Постанова № 29228937, 07.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2013 року Справа № 812/1023/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Мєлькор» про стягнення заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 471893,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2013 року державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мєлькор» (надалі - відповідач), в якому просить стягнути заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 471893,21 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєлькор» зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 1 382 102 0000 017780 від 24.09.2010 та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська з 27.09.2010 за №07360.

За відповідачем утворився податковий борг по сплаті податку на додану вартість в сумі 417 893,21 грн., з якого сума основного боргу - 402 169,13 грн. та сума за штрафними санкціями - 61 575,70 грн., пеня - 8 148,38 грн.

На день звернення до суду з адміністративним позовом податковий борг відповідачем не сплачений.

Просить стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих платника ТОВ «Мєлькор», код ЄДРПОУ 37287672, суму заборгованості перед бюджетом у розмірі - 471 893,21 грн., з яких з податку на додану вартість - 471 893,21 грн. на р/Р 31119029700004, код платежу 14010100, одержувач : управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області код 37991477, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

В судовому засіданні представник позивача надав аналогічні пояснення, викладені у адміністративному позові. Крім того, надав висновок щодо можливості прийняття рішення про розстрочення податкового боргу ТОВ «Мєлькор».

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, про що надав письмову заяву. Крім того, просив визначити спосіб виконання рішення Луганського окружного адмініст ративного суду по справі 812/1023/13-а шляхом сплати податкового

боргу, який складається з податку на додану вартість в сумі 471893,21 грн. рівними частками впродовж 36 місяців, починаючи з 01.03.2013 року по

01.02.2015 року щомісячно згідно графіку, що додається. Свою вимогу відповідач обґрунтовує тим, що підприємство знаходиться у дуже скрутному фінансовому становищі, в 2012 році протягом останнього півріччя майже не працювало, внаслідок чого з'явилась заборгованість перед бюджетом, яка складає 471 893,21 грн. з податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Мєлькор» зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 1 382 102 0000 017780 від 24.09.2010 та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська з 27.09.2010 за №07360.

За відповідачем утворився податковий борг по сплаті податку на додану вартість в сумі 417 893,21 грн., з них : з податку на додану вартість - 417 893,21 грн.: за основним платежем - 402 169,13 грн., що виник на підставі поданих платником податків податкових декларацій № 9057224831 від 20.09.2012, № 9064851443 від 20.10.2012, ; 9072579407 від 19.11.2012 та уточнюючих декларацій № 9074828570 від 01.07.2012, № 9075587820 від 01.08.2012 та на підставі прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0005501610/0 від 11.09.2012, винесеного підставі акту перевірки № 1493/22-2/37287672 від 02.10.2012 від 02.10.2012, № 0065201610/0 від 20.11.2012, винесеного на підставі акту перевірки № 1529/15-300/37287672 від 08.10.2012.

На день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачений.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове

зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України ( 4495-17 ), а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до ст. 59 ПК України та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи, передбачені Податковим кодексом України, а сааме: на юридичну адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 608 від 01.10.2012. Вказана податкова вимога відповідачем не оскаржувалась.

02.10.2012 прийнято рішення №193 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Проте, вказані заходи з погашення податкового боргу, які були здійнені податковю інспекцією, не дали позитивного результату.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Таким чином, наявність у відповідача несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 471 893,21 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. У зв'язку із тим, що відповідач зазначену суму не сплатив, вона підлягає стягненню з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Мєлькор» в примусовому порядку.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження"при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.263 КАС України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Мєлькор» перебуває у складному фінансово-економічному становищі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні заборгованість з податку на додану вартість складає - 417 893,21 грн. та на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Враховуючи, фінансовий стан відповідача та те, що сума заборгованості, стягнута з нього за судовим рішення є значною, а також те, що представник ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська не заперечував проти задоволення заяви, відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Мєлькор» про розстрочення виконання постанови суду від 07.02.2013 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160,165,186,254,263 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Мєлькор» про стягнення заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 471893,21 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Мєлькор», код ЄДРПОУ 37287672, на суму податкової заборгованості перед бюджетом у розмірі 471 893(чотириста сімдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто три) грн. 21 коп.

Встановити спосіб та порядок виконання рішення шляхом розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 по справі №812/1023/13-а за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Мєлькор» про стягнення заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 471893,21 грн. строком на 36 місяців з оплатою рівними частками щомісячно починаючи з березня 2013 року по лютий 2015 року включно з оплатою щомісячно по 11171,36 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 08.02.2013.

Суддя Є.О. Кисельова