтвердження розподілу активів балансу ВАТ "Рівнеагробудкомплект", де зазначено вартість цього майна, станом на 01 січня 1998 року, в розмірі 621 034,58 грн., що в даному випадку є ціною позову і, відповідно, розмір судового збору за вказаними позовними вимогами становить - 12 420,69 грн. (621 034,58 грн. : 100 х 2).

Як зазначено у п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених ст. 62 ГПК. Перелік підстав відмови в прийнятті позовної заяви, встановлений частиною першою цієї статті, є вичерпним.

Відповідно до п.2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Отже, колегія суддів вважає, що господарський суд був зобов'язаний прийняти дану позовну заяву до розгляду та порушити провадження по справі та при цьому запропонувати позивачу доплатити недоплачену суму судового збору до визначеної дати (в даному випадку 10803,69 грн. /12 420,69 грн. - 1 617,00 грн./), а в разі несплати позивачем цієї суми - припинити провадження по справі.

За таких обставин, колегія вважає, що ухвала про повернення без розгляду позовної заяви ТОВ "Анминкоснат" була винесена без дотриманням вимог чинного законодавства, а висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для повернення позовної заяви без розгляду є необґрунтованими.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задоволити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 26 листопада 2012 року у справі №5019/1824/12 - скасувати та матеріали справи направити до місцевого господарського суду.

Розподіл та відшкодування судових витрат за подачу апеляційної скарги, згідно роз'яснень п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/704/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" від 23 травня 2012 року, при скасуванні апеляційною інстанцією ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.7 ст.106 ГПК України, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат" - задоволити.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 26 листопада 2012 року у справі №5019/1824/12 скасувати та матеріали позовної заяви передати на розгляд місцевого господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5019/1824/12 направити на розгляд місцевого господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.