Ухвала суду № 29227530, 05.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без розгляду

"05" лютого 2013 р.Справа № 5024/880/2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мишкіної М.А

суддів: Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії змінений розпорядженнями в.о. голови суду №387 від 24.06.2011р., голови суду №408 від 11.07.2011р,№494 від 25.08.2011р., №977 від 06.12.2012р., №26 від 14.01.2013р., №73 від 04.02.2013р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ПАТ „Дельта Банк" - Слєсаренко Я.В. - по довіреності;

від ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від 07.06.2011р.

по справі №5024/880/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення коштів

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

встановив:

У травні 2011р. ПАТ „УкрСиббанк" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ФОП ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, що склалась станом на 08.02.2011р. в сумі 98575,41дол.США, що за курсом НБУ еквівалентно 783181,63грн., а саме: сума заборгованості за простроченим кредитом - 71028,00дол.США, що еквівалентно 564317,46грн.; сума заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом - 24752,29 дол.США, що еквівалентно 196656,94грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1276,90дол.США, що еквівалентно 10144,97грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 1518,29дол.США, що еквівалентно 12062,26грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання споживчого кредиту №11378048000 від 29.07.2008р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк" посилався на ст.ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, умови кредитного договору №11378048000 від 29.07.2008р. та додаткових угод №1 від 29.07.2008р., №11378048001 від 30.01.2009р., №2 від 17.03.2009р., договір застави транспортного засобу №134549 від 29.07.2008р., та те, що відповідач не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушив прийняті на себе договірні зобов'язання.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.06.2011р. (суддя Чернявський В.В.) задоволено позов ПАТ „УкрСиббанк" до ФОП ОСОБА_2,, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ „УкрСиббанк2 71028дол.США на повернення кредиту, 24752,29дол.США в якості відсотків за користування кредитом, пеню в сумі 22207,23грн. на підставі договору про надання споживчого кредиту №11378048000 від 29.07.2008р.

Рішення суду обґрунтовано ст.ст. 526, 625, 1050, 1054 ЦК України та вмотивовано тим, що позичальником не виконано належним чином умови кредитного договору №11378048000 від 29.07.2008р., порушено строки з повернення частин кредиту з 09.08.2010р. по 08.02.2011р. та порушено строки сплати щомісячних відсотків у періоди 09.08.2010р. по 08.02.2011р., у зв'язку з чим позивачем було нарахована пеня, розрахунки якої судом перевірені; незважаючи на вимогу про погашення простроченої заборгованості та дострокове виконання зобов'язання (від 11.12.2009р. №138-4/26-82-2276), ФОП ОСОБА_2 не було прийнято жодних дій по поверненню суми боргу, отже несплата частин кредиту є порушенням вимог законодавства та умов кредитного договору, тому відповідно до п.5.9. кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, сплатити проценти, а також нараховану пеню.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення від 07.06.2011р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 посилалась на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи та не отримувала копію документів, які були подані позивачем до суду, що призвело до унеможливлення реалізації відповідачем своїх процесуальних прав; позивачем була нарахована пеня за період з 09.08.2010р. до 08.02.2011р., а позовна заява була подана лише 04.05.2011р., що не відповідає приписам ч.6 ст.232 ГК України; 30.01.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до кредитного договору щодо зміни схеми погашення кредиту шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів, однак Банком були надані платежі без врахування внесених змін; позивач нараховував пеню не на невиконане зобов'язання, а на загальну суму невиконаних зобов'язань в межах строку позовної давності, що були розраховані без урахування зміненої схеми погашення кредиту, що суперечить вимогам ст. 549 ЦК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2011р. прийнято апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 до провадження, призначено її до розгляду у судовому засіданні та зобов'язано скаржника надати докази зарахування державного мита в доход Державного бюджету України в сумі 3920,00грн. відповідно до квитанції №12614.728.1 від 17.06.2011р. (довідка відповідного управління Держказначейства України). Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.11р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на рішення господарського суду Херсонської області від 07.06.2011р. по справі №5024/88/2011 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2-1922/11, що перебувала в провадженні Суворовського районного суду м.Херсона; ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.12.2012р. апеляційне провадження за скаргою ФОП ОСОБА_2 поновлено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. повторно зобов'язано ФОП ОСОБА_2 у строк до 05.02.2013р. надати суду докази зарахування державного мита в доход Державного бюджету України в сумі 3920,00грн. відповідно до квитанції №12614.728.1 від 17.06.2011р. (довідка відповідного управління Держказначейства України).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. за клопотанням ПАТ „УкрСибБанк" на підставі ст.25 ГПК України здійснено заміну первісного позивача по справі №5024/880/2011 за позовом ПАТ „УкрСиббанк" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів - ПАТ „УкрСибБанк" на його правонаступника за зобов'язаннями, що виникли на підставі кредитного договору №113780048000 від 29.07.2008р. - ПАТ „Дельта Банк".

В засіданні апеляційного господарського суду 05.02.2013р. при з'ясуванні стану виконання скаржником вимог ухвал від 24.06.2011р. та 15.01.2013р встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не надано суду докази зарахування державного мита в доход Державного бюджету України в сумі 3920грн. Представник ФОП ОСОБА_2 на питання суду пояснила, що 28.07.2011р. представником скаржника було направлено поштою до Головного управління Держказначейства України в Одеській області (заява датована 27.07.2011р.) та до Державного казначейства м.Херсона (заява датована 20.07.2011р.) заяви щодо надання довідок про зарахування державного мита в доход Держбюджету України в сумі 3920грн. відповідно до квитанції №12614.728.1 від 17.06.2011р. В серпні 2011р. представник скаржника ОСОБА_5 отримав відповідь від Управління Держказначейства у м.Херсоні (вих №38-06-09/707 від 25.07.2011р.), відповідно до якої надання вищезазначеної довідки неможливо, оскільки кошти у сумі 3920грн. перераховані на розрахунковий рахунок, відкритий в ГУДКУ в Одеській області. Також представник ФОП ОСОБА_2 зазначила, що станом на 05.02.2013р. відповідь на заяву від 27.07.2011р. від ГУДК України в Одеській області не надходила.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" суду апеляційної інстанції не слід допускати повернення апеляційних скарг у разі виникнення у нього сумнівів щодо надходження й зарахування сум судового збору до Державного бюджету України. У таких випадках суд може і повинен згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.

Пункт 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" містить наступні роз'яснення: „У випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження".

Згідно п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012р. N01-06/1260/2012 „Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" за наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету господарський суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття скарги (заяви) до провадження.

Колегія суддів зазначає, що при прийнятті апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 були виявлені певні недоліки та неточності в реквізитах сплати судового збору за квитанцією №12614.728.1 від 17.06.2011р., а саме: в найменуванні та коді отримувача (Управління судової адміністрації Херсонської області; код 232460; підрозділ - Одеський апеляційний адміністративний суд); призначенні платежу: „Судовий збір для подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду"; номері рахунку отримувача-3111409570008.

Судовий збір за подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду мав бути сплачений станом на 17.06.2011р. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області; код ЄДРПОУ отримувача: 37607526; банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області; МФО 828011; № рахунку: 31215206700008; код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050); код ЄДРПОУ суду 26016990.

Враховуючи наявність сумнівів щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету, суд апеляційної інстанції двічі витребував від скаржника відповідні докази на підтвердження надходження суми судового збору до Державного бюджету України, проте ФОП ОСОБА_2 не було надано витребуваних доказів без поважних причин. Після надіслання у липні 2011р. запитів до територіальних органів Держказначейства України та одержання ухвали апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. з повторною вимогою надання підтвердження зарахування судового збору до бюджету скаржником не було вжито жодних заходів для виконання ухвал Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2011р. та від 15.01.2013р.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення господарського суду Херсонської області від 07.06.2011р. слід залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст.86, 99 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Херсонської області від 07.06.2011р. по справі №5024/880/2011 - залишити без розгляду.

2. Справу №5024/880/2011 повернути до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.